Європейський Союз заявив, що утримає 1,5 мільярда євро із запланованого траншу в 4,5 мільярда євро, виділення яких залежить від досягнення стандартів належного врядування і який не може бути використаний на військові закупівлі. Стримування допомоги було поширеним явищем до вторгнення Росії, чинне рішення сигналізує про нову готовність блоку зробити застереження уряду президента Володимира Зеленського.
Про це повідомляє The New York Times.
Разом із тим рішення ЄС не є остаточним, і фінансування може бути відновлене, якщо Україна досягне певних показників.
"Антикорупційна політика президента Володимира Зеленського вже спровокувала перші антиурядові протести в Україні з часу російського вторгнення у 2022 році. Тепер, схоже, вона може коштувати країні частини зовнішньої допомоги від Європейського Союзу, що є чітким докором з боку блоку, який колись був її вірним союзником", – зазначило видання.
Наразі Зеленський не коментував публічно скорочення допомоги. У NYT звернули увагу, що це стало кроком назад для українського президента, який залежить від європейської фінансової підтримки, щоб заповнити прогалини, залишені відмовою адміністрації Трампа фінансувати військові зусилля України.
Попри те, що стримування західної допомоги для стимулювання реформ було поширеним явищем до вторгнення Росії, підкреслюється, що поточне рішення ЄС сигналізує про нову готовність блоку зробити застереження уряду Зеленського щодо внутрішньої політики під час війни. Воно також поставило питання про те, "чи не починає тьмяніти сяйво" навколо пана Зеленського серед західних союзників України.
"Обидва відомства – Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура – проводили розслідування щодо топ-міністрів в уряді Зеленського. Рішення президента "вистрелити їм в коліно", хоча і було скасоване, викликало звинувачення в кумівстві, що поставило під загрозу підтримку з боку груп громадянського суспільства всередині країни та західних країн, які фінансують війну", – пише газета.
Крім того, цього року незалежна комісія обрала провідного детектива у справі віцепрем'єр-міністр України Олексія Чернишова Олександра Цивінського на посаду керівника підрозділу з розслідування фінансових злочинів Бюро економічної безпеки. Але уряд Зеленського відмовився призначити Цивінського, залишивши вакансію відкритою. Заповнення цієї посади до кінця липня є умовою для Міжнародного валютного фонду продовжити виділення допомоги.
Нагадаємо, голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев інформував, що ЄС в межах Ukraine Facilitу виділить Україні 3,05 млрд євро, що на 1,45 млрд менше, ніж мало бути за планом.
Він уточнив, що коштів буде менше, тому що не виконано 3 з 16 індикаторів з дедлайном у І кварталі 2025 року. Крім того, транш надійде пізніше, тому що Україна подала звіт про результати виконання Плану для Ukraine Facility та запит на отримання фінансування не у квітні, а тільки 6 червня.
Як повідомляли Українські Новини, 24 липня президент Володимир Зеленський вніс на затвердження парламенту законопроєкт № 13533 про посилення повноважень НАБУ і САП.
Це сталося на тлі багатоденних акцій протесту проти ухвалення законопроєкту № 12414, який зменшує незалежність антикорупційних органів. Він був ухвалений 22 липня і того ж дня підписаний главою держави.
25 липня спікер парламенту Руслан Стефанчук заявив, що депутати зберуться для розгляду законопроєкту № 13533 наступного четверга, 31 липня.
Посли країни "Великої сімки" (США, Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Канада і Японія) вже привітали рішення влади України відновити незалежність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.