Незважаючи на санкції, спрямовані на обмеження експорту російської нафти, Росія продовжує отримувати високі нафтові доходи, пише доктор економічних наук, керівник енергетичних програм ГО "Український інститут майбутнього" Андріан Прокіп.
Для країни-агресорки — це одна із головних статей фінансування війни проти України. Ці фінансові надходження великою мірою забезпечуються діяльністю так званого тіньового флоту — мережі танкерів із непрозорою власністю, які діють поза межами міжнародного контролю.
Як зазначає Андріан Прокіп, саме тіньовий флот відіграє ключову роль у збереженні доходів Росії та дозволяє й далі фінансувати війну проти України.
"Адже ці судна здійснюють поставки нафти в обхід санкцій та цінових обмежень (60 дол за барель нафти, $ 100/бар для нафтопродуктів, що торгуються з премією до ціни нафти, як-от бензини і дизель, та $ 45/бар для нафтопродуктів, що торгують зі знижкою від ціни нафти, як-от мазут). Фактично, це саме те, що дозволяє агресору зберігати доходи і далі фінансувати війну проти України", — пише Прокіп.
Прокіп також підкреслює, що кількість санкцій, застосованих до суден тіньового флоту, залишається дуже малою, а їх ефективність часто виявляється примарною.
"Таким чином, створена лазівка для відносно спокійного заробітку агресором на ключовому його ресурсі – нафті. При цьому, росіяни постійно додають нові судна до цього флоту, тим самим нівелюючи ефективність вже існуючих санкцій", — пише Прокіп.
Крім того, Прокіп звертає увагу й на інші фактори, які дозволяють Росії зберігати високі нафтові доходи.
"Китай, Індія та Туреччина стали ключовими споживачами російської нафти. Попит у цих країнах настільки великий, що вони цілком можуть забирати усю російську нафту при потребі та за сприятливої цінової кон’юнктури", — пише Прокіп.
Також він додав, що що домовленості в межах ОПЕК+ сприяли зростанню світових цін на нафту, що дозволило Росії компенсувати витрати на складнішу логістику.
"А це, своєю чергою, компенсувало вищі логістичні витрати по доставці нафти в Китай та Індію. А логістика і справді здорожчала: одна справа з портів Балтійського та Чорного моря постачати у Європу, а інша – в Індію та Китай. Хоча, поблизу цих країн є порти, шо постачають російську нафту, зокрема і ESPO, яка якіснішою ніж ключова марка російською нафти Urals", — зазначає Андріан Прокіп.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.