Попри активні заяви урядовців та міжнародних партнерів, відкриття українського неба не означатиме швидкого повернення повноцінної цивільної авіації. Навіть якщо перші аеропорти на Західній Україні умовно отримають "зелений сигнал", українцям не варто очікувати на десятки напрямків і регулярні рейси, пояснюють експерти. Найперша причина - у втраті інфраструктурних, економічних і кадрових можливостей, які після чотирьох років простою потребуватимуть відновлення.
Уряд не перший місяць працює над можливим відновленням цивільної авіації в Україні - у проєкті Стратегії розвитку авіаційної галузі до 2030 року вперше прописано, що окремі аеропорти у безпечних регіонах можуть запрацювати поетапно. Крім того, "Украерорух" підписав вже низку міжнародних угод із Thales, Leonardo та ENAV щодо модернізації систем управління повітряним рухом. Відповідно, підготовка до гіпотетичного старту польотів ведеться.
Потенційними кандидатами на перші авіарейси зараз вважаються аеропорти Львова та Ужгорода. "Львів" зберіг інфраструктуру та контакти з європейськими перевізниками, тоді як Ужгород - завдяки співпраці зі Словаччиною та передачі його МВС під європейський хаб цивільного захисту — офіційно називають "найбезпечнішим" майданчиком. Про це, зокрема, говорив і заступник голови ОП Віктор Микита.
Але навіть якщо перші рейси стартують, то масовості не буде.
Це прямо підтверджує експерт з цивільної авіації, україно-американський підприємець у сфері логістики та авіації Михайло Кураченко.
"Україна втратила не лише відкрите небо. Ми втратили ритм, персонал, регулярність процесів, частину технічної бази. Авіація не вмикається "кнопкою", і навіть після відкриття того чи іншого аеропорту, ми отримаємо не масові перевезення, а обмежений тестовий режим. Це логічно. Щодо аеропортів, то я більше схильний до того, по "полетіти" першим може саме Львів", - пояснює він.
За його словами, навіть за готовності інфраструктури критичними залишаються два фактори: безпекова модель і механізми страхування цивільних рейсів.
"Західні аеропорти дійсно можуть бути першими, але поки не існуватиме прописаної та погодженої моделі безпеки й страхових гарантій — польотів не буде. Якщо ці питання закриють, перші рейси теоретично можливі за кілька місяців після політичного рішення", - каже Кураченко.
Михайло Кураченко. Фото: соцмережі
Він додає те, про що рідко говорять публічно:
"Навіть за найоптимістичнішим сценарієм перший етап - це кілька маршрутів до сусідніх країн. Невеликі борти, короткі дистанції, обмежені квоти. Ніякої масовості. Ніяких десятків напрямків. Це буде спочатку індикатор, а не відродження авіації у повному сенсі цього слова".
Кураченко нагадує, що авіагалузь України майже чотири роки перебуває у стані замороження. За цей час втрачено:
- частину фахівців, які переїхали працювати за кордон;
- кваліфікацію працівників сфери авіації, яка потребує постійного підтвердження
- частину техніки та інфраструктури, яку необхідно відновлювати;
- і навіть звичку пасажирів літати, що теж впливає на економіку маршруту.
"Авіація - це галузь, яка живе обігом. Коли обігу немає роками, система зупиняється майже повністю. Щоби її перезапустити, потрібно значно більше, ніж просто відкрити небо", - каже експерт.
Тож навіть на тлі активних перемовин із міжнародними компаніями та локальних ініціатив аеропортів, ключовим залишається політичне рішення. Але навіть після нього пасажири побачать не масовий ринок, а його "демоверсію" - обережну, обмежену, тестову.
І саме це, підкреслюють експерти, стане першим реальним маркером того, чи здатна українська авіаційна система відроджуватися в умовах війни чи не менш складного післявоєнного часу.
Нагадаємо, бюджетні авіакомпанії Європи почали будувати плани щодо повернення в Україну.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.