Індустрія азартних ігор у світі є однією з найбільш динамічних і економічно значущих галузей, яка генерує мільярди доларів доходу та створює нові можливості для розвитку місцевих економік. Проте підходи до регулювання гемблінгу суттєво різняться між регіонами. Тоді як Європа дотримується жорсткої централізованої політики, США демонструють унікальну модель децентралізації, де кожен штат самостійно визначає правила гри.
Європейське законодавство щодо азартних ігор характеризується високим рівнем централізації, де ключові регуляторні норми встановлюються на національному або наднаціональному рівні. У більшості країн ЄС, таких як Німеччина, Франція чи Італія, національні регулятори, як-от UK Gambling Commission чи Italian AAMS, встановлюють чіткі ліцензійні вимоги, податкові ставки та правила відповідального гемблінгу.
Наприклад, у Великій Британії організатори зобов'язані дотримуватися суворих стандартів захисту гравців, а податки на гемблінг спрямовуються до центрального бюджету. Ця централізована модель має як свої переваги, так і недоліки. Зокрема, централізація часто не враховує регіональні особливості, що може стримувати розвиток локальних економік або викликати невдоволення місцевих громад через нав'язані правила.
На противагу Європі, США застосовують децентралізовану модель регулювання азартних ігор. На федеральному рівні діють лише загальні принципи, такі як Unlawful Internet Gambling Enforcement Act (UIGEA) 2006 року, який забороняє нелегальні онлайн-ставки, але залишає штатам право самостійно визначати регуляторну політику. Ця модель дозволяє штатам адаптувати правила до місцевих економічних, соціальних і культурних умов, що сприяє економічному зростанню, гнучкості та інноваціям. Щодо недоліків, то серед них є нерівномірність стандартів, що може створювати прогалини в захисті гравців.
Останнім часом в Європі з'являються ознаки інтересу до американської моделі децентралізації. Так, у Румунії готується законопроєкт, який може радикально змінити регуляторне поле азартних ігор. Згідно з ним:
- місцева влада (муніципалітети) отримає повноваження вирішувати, дозволяти чи забороняти казино у своїх містах;
- міста самостійно визначатимуть локації для гральних закладів і встановлюватимуть ставки податків;
- усі податкові надходження від гемблінгу залишатимуться в місцевих бюджетах, що стимулюватиме економічний розвиток регіонів.
Цей підхід нагадує американську модель, де штати, такі як Нью-Джерсі чи Невада, мають автономію в регулюванні. Вочевидь, інші європейські країни будуть прискіпливо слідкувати за румунським досвідом та визначатися, спираючись на нього, якою мірою наслідувати цей приклад чи залишитись прихильниками централізованого підходу.
Чи піде Україна шляхом децентралізації? Питання переходу до децентралізованої моделі в Україні є актуальним, але, ймовірно, воно розглядатиметься лише в післявоєнний період. Насамперед тому, що російська агресія та гібридні загрози (як-от кібератаки) вимагають централізованого контролю для швидкого реагування, що можливо лише в централізованій системі регуляції.
Водночас саме централізоване регулювання забезпечує стабільні надходження до державного бюджету. Тож для України децентралізація може стати привабливою в довгостроковій перспективі, але в короткостроковій – централізована модель залишається безальтернативною.
Вікторія ЗАКРЕВСЬКА, заступниця голови Ukrainian Gambling Council із комунікаційних питань
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.