31 грудня народився Симон Візенталь, який під час Другої світової війни був в'язнем п'яти нацистських концтаборів, а після присвятив своє життя розшуку та судовому переслідуванню нацистських злочинців. Українські Новини розкажуть про життєвий шлях невтомного борця проти злочинів націонал-соціалізму.
Юність
Симон Візенталь у 1923 році з групою бойскаутів, лідером якої він був, у Бучачі, Польща. Лише один з цих хлопців пережив Голокост. Фото: wiesenthal
Візенталь народився в новорічну ніч 1908 року в Бучачі, на колишній австрійській території Галичини. Він вивчав архітектуру в Технічному університеті в Празі після того, як йому відмовлено у вступі до Львівського університету (на той час частина Польщі) через антисемітські настрої. Після закінчення навчання в 1932 році, він повернувся до Галичини, одружився з коханою дитинства Цилею в 1936 році, оселився у Львові та заснував архітекторське бюро.
Симон Візенталь з дружиною Цілею. Фото: wiesenthal
Візенталь попри загрозу від наближення німців залишився у Львові, пізніше пояснюючи: "У той період ми ніколи не сприймали Адольфа Гітлера серйозно". Після німецької окупації міста в 1941 році Візенталя спершу забрали на примусові роботи на німецькі заводи Східної залізниці, а потім ув’язнили в таборах у Яновській, Плашуві, Гросс-Розені та Бухенвальді, а після - у таборі Маутгаузен (Австрія), звідки його звільннили у 1945 році. З дня звільнення з цього концтабору він поставив своїм життєвим завданням знайти нацистських злочинців і притягнути їх до відповідальності. Своє кредо у цій боротьбі Візенталь сформував як "Справедливість, а не помста".
При цьому, за словами Візенталя, 89 членів єврейської сім’ї його та його дружини були вбиті нацистами.
"Мисливець на нацистів"
Незабаром після звільнення Візенталь передав армії США список нацистських злочинців, а потім допоміг американським розвідувальним організаціям зібрати докази для підготовки до перших судових процесів проти військових злочинців у Дахау та Нюрнберзі. Оселившись у Лінці (Австрія), він працював у таборах для переміщених осіб у двох єврейських організаціях соціального захисту — American Jewish Joint Distribution Committee та Organisation for Rehabilitation and Training. Паралельно Візенталь продовжував пошук колишніх нацистів.
В'язні Маутгаузена вітають американські війська, травень 1945 року.. Фото: wiesenthal
Візенталь у 1947 році заснував центр документації "Єврейська історична документація" ("Jüdische Historische Dokumentation"). Центр збирав свідчення свідків і докази про нацистських злочинців та пересилав їх до суду.
У 1948 році він брав участь у невдалій спробі затримати головного організатора та одного з тих, хто несе основну провину за депортацію та вбивство європейських євреїв Адольфа Ейхмана в Австрії. У березні 1953 року він повідомив генерального консула Ізраїлю у Відні Ар'є Ешеля, що Ейхман переховується в Аргентині, де ізраїльські агенти викрали його в 1960 році та доставили до Ізраїлю. Злочинця та вбивцю віддали під суд, засудили та стратили у 1962 році. У приватному листі Візенталь висловив своє заперечення проти страти Ейхмана, стверджуючи, що його слід залишити живим і використовувати як свідка на судах над іншими нацистськими злочинцями.
У 1960 році Візенталь з дружиною та донькою переїхав до Відня, а наступного року відкрив "Єврейський центр документації" у Відні. У наступні роки секретна розвідувальна служба Ізраїлю Моссад підтримувала роботу Візенталя, покриваючи частину його витрат.
Фото: wiesenthal
Візенталь прискіпливо записував кожну доступну інформацію, слідкував за кожною чуткою про місцезнаходження осіб, яких він шукав, листувався з офісами та приватними особами по всьому світу щодо можливого місця перебування нацистських злочинців. Саме завдяки його діяльності стільки людей вдалося знайти та притягнути до відповідальності.
"Мисливець" працював здебільшого сам, у крихітному офісі, використовуючи історичні документи, старі адресні книги та телефонні довідники як джерела інформації, і зрідка посилав агентів і детективів для роботи на місцях. Хоча більшість його зусиль закінчилися розчаруванням, Візенталь брав участь у судовому переслідуванні сотень нацистських злочинців.
Світогляд
Візенталь відкидав концепцію колективної провини і заперечував позасудові акти помсти. Він наполягав на тому, щоб кожна справа була доведена в суді, і розглядав судові процеси не лише як акти правосуддя, але й як вправи з морального та політичного виховання.
Симон Візенталь. Фото: wiesenthal
Помер Симон Візенталь 20 вересня 2005 у Відні (Австрія).
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.