Прагнення дізнатись про своє минуле більше часто грає з нами поганий жарт, роблячи сприйнятливими до недоказової інформації і навіть місцевих міфів. Як-то переконання деяких громадських активістів у наявності давньоруського поселення поруч із Китаївським городищем. Але чи є ознаки його існування? Аналізуючи праці науковців у своєму блозі, голова ГО "Спадщина Китаєва" Сергій Корженевський робить короткий висновок – ні.
Перші сумніви викликає відсутність укріплень та дерев’яних споруд, які, за словами автора, жодна археологічна експедиція так і не виявила. Як зазначав у своїй праці історик-славіст В.Й. Довженок, неукріпленими в ті часи були лише села – міста, оборонні пункти і навіть боярські двори були загороджені. Цитуючи П. П. Толочко, Корженевський пише про наявність укріплення Київського Подолу, тоді незрозуміла його відсутність у Китаївського "посаду", адже в ті непевні часи безпека була ключовою. У того ж науковця йдеться, що в той період частина будівель вже були дерев’яними, а часто й двоповерховими. Залишків ні забудови, ні пожеж, які могли її зруйнувати, також не було знайдено.
Версії існування цілого "міста" Пересічень дотримувався тільки професор Максимович, і чомусь для прихильників теорії цього достатньо. Але навіть якщо взяти приклад городища в хуторі Половецькому, де до стіни укріплень примикали житлові і господарські приміщення. Так, схоже було знайдено і поруч з Китаївським городищем.
"От тільки знайшли їх поруч з укріпленнями, а не на доволі великій території, оскільки люди, які мешкали поруч, повинні були в разі небезпеки знайти захист за стінами, а невеличка територія Городища могла захистити максимум декілька десятків осіб", - пише Сергій Корженевський.
Існування посаду видається малореалістичним і після підрахунку орієнтовної чисельності мешканців, які б мали заселяти таку величезну ділянку, кількості їжі, яку вони мали б споживати, а відповідно й площ сільгоспугідь для її виробництва.
"Разом всі ці аргументи – відсутність знайдених укріплень навколо поселення, відсутність залишків житла і структури поселення, відсутність місця для проживання та харчової бази переконує мене, що літописний Пересічень, або інше місто, в Китаєві просто не могло існувати", - підкреслив автор.
Безсумнівним, на переконання активіста, є саме існування фортеці, чиє розміщення точно визначене і зафіксоване. Поруч з Китаєвим були розташовані і фортеці в Пироговому, Будаївці, в Віті-Поштовій, а південніше Білгорода в бік річки Ірпінь – городища в Плесецькому, Чорногородці, Бишеві.
"Тому Китаївське городище – це була одна з ланок фортець величезної системи для захисту руських земель, а ніяк не місто Пересічень", - зазначає Корженевський.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.