3 грудня у світі відзначають Міжнародний день людей з інвалідністю, покликаний привернути увагу до прав, потреб та можливостей людей з інвалідностями. Що треба знати про цей день, розповідають Українські Новини.
В Україні ця дата має особливе значення в умовах повномасштабної війни, яка щодня збільшує кількість людей, що потребують реабілітації, протезування та довготривалої підтримки. За даними уряду, лише за час війни десятки тисяч українців отримали травми, що призвели до інвалідності.
Конвенція про права людей з інвалідністю та Факультативний протокол були прийняті ООН 13 грудня 2006 року. Коли їх відкрили для підписання 30 березня 2007 року, Конвенцію одразу підписали 82 сторони, що стало рекордним показником для конвенцій ООН у перший день. Цей договір є першим всеосяжним документом з прав людини у XXI столітті і знаменує собою "зміну парадигми" у ставленні до людей з інвалідністю.
Цей день є нагадуванням про необхідність усунення бар'єрів – фізичних, соціальних, економічних чи ставленнєвих – які перешкоджають повній участі людей з інвалідністю у житті суспільства. Щороку ООН оголошує нову тему для цього Дня, щоб підкреслити конкретні аспекти інклюзивності та Цілей сталого розвитку.
Так, наприклад, тема дня людей з інвалідністю 2025 року, що відзначається 3 грудня, зосереджена на створенні інклюзивного та сталого світу після пандемії, з акцентом на залучення людей з інвалідністю до суспільного життя. Це включає забезпечення рівних прав, добробуту та участі людей з особливими потребами в усіх сферах життя, а також привернення уваги до їхніх потреб і переваг для суспільства.
А як в Україні:
У Міністерстві соціальної політики називають пріоритетом розвиток мережі сучасних реабілітаційних центрів, зокрема для військових та цивільних, які постраждали від російської агресії. Збільшення державного фінансування протезування, навчання фахівців та створення інклюзивних просторів — серед ключових напрямів роботи на 2025 рік.
Волонтерські та громадські організації також відзначають, що суспільство поступово змінює ставлення до людей з інвалідністю: з патернального — до партнерського. Поширюються програми професійної адаптації, інклюзивної освіти та дистанційного працевлаштування, зокрема для ветеранів.
За даними Мінсоцполітики, в Україні офіційно зареєстровано понад 2,7 млн людей з інвалідністю. Через війну ця цифра щороку зростає, адже тисячі військових та цивільних отримують поранення, що призводять до набуття інвалідності.
Діти з інвалідністю в Україні: що потрібно знати
За даними Мінсоцполітики та ЮНІСЕФ, в Україні від 160 до 220 тисяч дітей з інвалідністю (цифра змінюється через війну, міграцію та переоформлення статусів). Після 2022 року їхня кількість збільшується, адже частина дітей отримує інвалідність внаслідок поранень, стресових травм і хронічних ускладнень, спричинених війною.
Діти з інвалідністю — одна з найвразливіших груп, особливо у воєнний час. Від того, наскільки ефективними будуть освітні, реабілітаційні та соціальні програми сьогодні, залежить їхня можливість вести повноцінне життя в майбутньому.
Що може зробити кожен для людей з інвалідністю:
- Поважати простір і гідність: не робити за людину того, про що вона не просила. Не чіпати інвалідні візки, тростини чи собаку-поводиря без дозволу.
- Говорити без упереджень: уникати формулювань на кшталт "обмежені можливості", "бідолаха", "особливі дітки". Правильно: "людина з інвалідністю", "дитина з інвалідністю".
- Допомогти, але коректно: якщо бачите, що людині складно — спитайте: "Чи потрібна вам допомога?". Не нав'язуватися.
- Поступатися місцем і дорогу: у транспорті, чергах, у переходах чи біля ліфтів — це елементарна етика, яка справді полегшує життя.
- Підтримувати тих, хто поруч: у знайомих або сусідів із дітьми з інвалідністю часто бракує часу й сил. Запропонуйте допомогу: погуляти, підвезти, принести продукти.
- Бути уважним у публічних просторах: не паркуватися на місцях для людей з інвалідністю, не перекривати пандуси, не займати низькі умивальники чи кабінки в туалетах.
- Поширювати знання про інклюзію: говорити з дітьми про те, чому важливо поважати інших, не дивуватися та не тицяти пальцем. Вчити нормальній, природній комунікації.
- Долучатися до перевірених ініціатив: підтримувати фонди, що займаються реабілітацією, закупівлею техніки чи допомогою сім'ям. Навіть маленький донат має значення.
- Бути голосом за доступність: помітили, що школа, лікарня чи кафе — недоступні? Пишіть заяви, звертайтесь до місцевої влади. Громадський тиск працює.
- Найголовніше — бачити людину, а не інвалідність
Як повідомляли Українські Новини, Міністерство охорони здоров’я пояснило, хто з людей з інвалідністю і коли має пройти повторний медичний огляд.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.