Голосіївський районний суд міста Києва відмовив у задоволенні позову директорки Національного музею Голодомору-геноциду Лесі Гасиджак у справі про захист гідності та ділової репутації. До суду Гасиджак подала торік після цькування в мережі через зовнішність.
Про це повідомила Асоціація жінок-юристок України "ЮрФем", адвокатки з якої займаються справою.
"Сьогодні стало відомо про рішення, яке Голосіївський районний суд міста Києва прийняв у справі про захист гідності та ділової репутації, визнання інформації дискримінаційною та недостовірною та відшкодування шкоди в.о. директорки Національного музею Голодомору-геноциду Лесі Гасиджак. Торік влітку її професійні якості поставили під сумнів у зв’язку з її зовнішністю. Рішенням суду відмовлено у задоволенні позовних вимог", – йдеться в повідомленні.
Адвокатка "ЮрФем: підтримки" Оксана Гузь, що представляє Гасиджак зазначила, що коментувати рішення поки зарано, наразі очікується його повний текст, щоб проаналізувати мотивувальну частину.
"Але вже готуємося до його оскарження в апеляційному суді", – додала Гузь.
Нагадаємо, у липні 2023 року юрист Клим Братківський заявив, що, на його думку, Леся Гасиджак не може очолювати музей Голодомору через свою зовнішність, а саме через надмірну зайву вагу. Тоді Братківський зазначив, що музей мав би очолити, наприклад, український військовий, який пройшов російський полон і "реально знає, що таке голод".
Тоді Гасиджак повідомила, що готує позов до суду через образу честі та гідності.
Восени минулого року адвокатки подали позов до суду. У позові адвокатки зазначали, що, зокрема:
- розповсюджена в публічному просторі інформація стверджувального змісту призвела до формування негативного образу про позивачку як науковицю, громадську активістку, що завдає шкоди її діловій репутації та негативно впливає на її професійну діяльність;
- інформація, яка оприлюднювалася Відповідачем, є не тільки утиском, а й певною формою тривалого дискримінаційного переслідування.
В "ЮрФем" додали: "Подібної судової практики, на жаль, в Україні поки немає. Однак дуже важливо її формувати, адже це важливий крок для зміцнення демократичного суспільства, в якому немає місця дискримінації й свобода слова має межі, бо право однієї людини завершується там, де починається право іншої".
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.