Головне юридичне управління апарату Верховної Ради вважає надмірними надані законом "Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу", повноваження Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Про це йдеться у зауваженні головного юридичного управління апарату Ради до проекту закону, який був ухвалений Радою 21 cерпня і, після підписання Президентом, 30 серпня набув чинності, передають Українські Новини.
Закон суттєво посилює статус УІНП, зокрема визначає його центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері національної памʼяті Українського народу, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів. Тобто, по суті, УІНП виходить з підпорядкування Мінкульту і отримує повноваження майже як окреме міністерство.
Юристи вважають, що утворення законом центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом є втручанням у конституційні повноваження уряду.
Також зазначається, що повноваження УІНП "забезпечувати формування" державної політики у сфері національної пам’яті Українського народу фактично зрівнює його з міністерством та є порушенням закону "Про центральні органи виконавчої влади".
"Численні повноваження УІНП, передбачені запропонованим законопроектом, є неконкретними, декларативними або такими, що не є владними за змістом (не передбачають видання загальнообов’язкових нормативних актів, не передбачають спосіб реалізації повноважень відповідними суб’єктами, на порушення вимог статті 19 Конституції України)", - зазначають юристи.
Крім того, юристи звертають увагу на те, що зміни до Закону "Про географічні назви", відповідно до яких перейменування об’єктів топонімії на тимчасово окупованих територіях передбачає погодження із УІНП, що фактично включає потребу погодження парламентом власних рішень щодо найменування і перейменування населених пунктів і районів з УІНП, а це не відповідає конституційному статусу Верховної Ради та принципам поділу державної влади, ієрархії органів державної влади між собою.
Закон також передбачає що у разі, якщо юридичній особі чи об’єкту права власності присвоєно ім'я особи, що відповідає критеріям українського законодавства, зміна назви такої юридичної особи чи об’єкта права власності не допускається протягом 10 років з дня такого найменування.
Юристи зазначають, що така норма прямо обмежує визначених законодавством суб’єктів у реалізації їх права ініціювання подання про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події, зокрема з огляду на реалізацію волі трудового колективу чи громадськості.
Крім того, у встановленні 10-річного мораторію на зміну назв не врахована можливість виявлення нових фактів про певну особу, фактів її негативної поведінки, які вплинуть на бажання громади чи трудового колективу змінити відповідну назву.
Як повідомляли Українські Новини, 27 червня Кабінет Міністрів призначив 41-річного історика та військового Олександра Алфьорова головою Українського інституту національної пам'яті.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.