1 квітня 1919 року Асканія-Нова стала першим офіційним заповідником на території України. Проте історія природоохоронної зони давніша. У 1887 році нащадок німецьких колоністів Фрідріх Фальц-Фейн заснував на своєму родовому маєтку зоопарк, ботанічний парк і природничий музей. Так розпочалася історія заповідника Асканія-Нова, який згодом став відомим у всьому світі.
Українські Новини нагадають історію заповідника, який зараз знаходиться в окупації.
Територія Асканії-Нови була заселена ще в давні часи. Пізніше через неї пролягав один з чумацьких шляхів, яким возили до Криму хліб, а поверталися із сіллю. Тоді ще необжиті землі сучасної Херсонщини роздавали за невисокими цінами. І 1828 року німець герцог Ангальт-Кеттенський придбав тут 42 тисячі десятин землі. За приблизними розрахунками, це як половина Києва чи три Херсона. Через 13 років у степу, поблизу поселення Чаплі, виник хутір, який герцог назвав Асканія Нова на честь свого маєтку Асканія у Німеччині.
Памʼятник Фальц-Фейну
На своїх землях герцог почав розводити мериносових овець, з яких стригли дуже мʼяку вовну. З часом господарство Ангальт-Кеттенського занепало і він продав маєток іншому колоністу німцю на прізвище Фейн, який згодом поріднився з іншим німецьким родом та отримав прізвище Фальц-Фейн.
Один із Фальц-Фейнів — Фрідріх був широко освіченим біологом і добрим організатором. Ще коли він був малим, за добре навчання батьки подарували йому вольєр з птахами. А коли Фрідіх виріс, то розширив свою колекцію тварин та створив ботанічний сад. А згодом, приватний заповідник.
Дерева треба було чимось поливати, і Фрідріх Фальц-Фейн спочатку організував її підвезення з Дніпра на верблюдах. Ці тварини набагато краще переносили жаркий степ, де багато колючок, ніж звичайні коні. Пізніше Фальц-Фейн запросив англійського інженера Урінгга, який знайшов під землею хорошу воду, а потім розробив цілу систему штучних струмків, які бігли парком та живили дерева вологою.
Ставок на території ботанічного саду
Пізніше ботанічний сад та зоопарк, де тварини гуляли в умовах, наближених до природних, німця став знаменитим на всю Європу, а в пресі його називали "Маленька Африка".
У 1919 році радянська влада та оголосила Асканію-Нову народним заповідним парком. Потім державним степовим заповідником УРСР. У 1984 році заповідник Асканія Нова включили до міжнародної мережі біосферних резервацій ЮНЕСКО.
Національний банк України випустив на честь Асканії памʼятну срібну монету, а "Укрпошта" — марку, на який зображені коні Пржевальського та камʼяна половецька баба.
Марка входить в серію українських марок, присвячених заповідникам
Памʼятна монета
Заповідник займає територію площею 33 000 га. До нього входить дендропарк, аквапарк, а більшу частину території займає степ. Асканія-Нова має багате біорозмаїття, понад 1500 видів рослин всяких, приблизно 350 видів птахів.
Олені
У зоопарку та степу було близько 3000 голів різних видів тварин: антилопа Кана, яка є найбільшою антилопою в Африці, коні Пржевальського з Монголії, тібетські яки, зебри, індійські антилопи Нільгао, бізони з Америки олені з Уссурійського краю тощо. Заповідник став притулком для десятків видів птахів і тварин. Деякі птахи все ще відлітають в теплі краї, але більшість зимують тут.
Сайгак
Тепер величезний заповідник, який не має аналогів в Європі, продовжує своє життя в окупації. За територією наглядають співробітники заповідника, які відмовилися виїжджати. Керівництво заповідника теж певний час залишалося на місці, але зараз перебралося на неокуповану територію. Росіяни призначили на місце директора свою людину.
Одразу після окупації головною проблемою була нестача корму. Але його стали передавати волонтери. Зараз в Асканії найбільшою проблемою є прольоти авіації, яка лякає тварин. Проте тварини масово не гинуть, і сам заповідник знаходиться далеко від лінії бойового зіткнення. Проте вже були випадки, коли росіяни вивозили тварин в Росію — у тому напрямку вивезли 20 тварин. Частина тварин загинули через недогляд, відсутність кваліфікованого наукового супроводу і ветеринарного обслуговування. Значна частина заповідного степу — це понад дві тисячі га — вигоріла внаслідок пожеж різної природи. Також окупанти облаштували на території власний полігон. Частину заповідника замінували та перекопали, аби створити захисні споруди.
Усього ж під російською окупацією зараз перебуває понад 800 тисяч гектарів заповідних зон України.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.