6242

День Гідності та Свободи у фотографіях: хроніка Майданів

Вулиця Грушевського, 12 лютого 2014 року. Фото: Вікіпедія
Вулиця Грушевського, 12 лютого 2014 року. Фото: Вікіпедія

День Гідності та Свободи відзначаємо щорічно 21 листопада. Цього дня у 2004 та 2013 роках на столичному Майдані Незалежності вийшли небайдужі громадяни. У листопаді 2004-го року — щоб захистити своє право на чесні вибори, за 9 років — щоб обстояти свою гідність та європейське майбутнє.

21 листопада 2024 року відзначаємо 20-ту річницю Помаранчевої революції, першого Майдану в історії незалежної України, який істотно вплинув на формування національної свідомості громадян України, демократизацію суспільства, та завдяки якому набуло вирішального для подальшого становлення української нації досвіду. Помаранчева революція та революція гідності сприяли збереженню Незалежності України та сформувало українську націю, здатну сьогодні боронити державність зі зброєю в руках.

Цьогоріч святкування дня гідності та свободи відбувається під гаслом: "Нас не подолати". 20 років Помаранчевої революції та 11 років Євромайдану. Помаранчева революція та Рреволюція гідності —це продовження боротьби за Україну.

Президентські вибори 2004 року з їхніми масштабними фальсифікаціями, які і спричинили Помаранчеву революцію, були не лише вибором між двома конкурентами — правладним кандидатом Віктором Януковичем та опозиційним політиком Віктором Ющенком. Це також були вибори між збереженням фактичного статусу України як сателіта Росії, з одного боку, і перспективою демократизації суспільства та звільнення від московського диктату з іншого.

Дівчина прикрашає щити співробітників міліції квітами під час Помаранчевої революції у Києві.
Дівчина прикрашає щити співробітників міліції квітами під час Помаранчевої революції у Києві.

Помаранчева революція через 13 років після відновлення Української незалежності вперше засвідчила суб'єктність України та привернула увагу демократичного світу до нашої країни. Події Помаранчевої революції посилили роль України на міжнародній арені, сприяли зближенню з НАТО для безпекових цілей та засвідчили її вибір на користь європейського вектору розвитку. Помаранчева революція стала одним із перших уроків із формування навичок самоорганізації.

РЕКЛАМА

Революція гідності або Євромайдан — це продовження боротьби громадян України за право самим визначати своє майбутнє та майбутнє своєї держави. Загроза цілковитої втрати незалежності і перетворення України на вотчину Росії через відмову від євроінтеграції під тиском Кремля вивели людей на майдан по всій країні 21 листопада 2013 року.

Перший день протестів на Майдані (Київ), вечір 22.11.2004Перший день протестів на Майдані (Київ), вечір 22.11.2004

Революція гідності сприяла подальшому формуванню громадянського суспільства, яке усвідомлювало свою відповідальність за майбутнє країни та чітко бачило загрози, що їх створював для України режим Януковича. Революція гідності стала бойовим хрещенням для українського суспільства, яке вперше з моменту відновлення Незалежності, усвідомило ціну свободи. В обох Майданах брали участь чимало тих, хто навесні 2014 року добровольцем вирушив із Майдану на український схід, щоб захистити його від російської агресії, а в лютому 2022 року під час широкомасштабного вторгнення став на захист України під від Російської навали.

Феноменом Майданів стала самоорганізація громадян, взаємопідтримка, чітка громадянська позиція і усвідомлення відповідальності за волю держави, довіра та відчуття єдності.

Які ж символи Помаранчевої революції? 25 жовтня 2004 року в інтернеті було оприлюднено повідомлення, в якому вперше з'явилось визначення "помаранчева революція" разом із закликом провести так званий помаранчевий тиждень. Доволі швидко цей заклик поширився інтернет-ресурсами. Учасники ініціативи сприяли тому, що офіційний колір передвиборчої кампанії Віктора Ющенка став найпотужнішим і самодостатнім елементом акції. Окрім стрічок використовувалися помаранчеві прапори з логотипом партії "Наша Україна" у вигляді підкови з написом "Так", наліпки, плакати, а також елементи одягу помаранчевого кольору. Поширеним під час помаранчевої революції гасла стало "Разом нас багато, нас не подолати", "Свободу не спинити", "Разом сила" та інші. Засобом боротьби з агітацією, яку здійснювали провладні медіа, були наліпки "Вони брешуть".

