У запальній дискусії на ФБ щодо доречності чи недоречності інтерв'ю Сергія Тігіпка у Forbes випадково натрапила на коментар Максима Нефьодова під дописом Сергія Будкіна.
Максим Нефьодов наголосив, що він — бізнесмен, і, вочевидь, від імені всіх бізнесменів вважає, що інтерв'ю варто брати не у Тігіпка, а у нього самого — "великого" Нефьодова. Але, вибачте, хто він такий?
Невдалий реформатор, у минулому — співробітник Кирила Дмитрієва, правої руки Путіна. Для тих, хто не в курсі, Нефьодов був керуючим партнером Icon Private Equity — загугліть, якщо не знаєте, про що йдеться. Але нині він переймається чужими репутаціями, але не своєю. І це — типовий портрет так званого "активіста-реформатора". Вони такі різні, але водночас наче з одного конвеєра: десятки борців, що гуртом біжать висловлювати чергову думку про стандарти журналістики, інститут репутації чи "ворогів народу", які, за їхніми словами, "привели в країну війну".
Та й Forbes уже не той, що раніше, говорять вони. "Шакалячий експрес" укотре зібрав в одному вагоні всіх гучних активістів. І понеслось.
Щодо Тігіпка, то тут мені особливо нічого сказати. Він може бути ефективним як бізнесмен і кон'юнктурним як чиновник. Як і більшість у списку Forbes, він міцно зрісся з владою, корумпованою судовою системою і почувається комфортно за будь-якого режиму.
У той час, коли його хейтять, Тігіпко тренується, виховує дітей і примножує капітал.
Подобається це нам чи ні, він — плоть від плоті, живучий і адаптивний. Він скуповує активи та стає багатшим.
Натомість так звані "членкині" абсолютно неефективні. Вони нічого не створюють, лише паразитують. Або що? Сенси? Які?
Вони, мабуть, вважають себе ефективними у формуванні суспільної думки, але й тут помиляються. Фейсбук давно застарів. Гірше того, він перетворився на соцмережу для "членкинь" і не має жодного стосунку до реальної суспільної думки. Так само, як Максим Нефьодов не має стосунку до справжнього бізнесу, а уродженка Ростовської області Наталія Лігачова — до журналістики.
Їхні стандарти моральності й порядку застаріли, як радянські норми при будівництві мостів чи складанні меню шкільних їдалень.
Можливо, когось це образить, а хтось угледить у цих словах ворожу ІПСО. Але, на відміну від вас, "морального суспільства", я можу дозволити собі висловлювати те, що думаю і відчуваю.
"Членкині" були доречними до війни, як активісти USAID. Нині вони виглядають смішно й непереконливо, насамперед тому, що нікому не потрібні. А після війни їхня активність стане шкідливою для швидкого відновлення економіки. Хочете — посперечаємося? Можемо на спір, краще на гроші. У капіталістичному світі це аргумент.
(с) Джерело
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.