Упродовж останніх років європейські країни дедалі активніше переглядають своє законодавство у сфері азартних ігор. Старі підходи, які виявились неефективними, змінюються на користь більш сучасних регуляторних методів, які враховують реалії сьогодення, зокрема – специфіку онлайн-сегмента. І якщо ще нещодавно повна заборона реклами чи обмеження доступу здавались «простим рішенням складної проблеми», то сьогодні все більше європейських юрисдикцій визнають абсолютні заборони неефективними, замінюючи їх більш досконалими регуляторними механізмами.
Безперечно, перегляд регуляторної політики у сфері азартних ігор наразі є одним із популярних трендів у багатьох розвинутих європейських юрисдикціях. Цей підхід ґрунтується на простій, але надзвичайно ефективній концепції: прозорий ринок із чіткими правилами гри, державним контролем, системою оподаткування та захистом прав споживачів здатен стримувати розвиток тіньового сегмента. І навпаки — занадто жорсткі обмеження або заборони часто стимулюють організаторів гемблінгу вдаватись до тіньових схем, що створює сприятливе підґрунтя для розвитку нелегального сегмента.
Ось декілька останніх прикладів, які яскраво демонструють рух у бік перегляду регуляторних політик у сфері азартних ігор в економічно розвинутих європейських країнах.
Італія нарешті наважилась на перегляд «Указу про гідність» — закону, що з 2018 року повністю забороняв рекламу азартних ігор та будь-яке спонсорство, зокрема спортивних подій, з боку грального бізнесу. Ухвалений під тиском популістської партії «Lega-5 Stelle», цей документ не лише не вирішив асоційовані з азартними іграми проблеми, а й створив сприятливі умови для розвитку нелегального ринку.
За ці сім років стало очевидно, що попри брак реклами, гравці не припинили грати. Натомість вони стали частіше користуватись нелегальними гральними закладами та онлайн-платформами. Результат — збитки для бюджету, підвищення ризику розвитку лудоманії в гравців та серйозне скорочення фінансування спорту. Повною мірою відчувши ці негативні наслідки, тепер Італія готується до глибокої реформи: скасування недієвих обмежень, запровадження зрозумілих та гнучких правил, що дозволять розвиватися легальному ринку.
Ще одним прикладом є Хорватія. Уряд цієї балканської країни заручився підтримкою громадськості у питанні реформи законодавства про азартні ігри. Серед ключових новацій — створення єдиного регулятора, нова система оподаткування онлайн-казино та ставок, а також більш суворий контроль за дотриманням норм захисту гравців. Вірогідно, законопроєкт ухвалять вже цієї осені, а запуск оновленої системи заплановано на 2026 рік.
Цікавим прикладом перегляду регуляторної політики у сфері гемблінгу також є Ірландія. З 4 березня 2025 року регулювання передано до нового органу — GRAI (Gambling Regulatory Authority of Ireland), який розпочне видачу ліцензій у кілька етапів. Спочатку їх отримають компанії в сегменті B2C, потім B2B і в останню чергу некомерційні організації, які займаються питанням азартних ігор. Особливу увагу новий регулятор приділить прозорості: щоб отримати ліцензію, організатор має розкрити повну структуру власності, а будь-які зміни в діяльності потрібно фіксувати та звітувати перед регулятором.
Ці приклади підтверджують очевидне: регульований легальний ринок азартних ігор створює більше можливостей для всіх – держави, бізнесу та гравців. Більшість європейських країн відходять від сприйняття гральної індустрії як «зла», яке потрібно викорінити. Натомість вони обирають шлях контролю, розвитку та підзвітності. І це те, чому варто повчитись нам в Україні, та те, на що варто звернути увагу новому національному регулятору ринку гемблінгу. Саме такий підхід зможе забезпечити баланс між свободою для бізнесу та прагненням держави до контролю в такій соціально чутливій сфері як азартні ігри.
Антон Кучухідзе, голова Ukrainian Gambling Council, спеціально для «Українські Новини»
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.