18 жовтня 1955 року на щойно спорудженій Каховській ГЕС було введено в експлуатацію перший гідроагрегат. Тому цей день вважається "днем народження" станції. Каховська ГЕС була однією з масштабних будов сталінської епохи, що зводилися в 1940–1950-х роках із застосуванням примусової праці. Ця ГЕС відігравала ключову роль у забезпеченні енергією півдня України та регулюванні водопостачання для зрошення сільськогосподарських угідь. Вона також утримувала велике водосховище, яке живило канал, що постачав воду до Криму. У червні 2023 року Росія підірвала дамбу Каховської ГЕС, що призвело до катастрофічного затоплення навколишніх територій. Це завдало значної шкоди екосистемі та залишило тисячі людей без доступу до чистої води й домівок.
Українські Новини нагадають, як станцію будували.
Дніпро з давніх часів був важливою торгівельною артерією. Через нього пролягав знаменитий торговий шлях із варягів у греки, що з'єднував Балтійське море, тоді відоме як Варязьке, та місто Константинополь, яке нині ми знаємо, як Стамбул. Цей шлях був складним і небезпечним, адже від сучасного міста Дніпро до Острова Хортиця лежали дев'ять гранітних порогів і кам'яна гряда.
У 1555 році козак на прізвисько Байда Вишневецький, з родини литовських шляхтичів, заснував на острові Мала Хортиця першу Запорізьку Січ. Згодом буде збудовано багато інших січей, але саме ця стане найвідомішою. На півдні від цієї січі розташувався Великий Луг — місцевість, де річище Дніпра розтікалося на численні рукави, утворюючи острови, озера, болота та вологі луки. Тут росла висока трава, і це було ідеальне пасовище. За великим лугом починалося Кримське ханство. У козацькому фольклорі та піснях Великий Луг часто називають батьком, Січ — матір'ю. Саме територію Великого Лугу було затоплено в середині минулого століття Каховським водосховищем.
Панорама будівництва Каховської ГЕС. Херсонська обл., 20 серпня 1954 року. Джерело цієї та інших фотографій: Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів України.
Великі зміни на Дніпрі почалися під час Сталінської індустріалізації. Було збудовано Дніпрогес, другу за потужністю гідроелектростанцію у світі на момент будівництва. Електроенергія, яку вона виробляла, вважалася найдешевшою у світі. Після завершення її будівництва планувалося почати спорудження нової ГЕС, але ці плани зруйнувала війна. Дніпрогес була зруйнована, і лише після того, як її відбудували, згадали про плани будівництва нової ГЕС на півдні України.
Нову греблю вирішили побудувати в 10 км нижче за течією від міста Каховка, і в честь цього міста її і назвали. Головні завдання, які вона мала виконувати — це регулювання річного стоку Дніпра, генерація електроенергії, забезпечення міст на півдні прісною водою та зрошення сільськогосподарських полів. Каховська ГЕС стала другою збудованою на каскаді Дніпра, але в самому каскаді вона є останньою шостою греблею.
Будівництво Каховської ГЕС почалося в 1950 році і було завершено в 1956 році. Ще два роки наповнювалося Каховське водосховище. Будівництво проводило підприємство Дніпробуд, яке було створено для будівництва Дніпрогес. У будівництві Каховської ГЕС брала участь близько 12 тисяч людей різних професій. В тому числі на будівництво привозили в'язнів. На будівельному майданчику працювало 1100 вантажівок, 30 екскаваторів, 75 гусеничних та портових кранів, 100 бульдозерів, 14 поромів, сім земснарядів.
Укладання перших кубометрів бетону в 4-й блок днища шлюзу Каховської ГЕС. м. Нова Каховка Херсонської обл., 30 березня 1953 р.
Було виконано 35 млн кубі метрів земляних робіт, споруджено 1420 м кубічних бетонних та залізобетонних конструкцій, 1873 метрів кубічних кам'яних укріплень. Для будівельників та працівників ГЕС було збудоване нове місто, яке отримало назву Нова Каховка. Його будували одночасно з гідроелектростанцією за єдиним генпланом, дуже компактним і комфортним. До повномасштабної війни в Новій Каховці проживала приблизно 45 тисяч осіб. Так сталося, що Нова Каховка виявилася більшою за стару та мала кращий благоустрій, але в наші дні це місто сильно зруйноване і знелюдніло.
Під час будівництва ГЕС було збудовано під'їзну залізну дорогу Федерівка — Нова Каховка довжиною в 154 км, по якій доставлялися будівельні матеріали. З 1952 по 1953 роки проводилась розробка котлованів і намивка піщаної та земляної частини греблі. З 1953 по 1955 роки проходила укладка бетону. У липні 1955 року почав працювати корабельний шлюз.
До складу Каховського гідровузла входять: будівля ГЕС з монтажним майданчиком, машинний зал, водоскидна гребля гравітаційного типу довжиною в 447 м, на якій встановлено 28 водозливних затворів розмірами 12х9 м. Загальна потужність ГЕС 334,8 МВТ. Кожна з шести установок має потужність 55,8 МВТ. В середньому за рік Каховська ГЕС виробляла 1420 млн КВт/год електроенергії.
Група будівельників Каховської ГЕС. Херсонська обл., квітень 1955 р.
