День пам’яті померлих від СНІДу — це важливий момент для вшанування тих, хто помер від цього захворювання, а також для підтримки боротьби з ВІЛ/СНІДом і подолання стигми навколо цієї теми. День відзначають у третю неділю травня.
Українські Новини склали список з 10 імен людей, які померли від СНІДу. Всі вони залишили значний слід у своїх сферах — від мистецтва й музики до моди й спорту.
Фреді Мерк'юрі (1946–1991) — британський співак, фронтмен гурту Queen. Один із найвідоміших випадків СНІДу у світі музики. Відкрито повідомив про хворобу за день до смерті.
У 1986 році з’явилися чутки про важку хворобу Фредді Мерк’юрі. З 1989-го шанувальники почали помічати його стрімке схуднення, і тоді було підтверджено діагноз — ВІЛ/СНІД. Однак сам Фредді заперечував хворобу до самої смерті, знаючи про неї лише в близькому колі. Під час інтерв’ю 1989 року гурт Queen натякнув на проблеми зі здоров’ям соліста, через що гастролі було відкладено. Розуміючи, що часу залишилось мало, Фредді прагнув створити якомога більше музики. За життя він випустив дві сольні платівки, писав пісні для інших виконавців, а останні кліпи знімали в чорно-білому стилі, щоб приховати його погане самопочуття.
Рок Хадсон (1925–1985) — американський актор і один із перших знаменитостей, чия смерть через СНІД привернула глобальну увагу до хвороби.
Був символом мужності в Голлівуді, хоча приховував свою гомосексуальність. Після короткого шлюбу та тривалих прихованих стосунків, його кар’єра поступово згасала. У 1984 році в актора діагностували СНІД — тоді ще нову й смертельну хворобу. Новина про діагноз стала шоком для суспільства, адже Гадсон став однією з перших зірок, яка померла від СНІДу. Він помер 2 жовтня 1985 року у віці 59 років, без офіційного похорону. Його прах був розвіяний над Тихим океаном.
Кіт Гарінг (1958–1990) — американський художник, відомий своїм вуличним мистецтвом і графікою. Після свого діагнозу активно займався просвітницькою діяльністю.
Стиль Гарінга — яскраві кольори, прості форми та символіка життя й єдності. З 1980 року виставлявся в арт-клубах і на вулицях, а згодом — і в різних країнах, зокрема в Австралії. Дружив і співпрацював з Баскія, Ворголом, Мадонною та іншими відомими митцями. Був відкритим геєм і активно просував ідеї безпечного сексу. У 1988 році у нього діагностували ВІЛ, а вже в 1990 він помер від ускладнень, пов’язаних зі СНІДом. Перед смертю створив благодійний фонд, який підтримує людей, хворих на СНІД, і дитячі організації — його справа живе досі.
Рудольф Нурєєв (1938–1993) — всесвітньо відомий радянський та французький балетний танцівник і хореограф татарського походження. У 1961 році, перебуваючи в Парижі, відмовився повертатися до СРСР і залишився на Заході. Він здобув світову славу, зокрема як зірка лондонського Королівського балету та партнер Марго Фонтейн. Працював по всьому світу, очолював балетну трупу Паризької опери, відкрив нові таланти, знімався в кіно і телепроєктах.
Ентоні Перкінс (1932–1992) — американський актор. Найвідомішою стала його роль Нормана Бейтса у фільмі "Психо" (1960), яка принесла світову славу, але одночасно обмежила подальші акторські можливості. Кар’єра згодом пішла на спад. Перкінс також виступив як режисер третьої частини "Психо". Помер у 60 років від пневмонії, спричиненої СНІДом.
Клаус Номі (1944–1983) — німецький співак із фантастичним образом, що поєднував оперу, нью-вейв, електроніку та театр. Його інопланетна зовнішність, схожа на маріонетку, і пронизливий оперний голос вразили публіку. Його стиль був унікальним: поєднання кабукі, опери та електронної музики. На сцені Номі виглядав і звучав настільки дивовижно, що став впливовою фігурою для готичної сцени та багатьох сучасних артистів. Номі став однією з перших зірок, що померли від СНІДу у 1983 році. Хвороба забрала його рано, а через страх суспільства останні місяці життя він провів майже в самотності.
Ховард Ешмен (1950–1991) — лірик і сценарист, який працював над мультфільмами Disney ("Красуня і чудовисько", "Русалонька"). Ешман почав співпрацю з Disney, спочатку над "Олівер і компанія", а згодом — "Русалонькою", яка стала великим успіхом. Він отримав "Оскар" і "Золотий глобус" за пісні до фільму. Під час роботи над "Русалонькою" йому діагностували СНІД, але він продовжував працювати, тримаючи діагноз у таємниці. Також він розпочав роботу над "Аладдіном" і допоміг врятувати "Красуню і Чудовисько", яка вийшла вже після його смерті й була йому присвячена.
Говард Ешман помер 14 березня 1991 року у віці 40 років. Він залишив значний слід в історії мюзиклу та анімації, отримавши посмертно "Оскар" та інші нагороди.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.