Сьогодні, 3 травня, міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день свободи преси. Ця дата слугує щорічним нагадуванням про непорушні принципи свободи слова та важливість захисту незалежних засобів масової інформації як невід’ємної складової демократичного суспільства.
Історія заснування
Рішення про відзначення цього дня було ухвалено Генеральною Асамблеєю ООН у грудні 1993 року. Цьому передувала рекомендація, прийнята на 26-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у 1991 році.
Важливим поштовхом стала також Віндхукська декларація, підписана того ж року африканськими журналістами, яка наголошувала на необхідності створення вільної, незалежної та плюралістичної преси як основи демократії та економічного розвитку.
Значення та мета
Всесвітній день свободи преси має кілька ключових цілей:
- Вшанування основних принципів свободи преси у світі.
- Аналіз стану свободи ЗМІ на глобальному рівні, виявлення проблем та викликів.
- Привернення уваги до необхідності захисту медіа від посягань на їхню незалежність.
- Вшанування пам’яті журналістів, які загинули або постраждали, виконуючи свою професійну діяльність.
Виклики сучасності
На жаль, і сьогодні свобода преси залишається під загрозою у багатьох куточках світу. Журналісти стикаються з цензурою, політичним тиском, залякуваннями, необґрунтованими арештами та фізичним насильством.
Особливо гостро ця проблема стоїть у країнах з авторитарними режимами та в зонах збройних конфліктів, де медійники ризикують власним життям, щоб донести правдиву інформацію. Поширення дезінформації та пропаганди також кидає серйозний виклик професійній журналістиці.
Свобода преси в Україні
Ситуація зі свободою преси в Україні зараз є складною та багатогранною, і вона зазнала кардинальних змін, особливо після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.
Конституція України гарантує свободу слова та вільне вираження поглядів. Існує законодавство про медіа. Однак через повномасштабну російську агресію в країні діє воєнний стан, який дозволяє вводити певні обмеження, в тому числі щодо роботи ЗМІ, з міркувань національної безпеки та оборони.
Наприклад, телемарафон "Єдині новини", який на початку вторгнення відіграв важливу роль в інформуванні та єднанні суспільства, з часом почав зазнавати критики через зменшення плюралізму на телебаченні
Найгострішою проблемою стала безпека журналістів. Російська агресія перетворила Україну на одне з найнебезпечніших місць для роботи медійників.
Багато українських та іноземних медійників загинули, були поранені, викрадені або потрапили під обстріли під час виконання своїх професійних обов’язків, часто стаючи цілеспрямованими мішенями російських військових.
На тимчасово окупованих Росією територіях незалежна українська журналістика повністю знищена та замінена пропагандою та дезінформацією.
За даними організації "Репортери без кордонів" (RSF), у 2024 році Україна посіла 61 місце у Всесвітньому індексі свободи преси. Це значне покращення порівняно зі 106 місцем у 2022 році та 79 місцем у 2023 році.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.