Понад пів року Україна спостерігає за конкурсом, який мав стати прикладом відкритості, доброчесності та ефективності державного кадрового відбору — конкурсом на посаду директора Бюро економічної безпеки України. Цей процес, який обіцяли провести прозоро й у партнерстві з міжнародною спільнотою, дедалі частіше викликає запитання – не лише серед учасників конкурсу, а й серед громадськості та експертів.
Про це написав у своєму блозі політичний експерт, письменник та публіцист Володимир Цибулько, передають УН.
За його словами, однією з найбільш тривожних ознак втрати довіри до конкурсу є повне самоусунення конкурсної комісії від ключової функції — безпосереднього оцінювання практичних завдань кандидатів. Цей етап є критичним, адже дозволяє перевірити здатність кандидатів аналізувати, приймати обґрунтовані рішення, демонструвати управлінське мислення та правову обізнаність.
«Однак, як стало відомо, саму перевірку конкурсна комісія делегувала невідомим експертам. Хто ці експерти? Які в них були повноваження, фаховий рівень, чи мали вони конфлікти інтересів — залишилось за ширмою. Жодного публічного документа про їх призначення чи підстави участі у процедурі немає. Цей факт порушує як принципи прозорості, закріплені у ст. 3 Закону України "Про Бюро економічної безпеки", так і базові засади доброчесного управління», - зазначає експерт.
Він зауважив, що ще одна фундаментальна вада — повна відсутність єдиних критеріїв оцінювання відповідей кандидатів. За його словами, навіть за ідентичні відповіді різні кандидати отримували принципово різні оцінки. Натомість за протилежні позиції — однакові бали. У відкритому доступі, додає експерт, немає ані орієнтовних правильних рішень, ані розшифровки логіки виставлення балів. На його переконання, це створює враження хаосу, а в гіршому випадку — упередженості.
Також він звернув увагу на те, що публічна фахова дискусія членів комісії — норма для подібних процедур у країнах, що керуються принципами доброго врядування, але у цьому конкурсі вона була відсутня повністю.
«Найбільше занепокоєння викликає навіть не суб’єктивізм у виставленні балів, а порушення процедурної формалізації. Станом на сьогодні так і не було опубліковано обов’язковий протокол затвердження результатів етапу практичних завдань, який відбувся 13 травня 2025 року. Відповідно до пункту 5.15 Регламенту комісії, усі рішення повинні бути оприлюднені на сайті Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за два робочі дні після їхнього підписання. Тож офіційна відсутність документа — порушення нормального адміністративного порядку та ознака небажання фіксувати рішення офіційно», - пише блогер.
Експерт нагадав, що конкурс на посаду керівника БЕБ обговорювався, зокрема, і з Міжнародним валютним фондом. Партнери очікували на відкритий, професійний і неупереджений відбір, що відповідатиме найкращим практикам, тому, на його переконання, відсутність прозорості, використання непрозорих експертів, неоприлюднені протоколи та мовчання комісії — це те, що викликає подив і недовіру не лише в Україні.
Автор блогу наголосив, що головна функція БЕБ — забезпечення економічної стабільності та боротьба з тіньовими схемами. Але це неможливо без довіри суспільства. А довіра починається з процесу призначення керівника. Якщо цей процес непрозорий, інституція втрачає легітимність ще до старту.
«Сподіваємось, що члени конкурсної комісії, представники уряду та всі залучені сторони зважать на озвучені ризики й ухвалять рішення, яке відповідатиме не тільки формальним нормам, а й принципам доброчесності, справедливості та державницького мислення. Бо саме такі рішення формують майбутнє інституцій, яким мають довіряти і громадяни, і міжнародна спільнота», - запевнив експерт.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.