Хоча Помаранчевий майдан не мав відверто антиросійського характеру, чимало його учасників усвідомлювали, в чиїх інтересах перемога Януковича, та яке майбутнє може очікувати Україну, якщо він стане очільником в держави. Тому серед агітаційних плакатів можна зустріти ті, які прямо вказували на російський вплив, помітний в риториці та в діях Януковича та його прибічників.

Символом Помаранчевої революції стали також написи на колонах Головпоштамту на Майдані Незалежності. Після Революції всі колони на висоту людського зросту було вкрито автографами. Згодом більшість їх знищили, збереглись лише кілька десятків.

РЕКЛАМА

Оригінальним виявом творчого духу Майдану стала барабанщики революції. Це група людей, які навпроти будівлі Кабінету міністрів України стукали в металеві бочки, що залишилися в Маріїнському парку після мітингів прихильників Януковича.

Одним з яскравих символів Майдану стала Баба Параска, жителька Тернопільщини, Параска Королюк, яка активно підтримувала Віктора Ющенка.

Потужна самоорганізація українських громадян стала і феноменом Революції гідності. Перші ініціативи почали формуватися з 30 листопада 2013-го року, після жорсткого нічного розгону силовиками, мітингувальників на Майдані Незалежності.

Серед майданівських ініціатив, зокрема є такі, як Євромайдан-СОС. Вона виникла після побиття протестувальників в ніч на 30 листопада з метою надання правової допомоги потерпілим. До складу ініціативи увійшли правники, громадські активісти та журналісти, які збирали інформацію про потерпілих під час протестів і забезпечували юридичні послуги та захист у судах.

РЕКЛАМА

Самооборона Майдану почала формуватися ввечері 30 листопада 2013 року з метою досягнення безпеки учасників протестів і підтриманні громадського порядку в середмісті столиці.

Автомайдан організовував рейди до помешкань високопосадовців, відповідальних за ескалацію насильства щодо мітингарів, а також дбав про забезпечення активістів майдану продуктами та теплим одягом. У дні загострення конфліктів, учасники автомайдану перевозили поранених до лікарні.

Медична служба Майдану з'явилася з метою надання медичної допомоги учасникам протестів, в тому числі під час загострення протистояння, також забезпечувала надання психологічної підтримки протестувальників.

Музей Майдану. Ініціатива виникла ще в січні 2014-го року, в результаті взаємодії музейників та активістів Майдану, які розуміли історичний масштаб і суспільне значення подій в Україні, закликали до збереження артефактів і свідчень Революції гідності, документували події, збирали предмети та усні історії, влаштовували вистави та освітні проекти, розробили концепцію Музею Свободи.

Серед основних символів Майдану — стрічка з кольорами прапорів України та Європейського Союзу, каски та щити членів самооборони Майдану, що не могли захистити від куль, а радше сприймались як суто символічні засоби захисту чи обереги. Символом Майдану стала і конструкція новорічної ялинки встановленої на головній площі столиці.

РЕКЛАМА

Майданівці назвали її "йолкою", ставши формальною причиною побиття людей в ніч на 30 листопада 2013 року. Згодом вона перетворилась на один із головних символів протесту. Мітингарі прикрасили її прапорами, плакатами та банерами.

До загострення ситуації в січні 2014 року символом Майдану, як місця, де збираються культурні, освідченні люди, європейці за духом, було піаніно Майдану. Його ставили перед силовиками. Музиканти виконували на ньому різні музичні композиції.

Під час сутичок із силовиками, спочатку на вулиці Грушевського, а потім на самому Майдані Незалежності, символами активних протестів стали пляшки з так званим "коктейлем Молотова", бруківка та шини, підпалюючи які протестувальники створювали вогняний кордон.

І 21 листопада 2013 року на Майдан Незалежності в Києві вийшло кілька сотень людей, щоб висловити свій протест проти рішення влади, яке загрожувало Україні втратою незалежності та перекреслювало її європейське майбутнє. Того листопадового вечора ніхто не здогадувався, що в історії не тільки України, а і всього світу почнеться новий етап, і що події, які відбуватимуться наступні 94 дні, це перший крок на шляху до драматичних політичних змін.

РЕКЛАМА

 

Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.