Історія з садочком й трирічною дівчинкою й припі@жиною мамашею мене просто ошарашила.
У садку дівчинка трьох років говорить російською. Мама іншої дитини обурюється, пише довжелезний пост, називає цю дівчинку ВПО, тимчасово переміщеною особою, яку треба виправляти. Рознесла на всі соцмережі.
Тут важливе навіть не те, що вона пише, а кого робить інструментом. Трирічна дівчинка в цій історії - не людина, а проєкт. "Виправити"(с), переформатувати. Вона позбавлена права просто бути дитиною, яка ще тільки вчиться говорити й орієнтуватися в новій реальності. На неї вже вішають ярлик ВПО як технічну категорію, а не як травматичний досвід малої бл@ь людини.
Паралельно мамаша виставляє фото свого сина. І це дуже промовисто. Фактично пост виглядає, типу
"Ось правильна дитина, ось неправильна. Ось мій спосіб бути хорошою громадянкою".
Трирічна дитина не може дати згоду бути символом, кейсом чи обкладинкою українізації. Вона не може захистити свої межі. Її ще навіть словниковий запас не дозволяє пояснити, що вона відчуває. І коли дорослі виносять її історію в публічний простір, таврують як "ВПО, яку треба виправляти". Ну це латання власної внутрішньої діри за рахунок от цієї правильності. Я хороша мама. Я правильна патріотка. Подивіться, як я борюся з "неправильними".
Знайшла бляха собі суперницю в три роки. От моєму Платону 3 роки. Якби він натрапив на таку мамашу в садочку, клянусь знімали б побої.
(с) Джерело
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.