Міністерство закордонних справ України наголосило, що чергова хвиля репресій в Білорусі у рамках так званої "Справи Гаюна" має на меті створити "обмінний фонд", завдяки якому самопроголошений президент Олександр Лукашенко розраховує купувати собі індульгенції в обмін на безневинних людей. Відомство закликало міжнародну спільноту посилити тиск на Лукашенка та його поплічників.
Про це йдеться у заяві МЗС України.
Вказується, що МЗС звернуло увагу на інформацію білоруського правозахисного центру "Вясна" щодо чергової хвилі репресій режиму Лукашенка проти громадян Білорусі в рамках так званої "Справи Гаюна".
"Переконані, що такі свавільні затримання мають на меті створити "обмінний фонд", завдяки якому Олександр Лукашенко розраховує купувати собі індульгенції в обмін на безневинних людей, яких він запроторює до в'язниць", – йдеться в заяві.
В МЗС підкреслили, що приводом для зарахування до табору "зрадників", "свядомых" чи "відморозків", з версією Лукашенка, може стати навіть необережно вимовлене білоруською мовою слово.
У міністерстві заявили, що репресії білоруського режиму становлять системне та грубе порушення прав людини та основоположних міжнародно-правових документів, таких як Декларація прав людини та Гельсінський заключний акт.
"Масові арешти та ув'язнення білоруських громадян під так званою "справою Гаюна" є тому безумовним підтвердженням. Закликаємо міжнародну спільноту посилити тиск на Олександра Лукашенка та його поплічників", – додали в МЗС.
Крім того, в зовнішньополітичному відомстві нагадали, що з 2022 року Білорусь стала співучасницею злочину агресії проти України, надавши свою територію, повітряний простір і ресурси для ведення Росією війни, і тому має понести свою частину відповідальності.
"Віримо, що у майбутньому демократична Білорусь пройде шлях очищення від злочинів лукашенківської диктатури, відновить свою незалежність та суверенітет після років російського панування та повернеться до родини європейських народів, до якої вона належить історично, політично та культурно", – додали в МЗС України.
Зазначимо, білоруський правозахисний центр "Вясна" 13 жовтня повідомив, що має інформацію про щонайменше 88 підтверджених фігурантів "справи Гаюна", яких взяли під варту. Загальна ж цифра затриманих значно більша. Лише з початку вересня до "списку екстремістів" додали 68 осіб, засуджених за "сприяння екстремізму", що більш як третина від усіх людей, яких додали до списку за попередній час. Частина з цих людей – фігуранти "справи Гаюна", про яких невідомо правозахисникам.
Нагадаємо, у лютому 2025 року моніторинговий проєкт "Беларускі Гаюн" заявив про зупинку своєї роботи. ЗМІ повідомили, що проєкт міг зупинити роботу через злам чат-бота, внаслідок чого до рук зламувачів могли потрапити особисті дані користувачів. Це становило для них безпосередню загрозу, оскільки "Білоруський Гаюн" визнаний владою Лукашенка екстремістською організацією.
Також зазначимо, що Білорусь звільнила 52 ув'язнених різних національностей після звернення президента США Дональда Трампа.
Пізніше спеціальний посланець президента США з питань України Кіт Келлог заявив, що угода США з Білоруссю щодо звільнення деяких політичних в'язнів в обмін на послаблення деяких санкцій щодо Мінська була здійснена насамперед для "забезпечення каналів комунікації" з російським лідером Володимиром Путіним.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.