З моменту легалізації в 2020 році гральний бізнес в Україні став однією з найобговорюваніших тем у сфері економіки та регуляторної політики. Хтось активно критикував реформу, інші – покладали великі надії на сферу як джерело доходів державного бюджету. Оптимізм останніх був нівельований заявами популістів та низки політиків про те, що ніби після легалізації гемблінг не виявився прибутком для державного бюджету. Вони наголошували на тому, що в 2021 році доходи були низькими, реформа себе не виправдала і взагалі гемблінг потрібно знову заборонити. Однак, рахувати таким чином «дохідність» індустрії некоректно через низку причин.
До моменту легалізації у 2020 році гральний бізнес в Україні був частиною тіньової економіки, з якої зиск отримували всі, крім держави. Після ухвалення закону почався перехід від тіньового сегменту до легального ринку, однак перші відчутні результати з’явилися не одразу, і цьому є логічне пояснення. Лише у 2021 році були видані перші ліцензії, а повна звітність від компаній почала надходити лише з другого кварталу 2022 року. Ігноруючи цей важливий факт, багато аналітиків і представників громадськості свідомо (або несвідомо) робили хибні висновки щодо реального потенціалу галузі.
Цікавим також є той факт, що повноцінних умов для реалізації потенціалу галузі фактично ніколи і не існувало.
По-перше, легалізація відбулася саме під час пандемії COVID-19. Відповідно, наземні гральні заклади, на які робилася основна ставка в плані дохідності, не могли повноцінно працювати, а кількість гравців залишалася вкрай низькою. Через низький обіг ставок і виграшів у наземних операторів суми сплачених податків також були незначними. Водночас, попри збитки, легальні організатори продовжували сплачувати ліцензійні платежі.
По-друге, не встиг закінчитись COVID, почалось повномасштабне вторгнення росії. Як й вся економічна система, індустрія пережила дуже складні часи, але змогла втриматись й на сьогоднішній день продовжує розвиватись та постійно збільшувати обсяги платежів.
По-третє, окрім форс-мажорних факторів, описаних вище, ринок увесь цей час існував і досі існує в умовах невизначеного податкового та регуляторного законодавства. Це, м’яко кажучи, також не сприяє його розвитку.
Проте, незважаючи на труднощі, гральний бізнес демонструє свою важливу роль у наповненні бюджету. За даними Державної податкової служби, з початку року гральний сектор вже сплатив понад 6,3 млрд гривень податків. Це свідчить не лише про зростання доходів галузі, а й про її вагомий внесок у державний бюджет. Важливо розуміти, що навіть у період великих викликів бізнес знаходить можливості для стабілізації, продовжує сплачувати податки й підтримує економічну стійкість країни.
Звичайно, говорити про легкий шлях у розвитку грального бізнесу в Україні не доводиться. Це сфера, яка стикається з численними викликами – від необхідності створення ефективної регуляторної системи до боротьби з нелегальним ринком і збереженням відповідальності у веденні бізнесу.
Здатність грального бізнесу протистояти фактично будь-яким викликам вкотре підтверджує його величезний потенціал як економічного сектору. Саме тому висновки щодо цієї індустрії варто робити на основі її поточних показників, а не об’єктивних обставин, через які вона не генерувала достатньо доходів у перший рік після легалізації.
Антон Кучухідзе, голова Ukrainian Gambling Council, спеціально для «Українські Новини»
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.