Від мрії стати всесвітньо відомим художником до набору іграшкових динозаврів — дитячі бажання настільки різноманітні, що кожне з них ховає цілий світ фантазій.
Щороку наша компанія проводить стипендіальну програму для талановитих дітей робітників, яких ми працевлаштовуємо на заводи та фабрики партнерів. Податися на конкурс може кожна дитина, яка відчуває в собі будь-який талант і має в ньому певні досягнення. Ми вважаємо, що підтримка талановитої дитини, чиї батьки працюють на простих роботах у Польщі надзвичайно важлива — це змога вкласти власні перші гроші у свій розвиток. Зазвичай ми обираємо 3 переможця і ділимо між ними призовий фонд у $3000.
Цього року ми вирішили не відокремлювати дітей, яких називають талановитими, натомість дати змогу усім дітям взяти участь в програмі. Вступом у конкурс стала обов'язкова умова — зобразити свою мрію у будь-який спосіб — малюнок, есе, вірш, виступ. Ми отримали 26 заявок і розгубилися. Оцінювати дуже різні роботи дітей, та ще й віком від семи до вісімнадцяти років надзвичайно складно. Тому ми заручилися зовнішньою підтримкою відомого журналіста та блогера Романа Цимбалюка, та популярного у Польщі блогера для українців, Дениса Галандзовського, які самі є батьками. Вони допомогли нам визначитися з вибором найкращих. Роботи оцінювали за критеріями: щирість, креативність, старання та емоційний відгук, тобто кожна дитина отримувала по чотири оцінки, де ексель табличка порахувала загальний бал.
Марія набрала найбільше балів. Вона мріє повернутися в Україну та стати вчителькою молодших класів. Дівчинка записала настільки емоційну, сповнену щирості і дитячого болю промову, що жодному з нас без сліз не вдалося додивитися її до кінця. Чудову презентацію зробив і Влад, у якій пояснив, чому він мріє стати кіберполіцейським і наскільки інформаційний захист важливий, особливо в умовах війни.
"Моя дитина обрала саме цю мрію тому, що вона показує її щире бажання робити щось важливе для людей у цьому світі. Вона чуйна і уважна до оточення, помічає чужі переживання й намагається підтримати тих, хто цього потребує", — пише мама про 16-річну Юлю, яка у своєму есе написала, що мріє створити онлайн-платформу для спілкування підлітків, які відчувають себе самотніми. Тут можна буде зустріти не тільки друзів, а й почути поради психологів.
Мрія Ксенії – власний кінно-спортивний клуб. "Це насамперед можливість створити простір, де люди можуть відчути гармонію з природою, подолати свої страхи та відкрити в собі нові грані. Коні допомагають не тільки фізично розвиватися, а й приносять душевний спокій та виховують у людині терплячість, відповідальність і доброту",— розказала дівчинка.
Настя записала відео чудовою англійською про те, як мріє вступити в морський університет і стати капітаном корабля. Саме тому вона вчить вже п'яту мову — іспанську.
Семирічний Микита мріє поїхати в усі країни, де народилися відомі футболісти, а Ярослав — стати відомим українським спортсменом з греко-римської боротьби, як Жан Беленюк.
Софія зробила ілюстрацію будинку мрії, немов над роботою працював професійний дизайнер. Будинок, у якому вона жила в Маріуполі, назавжди лишиться тільки у спогадах.
Є діти, які мають звичайні дитячі бажання, які дорослі можуть реалізувати без жодної складності — розмальовки, іграшки, планшет для малювання. Хтось мріє навчитися кататися на велосипеді, а хтось найбільше за все хоче собаку. Знайдіть час, хто цього ще не зробив, і поговоріть з дітьми про їхні мрії, часом, дуже просто зробити "диво".
Пам'ятаю, минулого року переможцем став боксер Вітя, в нього була максимальна кількість нагород серед усіх учасників програми. І хоча обов'язкова умова — витратити гроші на розвиток дитини, Вітя віддав свої 1200 доларів брату, в якого окупанти пошкодили житло…
Мрії українських дітей — це дзеркало їхніх переживань, сподівань і сили духу. Попри війну вони ростуть сміливими, щирими, переповненими надією. Хтось хоче повернутися додому і знайти друзів, хтось захищати світ від загрози і допомагати людям. Всі вони заслуговують бути щасливими, граючись у своїй кімнаті улюбленими іграшками. Їхні мрії не тільки про майбутнє, але й про теперішнє, де зараз по всьому світі розсіяна жива незламна віра в краще.
Врешті, я хочу закінчити думку словами десятирічної Ані, яка з братом і мамою живе у Польщі від початку війни: "Я буду найщасливішою дитиною, коли наша сім’я об’єднається і я знову побачуся з татом".
Євген Кіріченко, засновник міжнародної агенції з працевлаштування Gremi Personal.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.