Сьогодні, 24 жовтня, відзначається Міжнародний день Організації Об'єднаних Націй, однієї з країн-засновників якої є Україна. Нині організація активно допомагає Україні гуманітарно, координує відновлення і підтримує біженців. Водночас вона не змогла зупинити окупацію Криму, а під час вторгнення 2022 року Рада Безпеки залишалася паралізованою через російське право вето.
Про це розкажуть Українські Новини.
Будучи частиною Радянського Союзу, у 1945 році Україна стала однією із засновниць ООН. Українська РСР підписала Статут ООН 26 червня в Сан-Франциско, а вже 24 жовтня, у день, коли документ набрав чинності, стала повноправним членом організації.
Україна брала активну участь у її діяльності з перших років існування організації – зокрема, у формуванні Комісії з прав людини, у розробці Загальної декларації прав людини та в ініціативах із деколонізації та роззброєння. Після проголошення незалежності 24 серпня 1991 року Україна автоматично продовжила членство в ООН як суверенна держава.
За роки участі в ООН Україна чотири рази обиралася непостійним членом Ради Безпеки. Під час останнього членства українська делегація порушувала питання російської агресії та безпеки в Чорноморському регіоні. У 2015 році кандидатуру України підтримали 177 держав як демонстрацію довіри до української дипломатії.
Анексія Криму
Однак за рік до того ООН не змогла зупинити Росію, коли та окупувала Крим. Рада Безпеки ООН не ухвалила жодного рішення проти Москви, бо Росія має право вето – і сама заблокувала всі резолюції. Генасамблея ухвалила лише резолюцію, що засуджує анексію, але вона декларативна, без юридичної сили.
Війна на Донбасі
Протягом 2014-2021 років ООН не змогла домогтися великих кроків аби змусити Росію вивести війська – всі ініціативи залишалися на рівні заяв і гуманітарних місій. Працювала Моніторингова місія ООН з прав людини, але її звіти не змінили ситуацію та не змогли притягнути винних до відповідальності. Крім того, під час обстрілів і окупації територій місії не мали доступу до багатьох районів Донбасу.
Повномасштабне вторгнення
У момент повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Рада Безпеки ООН не могла ухвалити реальних рішень проти агресії через російське вето. Генсек Антоніу Гутерріш висловив "глибоке занепокоєння" і закликав до миру – але не більше.
Однак ООН разом із Міжнародним комітетом Червоного Хреста брала участь в евакуації цивільних із "Азовсталі". Але операція розпочалася, коли сотні людей уже загинули. Після виходу з "Азовсталі" багато хто з військових "Азову" потрапив у полон або був страчений.
Зернова ініціатива
Варто згадати, що ООН допомагала координувати зернову ініціативу (щоб зберегти експорт українського зерна через Чорне море), однак вона не змогла примусити Росію дотримуватися домовленостей. Коли Москва вийшла з угоди, ООН закликала "повернутися до діалогу".
Злочини Росії в Україні
Україна неодноразово вимагала створити трибунал щодо злочину агресії Росії, але ООН цього не зробила. Розслідування почав, зокрема, Міжнародний кримінальний суд, який не підпорядковується напряму ООН. Таким чином ООН не виконала свою ключову функцію – забезпечення міжнародної відповідальності.
Підтримка України
Зазначимо, що після початку російської агресії 2014 року Україна стала одним із головних питань на порядку денному ООН. 27 березня 2014 року Генеральна Асамблея ухвалила резолюцію, яка підтвердила територіальну цілісність України та невизнання анексії Криму – її підтримали 100 держав.
А після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Генасамблея ухвалила низку рішень, які засуджують агресію та вимагають виведення російських військ з території України. Зокрема, у лютому 2023 року 141 країна підтримала резолюцію "Принципи Статуту ООН, які лежать в основі всеосяжного, справедливого і тривалого миру в Україні".
ООН організувала масштабну гуманітарну допомогу. Гуманітарний фонд України отримує майже 17% від загальних внесків до гуманітарних фондів ООН та фінансує проекти, спрямовані на надання допомоги найбільш вразливим верствам населення.
Крім того, після деокупації територій ООН сприяє відновленню критичної інфраструктури, такої як водопостачання, енергетика та житло. Організація надає фінансову допомогу, тимчасове житло, юридичні послуги та психосоціальну підтримку ВПО.
З початку війни понад 5,7 мільйона українців стали біженцями, з яких 90% перебувають у європейських країнах. ООН допомагає їм з житлом, харчуванням, медичним обслуговуванням та інтеграцією в нові громади.
Як повідомляли Українські Новини, у вересні на Генасамблеї ООН Президент України Володимир Зеленський розпочав своє звернення на засіданні Генеральної асамблеї Організації Об'єднаних Націй з прямого прохання про збільшення військової допомоги.
Президент США Дональд на 80-й сесії Генеральної Асамблеї ООН заявив, що Організація Об'єднаних Націй наразі не виправдовує мету свого створення.
Росія неодноразового атакувала гуманітарні місії ООН. Зокрема, 14 жовтня військові країни-агресора РФ атакували вантажівки УКГС ООН у Херсонській області.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.