В Україні до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України внесли три нові елементи - весільний обряд, святкування релігійного свята Трійці та традицію з випікання різдвяних пряників. Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України на своєму сайті.
Що внесли до нематеріальної спадщини:
- весільний обряд заплітання долі;
- традиція випікання та дарування обрядових різдвяних пряників на Слобожанщині;
- традиції храмового свята на Трійцю у селі Шульгинка Луганської області.
"Заплітання долі"
Це давній обряд, який побутував на Стрийщині та в інших частинах українських Карпат. Його виконували перед важливими життєвими змінами у молодих людей – дівчат чи хлопців – із побажаннями щасливої долі. Під час обряду дівчині заплітають у коси стрічки, нитки, або трави. На Стрийщині традиція тісно пов’язана з весіллям: останнє дівоче заплітання коси перед одруженням, після чого заплітається вже "жіноча доля".
Заплітання долі. Фото: instagram.com/septemberelle
Обрядові пряники на Слобожанщині - "панянки":
На Слобожанщині, зокрема в таких місцевостях як Котельва та Бутурлинівка, традиційно випікають обрядові різдвяні пряники, відомі як "панянки" або "пряникові коники". Ці пряники, що мають вигляд фігурок дівчат (панянок), коників, пташок та інших, є важливим елементом різдвяних свят і символізують достаток та добробут. Традиція випікання цих пряників сягає XVIII століття і передається з покоління в покоління. Тісто для пряників зазвичай пісне, його фарбують у рожевий колір буряковим соком, а зверху прикрашають білою глазур'ю, створюючи візерунки. Пряники мають обрядовий характер і даруються на Різдво дітям, хрещеникам та колядникам. Особливо відомі бутурлинівські коники та куземинські панянки. Ці пряники є частиною нематеріальної культурної спадщини Слобожанщини. Окрім різдвяних пряників, на Слобожанщині також випікали й інші види пряників, зокрема, з медом та різноманітними прянощами. Отже, пряники на Слобожанщині – це не просто смаколики, а важливий елемент культурної спадщини, який передає традиції та вірування народу.
Пряники. Фото: bit.ua
Традиції храмового свята на Трійцю в селі Шульгинка:
Шульгинська традиція святкування храмового свята на Трійцю є частиною нематеріальної культурної спадщини. Шульгинка — це село в Старобільському районі нині окупованої Луганщини. Перші згадки про традицію села Шульгинка на Луганщині датуються 1781 роком, що збігається з датою будівництва храму Святої Трійці.
Ще до сходу сонця на Трійцю чоловіки йшли до місцевих річок косити трави: чебрець, деревій, м'яту, верболіз, холодок, вагу, аїр, осокір, рогіз та інші. Ними потім прикрашали хати. Після того відбувалися богослужіння, де освячували зілля та святкові страви, та спільна трапеза вірян, у якій головною стравою були пиріжки з сушеними фруктами.
Протягом усього дня святкування тривало біля храму. Після їди молодь грала в ігри та співала пісень.
Храмове свято. Фото: realgazeta.com.ua
Як повідомляли Українські Новини, раніше Мінкульт додав голубці та Обухівський рушник до нематеріальної спадщини України.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.