Суддя Апеляційної палати ВАКС Валерія Чорна поділилася думками про те, чи можна вважати ефективним механізм застосування санкцій, та чи є потреба у його вдосконаленні.
Про це вона розповіла в коментарі Українським Новинам.
"Виходячи з того механізму, який нам дала держава, з тих скорочених строків, які визначені законом, а також з огляду на процесуальні обмеження, можна з впевненістю сказати, що ризики подальшого звернення попередніх власників до ЄСПЛ залишаються досить високими. А відтак, для суддів Вищого антикорупційного суду, якщо вже держава доручила нам розгляд справ цієї категорії, дуже важливо своїми виваженими рішеннями, які ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні всіх обставин справи, забезпечити для України подальший позитивний результат у цьому суді", - підкреслила Валерія Чорна.
Вона зазначила, що кількість указів Президента про застосування санкцій набагато (у сотні разів) більше, ніж позовних заяв, поданих до Вищого антикорупційного суду.
При цьому, суддя наголосила, що суд не володіє інформацією, яким чином Міністерство юстиції України обирає, до кого подавати позов, а до кого – ні, і якщо подавати, то коли саме.
"Наразі все це залишається за кадром. Тобто, суд розглядає лише ті позови, які до нього надійшли від Мін'юсту, але яким чином останній реалізовує санкційну політику, суду не відомо. Більше того, суд не володіє жодною інформацією щодо реального виконання власних рішень про стягнення санкцій", - запевнила Валерія Чорна.
Також, за її словами, наразі Вищий антикорупційний суд не залучений до процесу виконання рішень у даній категорії справ. Зокрема, після завершення апеляційного перегляду та прийняття остаточного рішення у справі, Апеляційна палата направляє копію постанови на адресу Фонду державного майна України та Кабінету Міністрів України для визначення порядку та способу його виконання, а також до апарату РНБО.
"Втім, чи виконуються ухвалені судом рішення реально – нам не відомо. Мабуть, було б доцільно дослідити вказане питання та проаналізувати, наскільки ефективним є їх виконання у цій категорії справ. І якщо при цьому з'ясується, що держава, попри згадані недоліки, дійсно отримує реальний матеріальний ресурс, який підсилює її у боротьбі з нашим ворогом, то цей правовий механізм, на мою думку, є цілком виправданим", - сказала вона.
Суддя АП ВАКС зазначила, що вже майже три роки минуло з того дня, як перший позов про застосування санкції на підставі Закону "Про санкції" та стягнення активів підсанкційної особи в дохід держави надійшов до Вищого антикорупційного суду.
За цей час держава в особі Міністерства юстиції України подала 77 позовів даної категорії, 70 з яких вже розглянуто судом. На підставі цих рішень в дохід держави стягнуто промислові підприємства, кар'єри, сотні одиниць автотранспорту, корпоративні права та інше рухоме та нерухоме майно (понад 200 житлових і нежитлових приміщень, 73 земельних ділянки площею понад 288 га, 1887 транспортних засобів, 8 повітряних і морських суден, корисні копалини вартістю понад 2 млрд. грн., грошові кошти на суму понад 0,5 млрд. грн., 230 тис. доларів США, 439 тис. євро та 56 тис. російських рублів).
Відповідаючи на питання, багато це чи мало, суддя зазначила про відсутність однозначної відповіді. За її словами, це питання слід адресувати не суду, адже суд лише розглядає позови, які надійшли від Міністерства юстиції та не є відповідальним ані за повноту майна, заявленого до стягнення, ані за визначення кола осіб, до яких такі позови подаються, ані за черговість їх подання. В цьому контексті вона наголосила, що задача суду - забезпечити справедливий судовий розгляд справи з дотриманням принципів адміністративного судочинства, які є загальними і для справ даної категорії – верховенства права, рівності всіх учасників перед законом і судом, гласності судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування обставин у справі, але з урахуванням особливостей, визначених Кодексом адміністративного судочинства України для так званих "санкційних справ".
Такими особливостями, за даними судді АП ВАКС, є скорочені строки розгляду, а також відсутність касаційного оскарження постановлених Вищим антикорупційним судом рішень у справах цієї категорії. Крім того, на думку представниці судової гілки, досить серйозною проблемою, що свідчить про недосконалість правового механізму, є законодавчо закріплена заборона зупинення провадження у випадку, коли відповідач – підсанкційна особа, або його представник оскаржують у Верховному Суді відповідний Указ Президента України про застосування санкції. За таких умов, запевняє суддя, дослідження і оцінка матеріально-правових підстав блокування активів фактично залишається поза межами розгляду адміністративної справи про стягнення активів в дохід держави.
Суддя також звернула увагу, що апеляційному суду на розгляд справи даної категорії закон надає лише 15 днів з дня надходження апеляційної скарги, а суду першої інстанції – 30 днів з дня надходження позовної заяви. На її думку, такі обмежені строки замалі для того, щоб повноцінно дослідити структуру власності, встановити наявність активів третіх осіб, щодо яких підсанкційна особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом праву розпорядження ними, тим більше, що зазвичай у цій категорії справ залучена досить велика кількість третіх осіб, а матеріали судових справ містять значний обсяг документів (50-100 томів). Все це обґрунтовано призводить до виходу за межі законодавчо визначеного строку їх розгляду.
Здебільшого, Апеляційна палата, як остання інстанція у справах цієї категорії, підтверджувала законність застосування санкцій судом першої інстанції та стягнення майна в дохід держави. Водночас, мали місце і випадки скасування рішень в частині стягнення певного майна через відсутність у справі доказів того, що підсанкційна особа (відповідач) і надалі зберігає вплив на діяльність окремих підприємств та продовжує прямо чи опосередковано розпоряджатися їх майном», - повідомила Валерія Чорна.
Як повідомляли Українські Новини, з початку війни під санкції в Україні потрапили понад 16,5 тис. осіб.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.