Колишній народний депутат України Артур Білоус висловився щодо мовного питання та, зокрема, ухвалення законів на зразок обов'язкового вжитку вчителями та учнями на шкільних перервах лише української. Про це він написав на своїй сторінці в Facebook
МОВА ЯК КРЕМІНЬ ?
Урядовий Уповноважений з захисту української мови Т.Кремінь навів невтішну, на його погляд, статистику щодо вживання державної мови в суспільстві.
Виявляється, українську стали вважати рідною на 17% менше дітей, на 12% - їх батьків, на 8% - вчителів в школах. Незрозуміло лише - з яким періодом порівняння.
Також, лише 39% школярів спілкуються українською мовою між собою і 37% - вдома.
Таку ситуацію мовний омбудсман, який свого часу був представником В.Януковича у виборчій комісії, вважає неприпустимою.
На перший погляд, вона й виглядає такою. Йде війна з Росією, а частина населення тяжіє до мови агресора.
Проте, особисто я не вважаю таке формулювання коректним. Адже, будь-яка мова не є власністю однієї держави, не обмежується її територією і не спричиняє війн.
Київ, до прикладу, так сталось - був і значною мірою залишився російськомовним містом.
Що не завадило киянам стати рушійною силою усіх без винятку демократичних перетворень і незалежницьких змагань в Україні в минулому і дотепер.
А 98% ірландців спілкуються англійською - мовою колишніх колонізаторів, з якими ірландці сторіччями вели кровопролитні війни за незалежність.
А тепер Ірландія - друга країна світу за розміром ВВП на душу населення, випередивши в півтора рази за цим показником колишню метрополію.
При цьому, ірландці зберегли національну ідентичність. Спробуй назвати ірландця англійцем! Просто, віднайшли для цього інші індикатори, аніж мовні.
Я не веду до того, що Україні, тим паче - під час війни з Росією, треба позичати досвід Ірландії. Приклад наведений як ілюстрація того, що картина світу не вкладається в догми, шаблони і кліше.
Нам треба плекати і розвивати українську мову. Але робити це не командно-адміністративними методами радянського штибу, які спричиняють лише зворотній ефект.
Вилучення російськомовних книжок з магазинів чи бібліотек, як бачимо, поштовх для поширення української мови не надало. Заборонений плод солодкий.
Так само, нічого не привнесе ухвалення законів на зразок обов'язкового вжитку вчителями та учнями на шкільних перервах лише української. Такі закони просто не виконуватимуть.
Тільки лагідне, ненав'язливе просування української мови й культури в маси, тільки утворення якісної україномовної продукції в сфері науки і мистецтва, зробить державну мову рідною для усіх.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.