Три шматки сиру, виготовленого близько 3,5 тис років тому, днями привернули увагу світової спільноти після того, як дослідники шляхом генетичного аналізу розкрили секрет виготовлення давніх кисломолочних продуктів.
Про це повідомляє Інформаційна агенція Сіньхуа.
Згадані залишки кисломолочних продуктів були знайдені біля однієї з мумій, вилучених у 2003 році з могильника Сяохе у повіті Жоцян Сіньцзян-Уйгурського автономного району. Завдяки сухому клімату в пустелі Такла-Макан, у могильнику збереглося безліч органічних матеріалів. Труп так званої "принцеси Сяохе" був у доброму стані. На ньому чітко проглядалося ніжне волосся і вії.
У статті, опублікованій у науковому журналі Cell, є фотографія, на якій відображені шматки сиру розміром з пляшковий корок. Проаналізувавши їх ДНК, вчені дійшли висновку, що знахідки є кефірним сиром, який відноситься до традиційних кисломолочних продуктів змішаного бродіння і широко виробляється і в наші дні.
Як пояснили дослідники, близько 3,5 тис років тому місцеві люди виготовляли сир з коров'ячого та козячого молока шляхом бродіння із застосуванням кефірних зерен, що містять специфічні мікроорганізми, включаючи дріжджі та молочнокислі бактерії.
Міжнародні наукові кола назвали дослідження "безпрецедентним досягненням", а експерти – відкриттям "нового рубежу у вивченні давніх ДНК".
"Дослідження дозволило нам поспостерігати за 3000-річною еволюцією тих мікроорганізмів, які людина широко використовує у своїх цілях", – поділилася старший науковий співробітник Інституту палеонтології хребетних та палеоантропології Академії наук Китаю Фу Цяомей.
До дослідницької групи також увійшли археологи з Сіньцзян-Уйгурського автономного району та експерти з репродуктивної медицини з Пекіна.
Фу Цяомей – експерт із палеогенетики, яку колеги називають "ДНК-детективом". За її словами, дослідження сиру тривали понад 11 років. Вирішальним фактором, що гарантував успіх дослідження, стали ДНК-зонди власної розробки, які дозволили значно збільшити частку ДНК-мішені – молочнокислих бактерій – з менш ніж 1% до максимум 80% від загальної кількості ДНК, що тестуються. Це дало можливість повною мірою реконструювати геном мікроорганізмів.
Практичне значення мікроорганізмів винятково велике. Проте дослідження їхньої еволюції обмежені через брак органічних матеріалів та проблем, пов'язаних із вилученням ДНК.
Відповідно до одного з рецензентів дослідження, послідовність геному має велике значення, оскільки він є "першою археологічною вибіркою" і надає цінну інформацію про міграцію та обміни в степах Центральної Євразії та історії ферментації харчових продуктів, вносячи істотний внесок у розуміння раціону харчування та культури наших предків.
Нове відкриття також кидає виклик поширеній думці про те, що кефірний сир потрапив до Європи та інших регіонів з Північного Кавказу, припускаючи додатковий новий маршрут із Сіньцзяну до Східної Азії.
"Цікаво, що стільки інформації можна витягти із простого сиру", – зазначив співавтор дослідження професор Університету Китайської академії наук Ян Імін.
Це все одно, що відкрити вікно у минуле, щоб зрозуміти поведінку людей та культуру, які зникли з анналів історії, додав він.
Вчені вважають, що кисломолочні продукти відігравали важливу роль у житті людей ще у бронзовому столітті.
"Це лише початок, і за допомогою ДНК-зонда ми сподіваємося на проведення досліджень більш давніх мікроорганізмів", – резюмувала Фу Цяомей.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.