35 років тому, 16 липня 1990 року Верховна рада Української РСР ухвалила "Декларацію про державний суверенітет УРСР", який проголошував "верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх стосунках". Українські Новини розкриють, чому ця декларація була так важлива для країни та як вона ухвалювалась.
Чому це було важливо:
"Декларація про державний суверенітет України" проголошувала верховенство власних, а не всесоюзних законів на території республіки. Це був перший, складний і дуже важливий крок до створення незалежної України. Декларацією було проголошено верховенство Конституції та законів республіки на території УРСР, виключне право народу України на володіння, користування і розпорядження національним багатством України, визнання всього економічного і науково-технічного потенціалу, створеного на території України, власністю її народу. Україна мала стати в майбутньому постійно нейтральною державою і дотримуватися трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти та не набувати ядерної зброї.
Депутати Верховної Ради УРСР під час сесії в залі засідань коли було ухвалено Декларацiю про державний суверенiтет України вітають Леоніда Кравчука. Липень 1990 року. Київ. Фото: Укрінформ
Декларацією визнавалося право української нації на самовизначення, держава повинна була захищати й охороняти національну державність українців. Єдиним джерелом державної влади визнавався народ, а Верховна Рада УРСР могла виступати від його імені. У документі йшлося про принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову. Генеральний прокурор мав здійснювати контроль над виконанням законів.
Також і територія України проголошувалася недоторканною. Уперше після багаторічного замовчування Декларація визнавала невіднятні права і свободи людини. Вона складається з 10 розділів. У розділі про економічну самостійність проголошувалося, що "земля, її надра, повітряний простір, водні й інші природні ресурси є власністю українського народу, тобто громадян усіх національностей України".
Мітинг за проголошення "Декларації про державний суверенітет". Фото:Укрінформ
Майбутня зовнішня політика України, визначена Декларацією, вбачалася як нейтральна, першочерговим її завданням визначалося забезпечення національних інтересів України. Депутати заявили також право на власні збройні сили, визнавали право громадян України проходити дійсну військову службу пріоритетно на території України та забороняли залучати їх до військових цілей без згоди парламенту.
Базові положення цього документа згодом стали основою законодавчих актів державного значення – Конституції та законів України.
Як приймалась "Декларація про державний суверенітет УРСР":
16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР, "виконуючи волю українського народу до побудови вільної незалежної держави", схвалила Декларацію про державний суверенітет України. З 384 депутатів, зареєстрованих у залі, "за" проголосували 355 осіб, "проти" – 4, утримався – 1, решта – не брали участь у голосуванні. Найзапекліші дискусії у депутатів викликали розділи про громадянство, економічну самостійність, безпеку, питання про ставлення до союзного договору.
День проголошення Декларації був оголошений в Україні святковим і вихідним. В день проголошення по всій країні люди влаштовували мітінги та демонстрації в багатьох регіонах країни.
Мітинг біля Верховної Ради під час ухвалення Декларації про державний суверенітет України. Київ, 16 липня 1990 року. Фото: УІНП
Так, і народний депутат кількох скликань Тарас Стецьків, який 35 років тому був одним із безпосередніх учасників тих подій, розповідав для "Радіо Свобода", як саме приймали "Декларацію".
Він розповів, що ініціатива ухвалити Декларацію про державний суверенітет була загальним трендом в тодішньому Радянському Союзі, оскільки на той момент вже і парламенти балтійських країн, а надто парламент Російської Федерації підняв цю тему.
Також Стецьків заперечив, що поштовхом для прийняття декларації стала "вказівка з центру". За його словами, це була ініціатива тодішніх міцніючих еліт союзних республік - першу чергу балтійських, але вагому роль відіграла й позиція, яку тоді займав російський парламент.
"Нам було відомо, що питання розглядається в інших союзних республіках, які нам були за приклад. Йшлося також про Грузію", - сказав він.
Екс-народний депутат також розповів і про те, чим керувались депутати, коли вписували в Декларацію нейтральний статус України та дотримання трьох неядерних принципів.
"Я, як сьогодні, пам’ятаю – цю пропозицію прямо в залі парламенту з голосу вніс Іван Драч, і вона була проголосована. Склалася гостра ситуація під час дискусії, коли не проходили основні економічні та зовнішньополітичні формулювання, які ми, тодішня «Народна рада», пропонували. І пропозиція Драча виходила з того, що якщо Україна запише постійний нейтралітет, то це допоможе в майбутньому з міжнародним визнанням нашої суверенності. Це був єдиний аргумент. Ми тоді ставили цю карту, аби досягти більшої прихильності міжнародного співтовариства у визнанні прагнень України. Це була зовсім конкретна ситуація і рішення приймалося прямо в сесійній залі під час гострих дискусій", - заявив він.
Свою роль зіграла і кількість голосів - проголошення "неядерного статусу" України схилило в сторону голосування за декларацію кілька десятків комуністів у парламенті.
"З висоти сьогоднішнього дня це положення виглядає, мабуть, дещо застарілим і таким, що не відповідає українським національним інтересам. Але в той момент, коли Україна ще була союзною республікою в складі Радянського Союзу, коли більшість українського суспільства ще не була готова до незалежності, а більшість парламенту була б радо просто не підтримати Декларацію про суверенітет – пропозиція Драча схилила кілька десятків комуністичних голосів у сторону голосування за декларацію", - підсумував Стецьків
20 лютого 1992 року, через півроку після проголошення незалежності України, парламент скасував святковий характер 16 липня як дня проголошення "Незалежності України", присвоївши цей статус дню 24 серпня.
Як повідомляли Українськi Новини, у липні 2023 року Верховна Рада змінила дати державних свят, зокрема святковим днем встановлено День української державності 15 липня замість 28 липня, у цей день також тепер вшановується пам'ять видатного державотворця святого рівноапостольного князя Київського Володимира Великого.
Президент Володимир Зеленський привітав українців з Днем Державності і з Днем хрещення Русі – України, наголосивши що цей день об’єднує десятки поколінь тих, хто жив на цій землі тисячу років тому, і тих, хто живе зараз.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.