Фармацевтичний ринок в Україні залишається одним із найприбутковіших, але водночас і одним з найменш прозорих. Хоча в умовах війни він мав би працювати, враховуючи не лише інтереси споживачів та власні прибутки, а й потреби країни загалом.
Про це заявив народний депутат 8-го скликання, громадський діяч Олександр Черненко у своєму дописі на Facebook.
"Аптечні мережі разюче швидко ростуть, відкривають нові точки, а про доходи годі говорити. Проте за цим успішним успіхом ховається старе, як світ, ухилення від сплати податків", – зазначив він.
Черненко нагадав про оприлюднені дані Державної податкової служби, згідно з якими аптечні мережі сплачують лише 0,2-0,25% своїх доходів як податок на прибуток. Це вдесятеро менше, ніж у виробників ліків, і в п'ять разів менше, ніж у дистриб'юторів. При цьому річний обсяг аптечних продажів перевищує 200 млрд грн.
"Можете уявити, скільки грошей, які могли б піти на медичні програми, закупівлю ліків для ЗСУ та інші потреби, перекачуються у кишені монополістів", – написав депутат.
Він також звернув увагу на схему використання фізичних осіб-підприємців як спосіб мінімізації податкових зобов'язань.
"Більшість аптечних точок працюють як ФОПи. Це – менші податкові зобов'язання, доступні та прості механізми оптимізації податків, зарплати в конвертах та один з найбільших секторів тіньової економіки в країні", – зазначив Черненко.
Коментуючи результати перевірок аптечних точок, депутат зазначив, що понад 30% з них працюють із порушеннями – і це, на його думку, дуже мала цифра, яка свідчить не про доброчесність аптек, а про брак уваги з боку органів контролю.
На думку парламентаря, попри те, що держава вже вживає певних заходів, щоб ринок став справедливим, потрібна комбінована стратегія зміни правил гри для бізнесу і послідовний, безумовний, якісний контроль за виконанням податкових зобов'язань.
"У часи, коли і держава, і громадяни віддають останнє для підтримки армії, подібна "оптимізація" – це ще й питання моралі та соціальної відповідальності", – підсумував Черненко.
Нагадаємо, у 2025 році в Україні відбувається масштабна реформа фармацевтичного ринку. Після рішення РНБО, введеного в дію указом Президента 12 лютого, держава запровадила жорсткіші правила регулювання цін на лікарські засоби: встановлені граничні націнки для аптек і дистриб'юторів, запущено реферування цін (прив'язка до середньоєвропейських показників), а також розпочато створення Національного каталогу лікарських засобів – електронного реєстру з максимально дозволеними відпускними цінами.
Також було тимчасово обмежено маркетингові платежі – практику, за якої виробники сплачували аптекам за пріоритетне розміщення своїх препаратів. Ці платежі, за оцінками експертів, могли становити до 30-50% роздрібної вартості ліків і суттєво впливали на ціноутворення.
Реформа також передбачає створення умов для добросовісної конкуренції та зниження цін на найуживаніші препарати. За офіційними даними МОЗ, за перші три місяці дії нової політики українці зекономили на ліках понад 832 млн грн.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.