Зростання обсягу готівки в обігу не є випадковим чи тимчасовим явищем, а свідчить про зміну фінансової поведінки українців. Про це йдеться в аналітичному блозі КИТ Group, одного із найбільших операторів українського ринку обміну валют, оприлюдненому на сайті "Кореспондент".
За даними Національного банку України, у другому кварталі 2025 року обсяг готівки в обігу збільшився на 37,5 млрд грн (або 4,6% лише за три місяці). Експерти КИТ Group наголошують: це не просто сезонний сплеск, а підтвердження сталого тренда — українці дедалі частіше повертаються до кешу як інструменту мобільності, виживання й особистої стабільності в умовах нестабільності.
Особливу роль відіграють банківські обмеження й алгоритми фінансового моніторингу, адже навіть формально легальні транзакції можуть бути зупинені через некоректну оцінку ризиків з боку банку або технічні збої.
"Навіть глюк якогось скорингового робота може заблокувати переказ, який для людини може бути питанням життя та смерті. На додачу просто затримки транзакцій, складнощі з переказами у валюті, автоматичне потрапляння на радари фінмоніторингу за не завжди чіткими критеріями і так само непередбачуване зупинення транзакцій — усе це створює людям мотиви виходити за межі формальних інструментів", — пояснюють аналітики КИТ Group.
Особливо вразливими до таких ризиків є внутрішньо переміщені та самозайняті особи і представники мікробізнесу — для них оперативність і прогнозованість доступу до коштів критично важливі. У такій реальності готівка — не архаїка, а інструмент адаптації. Трансформуються логіка та поведінка українців: люди формують власну фінансову систему координат — з кешем у гаманці, гривнею на картці та резервною валютою. Про це йдеться в аналітичному огляді.
Серед головних причин такої поведінки — інфляційні ризики та побоювання девальвації, безпекові виклики та нестабільність інфраструктури під час можливих обстрілів чи блекаутів.
"А в умовах війни слід врахувати ще й кіберризики, відключення електроенергії, збої в роботі банківських систем чи мереж зв'язку. Кеш у більшості випадків залишається єдиним гарантовано доступним ресурсом. Як мінімум — у короткостроковій перспективі", — зазначають експерти КИТ Group.
При цьому зростання попиту на готівку не означає відмови від цифрових фінансів. Навпаки, українці все частіше комбінують інструменти: частину коштів тримають у кеші, частину — на карткових рахунках, частину — в інвестиційних чи цифрових активах.
Крім функціональних міркувань, у разі вибору готівки важливу роль відіграє і психологія. Гроші в руках — це відчуття контролю над ситуацією, особливо в умовах турбулентності. У блозі КИТ Group зазначається, що багато українців сприймають готівку як якір безпеки для спокою в умовах невизначеності.
Саме тому навіть ті, хто активно користується криптовалютами чи платіжними та банківськими застосунками, стали частіше формувати готівковий резерв — про всяк випадок.
"Ми рекомендуємо підходити до збереження коштів як до побудови особистого резервного плану. Частину грошей варто зберігати готівкою — на тиждень-два базових витрат. Частину — у швидкодоступному безготівковому форматі. А для більш просунутих є криптовалюти з високою ліквідністю чи стейблкоїни", — підсумовують у КИТ Group.
Втім, аналітики закликали не захоплюватися надмірно готівкою. Надлишок понад необхідний резерв нехай працює на збільшення цінності накопичень — на депозитах, в облігаціях тощо: "Такий підхід дозволяє гнучко адаптуватися до будь-яких сценаріїв — від відключень і паніки до валютних стрибків чи змін регуляторної політики".
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.