Турбіни для ГЕС виготовив Харківський завод Турбоатом. Генератори — Харківський електроваж. Трансформатори — Запорізький трансформаторний завод. Довжина Каховської греблі — 3850 м, висота — 16,5 м. Рівень води в Дніпрі піднявся на 16 м. Площа водного дзеркала Каховського водосховища — 215 км2. Об'єм понад 18 км.
Наповнення Каховського водосховища почалося восени 1955 року і завершилося навесні 1958 року. Було затоплено 90 населених пунктів, у яких проживало приблизно 37 00 чоловік. Люди переселялися примусово. Під водою опинилося 257 га дніпровських плавнів, стариці річки, роздвоєні річища, озера, невеликі острови та звісно ж Великий Луг. Під водою також опинилися старовинні кургани, сосновий ліс (хоча ліс, звісно, перед затопленням вирубили). Затоплено було також 221, сільськогосподарських угідь, десятки колгоспів і радгоспів, часткове затоплені міста Нікополь і Кам'янка Дніпровська. Звісно, збитки від затоплення цієї території були величезними, але користь, яку принесе створення ГЕС та водосховища буде ще більшою.
Український режисер Олександр Довженко був свідком будівництва Каховської ГЕС і наповнення водосховища. Він написав про це твір "Поема про море" та планував зняти однойменний фільм, але не встиг.
Вид шлюзу Каховської ГЕС. м. Нова Каховка Херсонської обл., вересень 1959 р.
Будівництво Каховської ГЕС здало потужний поштовх розвитку Півдня України. Її електроенергія забезпечувала стабільний енергобаланс регіону. У 1961 році почалося будівництво Північнокримського каналу. Канал забезпечував прісною водою південь Херсонщини та Кримський півострів. Канал забезпечував Крим прісною водою на 87%. При цьому 80% води йшли на потреби промисловості та сільського господарства і лише 20% на потреби населення. Завдяки Північнокримському каналу на півострові почали вирощувати культури, які ніколи раніше там не росли. Те ж саме стосується півдня.
Більша частина міст Миколаївської області забезпечувалася водою з Каховського водосховища. Зараз місто Миколаїв живе в умовах постійних відключень води. Місто Енергодар також дуже сильно залежить від Каховської ГЕС. В ньому розташована найбільша в Україні Запорізька ТЕС та найбільша в Європі — Запорізька АЕС. Вони використовують в своїй системі охолодження воду з Каховського моря. Зараз АЕС знаходиться в холодному режимі. Для того, щоб її охолоджувати, достатньо води з Дніпра. Але для повноцінної роботи необхідно відновлювати водосховище.
Після підриву Каховської ГЕС низка українських істориків висловила думку, що її не слід відновлювати, натомість потрібно відновити міста козацької слави, адже при заповненні водосховища під водою опинилися території, де знаходились Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Чертомлинська, Кам'янська та Підпільницька січі. Таким чином було затоплено 200 років козацької історії, які стали абсолютно недоступними для вивчення.
Загальний вид центральної частини м. Нова Каховка. Херсонська обл., 1956 р.
Деякі стверджували, що більшовики навмисно затопили ці січі, наводячи аргументи, що берегову лінію на правому високому бере можна було сформувати інакше. Багато людей пропонували відновити Великий Луг як заповідну зону.
За рік після руйнації ГЕС, на місці водосховища виросла лугова трава, з'явилися верби, поселилася велика кількість птахів і тварин. Поки водосховище не відновлено, важливо проводити якнайбільше археологічних розкопок у цьому районі: там є багато артефактів козацької доби і більш ранніх часів. Існує легенда, що Нестор Махно сховав свої скарби якраз в цьому регіоні, і раз вже видалась така можливість, треба вивчити цю місцевість якомога краще.
Вид на р. Дніпро з ротонди в м. Нова Каховка. Херсонська обл., 1960-і рр.
Як росіяни руйнували Каховську ГЕС
6 червня 2023 року приблизно о 2:50 на Каховський ГЕС стався потужний вибух, причини якого досі невідомі. Найвірогідніше, ГЕС було підірвано через закладену вибухівку в технічних каналах. О 6:00 ранку стало відомо, що 14 з 28 водоскидних механізмів греблі були знищені, було зруйновано 16 затворів, будівлю ГЕС, адміністративний корпус і земляну греблю між будівлею ГЕС та шлюзом. Протягом двох діб було затоплено 14 населених пунктів на правому високому березі Дніпра. Під водою опинилися домівки, в яких мешкало 16 тисяч осіб, також було затоплено 14 населених пунктів на лівому низькому березі Дніпра.
Відомо, що близько 30 людей загинуло, ще 50 зникли безвісті. Багато людей чекали евакуації на дахах своїх домів. Потонула велика кількість домашніх тварин і худоби, а також зоопарк Нова Каховка. До моря потрапило близько 150 тон нафтопродуктів та велика кількість інших шкідливих речовин. Екології Чорного моря було завдано значних збитків.
Порятунок тварин із затопленого Херсона
Через потоп Херсонська ТЕС припинила свою роботу. Деякі райони міста на певний час довелося знеструмити. Для відновлення Каховської ГЕС потрібно як мінімум 5 років, а приблизна вартість цього проєкту — понад мільярд доларів. Найкращим варіантом для України буде, якщо відновлення ГЕС здійснюватиметься за фінансової та технічної підтримки європейських партнерів.
Зелені луки на місці Каховського водосховища
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.