У Польщі одним із трендів є наростання нетерпимості до інших. В умовах поляризації польського суспільства одні популісти борються з іншими. Про це розповів історик Олександр Зінченко в інтерв'ю виданню "РБК-Україна".
"Польські політики замість того, щоб розміновувати спільне минуле, намагаються вставляти пальці історії у двері, затискати ці двері і дивитися: а що ж буде далі?! Тут не треба ставити експериментів: буде боляче", - сказав він.
Зінченко зазначив, що Польща наразі перебуває у двох трендах. Перший - це зростання ксенофобії щодо інших. За останні три роки збільшилося неприйняття інших. До мігрантів, зокрема до українських, які зовсім не хотіли виїжджати, але опинилися під бомбами і змушені були рятувати свої життя за межами рідної країни. Другий сучасний тренд - це поляризація польського суспільства.
"Українське суспільство перебуває в протилежному тренді - у нас ми бачимо потужний тренд до консолідації суспільства", - вважає Зінченко.
"Конфлікт пам'яті перебуває в гарячій фазі. Я не бачу зараз жодного польського політика, який готовий взяти відповідальне лідерство за те, щоб розмінувати ці міни нашого спільного минулого", - сказав він.
На його думку, у Польщі одні популісти борються з іншими популістами, вони взагалі не мислять категоріями відповідального лідерства.
"Поки популізм не збанкрутує політично, жодного процесу порозуміння з Польщею не буде", - додав історик.
За його словами, щоб працювати над такими питаннями, зокрема над питанням Волинської трагедії, треба працювати "в довгу". Створити групи істориків, які взаємодіятимуть і спілкуватимуться на цю тему.
"Я був одним з учасників створення цієї групи. Польська сторона зробила все, щоб у 2016 році ця група істориків перестала збиратися. Це була виключно політика на той момент влади, яку сформувала партія "Право і справедливість"", - розповів Зінченко.
"Якщо інша сторона не хоче діалогу, а хоче нав'язувати тільки свою точку зору, що ми повинні зробити? В умовах обмежених ресурсів, в умовах триваючої війни? Поводитися з ними як із божевільними. Це все дуже невчасно - всі ці інсинуації. Тому що зараз перед нами стоїть головне питання - питання про існування української держави", - додав історик
Як повідомляли Українські Новини, нещодавно польський Сейм ухвалив рішення відзначати 11 липня як Національний день пам’яті "жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Речі Посполитої".
Що відомо про Волинську трагедію
Під час Другої світової війни на території окупованої України діяли партизанські загони, зокрема Української повстанської армії (УПА) та польської Армії Крайової, які боролися переважно на Волині. Обидві сторони здійснювали взаємні етнічні чистки, мотивуючи це помстою за минулі та сучасні злочини. Це стало одним із найкривавіших епізодів українсько-польського конфлікту того часу. За польськими даними, загинули щонайменше 35 тисяч поляків, а з українського боку - до 10 тисяч осіб.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.