Сьогодні виповнюється 79 років з дня заснування Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури – ЮНЕСКО. Це - Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури або United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization.
Наразі ЮНЕСКО має 6 офіційних мов, серед яких англійська, арабська, іспанська, китайська, російська і французька.
При цьому, у складі організації перебувають 195 держав-членів, включаючи США та Ізраїль. До установи також входять 10 асоційованих членів, переважна більшість яких – такі автономні території, як, наприклад, Британські Віргінські острови і Макао.
Окрім того, ЮНЕСКО має двох спостерігачів – Ватикан і Мальтійський орден.
Штаб-квартира організації знаходиться у столиці Франції, місті Париж.
ЮНЕСКО була створена як реакцію на Другу світову війну. На сайті організації йдеться, що все розпочалося в розпал Другої світової війни — у 1942 році. Тоді у Великій Британії зібрались уряди європейських країн, які боролися з нацистською Німеччиною та її союзниками. Зібрались вони на об'єднану Конференцію міністрів освіти, щоб обговорити відновлення систем освіти з настанням миру. Зустріч ініціювали голова Британської ради Малкольм Робертсон та його колега з Комісії у справах освіти Річард Батлер.
Після війни Статут ООН був затверджений 24 жовтня 1945 року. Він передбачав утворення "спеціалізованих установ ООН".
У Лондоні на Конференції ООН 16 листопада 1945-го створили нову Організацію з питань освіти та культури, яка мала встановити "культуру миру". 37 із 44 присутніх держав підписали Статут ЮНЕСКО, що набув чинності 4 листопада 1946 року, а 19 листопада в Сорбонні у Парижі урочисто відкрили першу сесію Генеральної конференції ЮНЕСКО. Головна мета ЮНЕСКО — сприяти миру і взаєморозумінню між народами у сферах освіти, науки, культури та комунікації. Такий меседж визначив подальшу історію ЮНЕСКО.
"У дуже стислі терміни проєкт набуває всесвітніх масштабів. Нові й нові держави, зокрема США, виявляють бажання брати участь у цій роботі", — йдеться на сайті організації.
ЮНЕСКО об’єднує 194 держави-члени та 12 асоційованих членів. Повний перелік — тут. Зокрема, США в липні 2023 року офіційно повернулися до ЮНЕСКО після 5-річної перерви.
З 2017 року ЮНЕСКО керує француженка Одрі Азуле, колишня міністерка культури Франції. Її заступник — Сін Цюй (Китай).
Україна (а тоді — УРСР) стала членом ЮНЕСКО 12 травня 1954 року — на три тижні пізніше, ніж СРСР. Бо як держава — засновниця ООН, мала у той час окреме від СРСР представництво в ООН та могла вступати до міжнародних організацій. А вже у 1962 році для України відкрили постійне представництво.
ьогодні Україна захищає цінності ЮНЕСКО від російської агресії, залишаючись відданою ідеям справедливості, верховенства права і прав людини, поваги до спадщини людства.
З 2014 року суттєво зросло використання можливостей та ресурсів ЮНЕСКО для реагування на кризові ситуації, зокрема війни і збройні конфлікти. З того часу було хвалено 15 рішень Виконавчої ради ЮНЕСКО, зокрема щодо тимчасово окупованого Криму та повномасштабного вторгнення росії в Україну. У 2023 році вперше ухвалена резолюція Генеральної конференції ЮНЕСКО щодо України – "Дії ЮНЕСКО в Україні". За ініціативи України, в рамках резолюцій і декларацій ЮНЕСКО засуджується російська агресія проти нашої країни і міститься заклик до міжнародної спільноти захищати культурну спадщину України як світове надбання.
За цей час відбулося безпрецедентне розширення присутності України в ЮНЕСКО. Наразі Україна представлена у 11 робочих органах ЮНЕСКО (Комітет Всесвітньої спадщини, Міжурядовий комітет з захисту культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, Міжурядова рада Програми ЮНЕСКО "Інформація для всіх" (IFAP), Виконавча рада Міжурядової океанографічної комісії та інших), що свідчить про значне збільшення впливу України в Організації. Це найбільша одночасна представленість України в органах ЮНЕСКО з часу відновлення Незалежності України у 1991 році.
Завдяки Україні у численних заявах, деклараціях, доповідях, резолюціях і рішеннях органів ЮНЕСКО міститься заклик до припинення російської агресії проти України, до захисту української культурної спадщини. Завдяки діям і зусиллям України в рамках ЮНЕСКО – вперше в історії росія втратила членство у керівному органі Організації – Виконавчій раді ЮНЕСКО. Це серйозне зменшення впливу рф в рамках ЮНЕСКО.
18 березня 2022 року Комітет з охорони культурної спадщини ЮНЕСКО на позачерговому засіданні ухвалив декларацію щодо війни в Україні. Крім того, ЮНЕСКО розробило план дій у надзвичайних ситуаціях, виконання якого фінансується на $30 мільйонів.
Цей план охоплює обладнання для захисту пам'яток і творів мистецтва, розподіл понад 50 тисяч комп'ютерів, щоб учителі продовжували працювати дистанційно, а також надання десятків шоломів і куленепробивних жилетів журналістам, які працюють у зонах бойових дій.
У травні 2023 року очільниця Бюро ЮНЕСКО К’яра Децці Бардескі розповідала, що організація розробила план безпеки для музеїв, план, як працювати з інвентарем у надзвичайних ситуаціях, як зберегти колекції, як реагувати на ризик пограбування, незаконної торгівлі. Бардескі сказала, що бюро підтримало проєкти в Херсоні, Дніпрі, Києві та Львові.
ЮНЕСКО профінансувало закупівлю обладнання для чотирьох українських музеїв, які постраждали від російської атаки на столицю 10 жовтня 2022 року. Серед них — музей Ханенків, музей Тараса Шевченка, музей "Київська картинна галерея" та Науково-природничий музей НАН України.
Також організація відкрила збір на свою діяльність в Україні та скерувала кошти Надзвичайного мистецького фонду для підтримки українських митців. Зокрема, спільно з ГО "Музей сучасного мистецтва" в червні 2022-го фонд отримав від ЮНЕСКО $100 тисяч і почав надавати гранти українським митцям.
Окрім того, у травні 2023-го Надзвичайний фонд спадщини ЮНЕСКО виділив Мінкульту $1,5 мільйона на цифровізацію культурної спадщини України.
Нагадаємо, росіяни вдарили по Будинку Державної промисловості в Харкові, що є кандидатом у Список світової спадщини ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО внесло 20 об’єктів України до списку цінностей під посиленим захистом.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.