Для УЗ наявність наглядової ради є умовою для отримання нових кредитів від міжнародних фінансових організацій, які вимагають від компанії дотримання стандартів прозорості, сталого розвитку та корпоративного управління. При цьому, призначення нового складу наглядової ради вкотре доводить – ці призначення є політичними і не мають нічого спільного з прозорістю і незалежністю.
Повторне призначення більшості членів означає, що держава, як власник, задоволена їхньою роботою. Роботою, яка призвела до необхідності терміново спрямовувати бюджетні ресурси на покриття збитковості. Якийсь дивний KPI. Хотілося б зрозуміти, які ще були досягнення? Де звіти? Де план розвитку?
В умовах війни, бюджетних дефіцитів і неймовірної збитковості компанії, коли зарплати членів ради перевищують 2 млн грн на рік, ігнорування публічної звітності – не тільки порушення статуту, а й неповага до українців. Хто за що відповідає і несе відповідальність?
Анатолій Амелін робить хороші стратегії – факт. Тільки де стратегія УЗ? Всі говорять, що держава має виділяти на залізницю 2 млрд євро на рік. Окей, це вже стратегія. Поставити проблему і намагатися вирішити. Але звідки ця цифра? Скільки необхідно на компенсацію міжміського сполучення, пасажирки, інфраструктури?
Давид Ломджарія працював у інвестраді, але де інвестиції? Чому затихла ідея концесії вокзалів? Чи не тому, що орендні площі на вокзалах без конкурсів почали здаватися за символічні гроші структурам, пов'язаним з особами, які за посадою не повинні втручатися в господарську діяльність АТ?
Окремо варто згадати умови конкурсу: обов'язковий управлінський досвід у сфері транспорту. І згадати Сергія Лещенка який, за підтримки офісу президента, старанно здобував його починаючи з 2019 року ) Цікаво по якому саме профілю він вже втретє потрапляє в Наглядову – як фінансист, аудитор, стратег, експерт із залізничного сполучення чи з управління персоналом )
Новий член Максим Мокляк має хорошу репутацію у фінансах, сертифікат CFA. Можливо, він зможе привнести в УЗ більше фінансової грамотності.
Але в цілому залізниця рухається кудись не туди. Чи, можливо туди, але ніхто не знає куди саме.
В Україні усі конкурси відбуваються під якимось лозунгами. У 2016-2017 роках лозунгом було – запрошуємо іноземців. Але щось не склалося. Потім лозунг змінився – беремо тільки лояльних і відданих.
Зараз же лозунг – імітуємо незалежність та прозорість. Проте, можливо, варто виходити на беззбитковість якось для початку?
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.