ЩОБ ЩО?
Є в Україні така традиція: раз у десятиліття виходити на майдани, аби нагадати владі, що Україна – не Росія.
Тому мені подобаються нинішні протести. Якщо інституції не працюють, хтось має нагадати нашому "електоральному монарху", що Україна – не його вотчина. А ми, громадяни України, не його кріпаки. І він досі на троні тільки завдяки путіну, який – одержимий поверненням України в імперське лоно – відмовляється завершувати кровопролитну війну на компромісних умовах. Бо після права на мирний протест залишається тільки право на повстання…
Але… в мене до "революціонерів" є провокаційне запитання: ЗА що ви вийшли на вулиці та майдани? Проти чого я й так знаю. Мене цікавить ЗА що? Щоб парламент за вказівкою Банкової скасував закон 4555, який Верховна Рада поспіхом ухвалила, а президент так само похапцем підписав 22 липня цього року?
Ви серйозно? Тобто під тиском вулиці та наших західних партнерів Президент України має нагнути "єдиний законодавчий орган України" (який свого часу проголосив незалежність України), аби той вчергове демонстративно підтвердив, що в нас парламент із законодавчої остаточно перетворився на виконавчу гілку влади, слухняно виконуючи усі забаганки Банкової? Так чи не чесніше буде його просто розпустити чи, як варіант, пересаджати за справами, які порушить НАБУ?
А чого б ні? Можна ж відкривати кримінальні провадження проти міністрів інфраструктури за постанову Кабінету міністрів, яка була ухвалена у передбачений конституцією та законами спосіб і яка була чинна на момент порушення справи. Чи за наказ, виданий міністром в межах своїх повноважень. Чого ж тоді не можна порушити справу проти депутатів, які проголосували за законопроєкт 12414? Є Президент, є вулиця – парламент у цій ідилії точно зайвий, бо лише затримує й спотворює акт єднання лідера та вулиці! Тим паче, що як зʼясувалось, лідер чуйно дослухається до побажань вулиці: навіть перекладати матюкливі і доволі туманні вимоги на літературну українську не треба. Карл Шмідт аплодує стоячи!
Знаєте в чому трагедія українського народу? Що Шабунін та вся антикорупційна вертикаль – це такий самий Зеленський і 95 квартал, тільки для псевдоінтелектуалів. Які так само вірять у прості рішення. І які сміливіші набагато більше ніж мудріші. Один вірив, що достатньо "просто перестати стріляти" і "не красти", а другі – що достатньо пересаджати усіх топ-політиків та їхніх друзів. І зробити це мають НАБУ, САП та ВАКС.
Уявіть систему охорони здоровʼя, яка складається з самого лише хірургічного відділення. Ані превенції, ані терапії, ані гігієни, ані здорового способу життя – тільки ампутації, ампутації, ампутації. Давайте припустимо, що завтра антикорупціонери посадили пів Кабміну, третину парламенту, Чернишова, Міндича, Татарова і (о, богохульство) самого Єрмака! Чи стане від цього ближчою перемога? Чи стане від цього наша армія сильнішою? Чи стане від цього наша влада ефективнішою? Чи стане від цього більше грошей у бюджеті та в кишенях громадян? Чи стане легше працювати бізнесу? Чи потечуть в Україну рікою іноземні інвестиції і чи почнуть повертатися люди?
Румунія, де був свій НАБУ – Національний антикорупційний директорат на чолі з кумиром наших антикорупціонерів Лаурою Кевеші – досі залишається одною з найбіднішихкраїн та найменш розвинутих країн ЄС, населення якої постійно зменшується. Перу, в якій чотирьох(!!!) президентів зняли з посади (а деяких з них посадили чи тримають під вартою) за звинуваченнями у корупції, залишається корумпованішою за Україну, Туреччину, Білорусь та Китай.
До чого це я? Корупція – безумовне зло. Мені особисто вона глибоко огидна. Під час війни вона – масовий вбивця. Але лікування її набагато складніше за створення "недоторканних" НАБУ, САП та ВАСК, наділення їх особливими повноваженнями, ресурсами та статусом. Це питання традицій, культури, освіти, професійної етики, економіки, ефективної архітектури влади, дієвої системи стримувань та противаг тощо.
І цього, на превеликий жаль, протестанти не розуміють. Як і влада, вони вірять у прості рішення. Ба більше, вони справжні ментальні діти електорату Зеленського, який слушно відчував, що з Україною щось кардинально не так, але не розумів, як цю хронічну хворобу лікувати, а тому замість фахової, тривалої і складної схеми лікування задавненої хвороби запропонував народу панацею, розрекламовану в серіалі "Слуга народу".
А Володимира Олександровича щиро вітаю! Тепер і про нього, як про Трампа, говоритимуть Zelensky always chicken out. І це "chicken out" може стати для нього початком кінця.
Фото: facebook/Gennadiy.Druzenko
Фото: facebook/Gennadiy.Druzenko
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.