Журналіст, колишній полонений Володимир Фомічов вважає, що не маючи можливості перемогти справжнього ворога, українці почали шукати винних серед себе, що дає умовне відчуття перемоги.
Таку думку він висловив у дописі на своїй сторінці у Facebook.
Може зараз і не варто це писати, але все ж.
Десь в 2015 році від єдності внутрішніх переселенців майже нічого не залишилось. Ще в часи життя у рідних містах між нами могли бути різні суперечності, але перші місяці після вигнання була хоч якась єдність.
Аналізуючи це я приходив до того, що не маючи можливості перемогти справжнього ворога, ми почали шукати винних серед себе, а ще гірше ворогів серед себе. Бо так легше, це дає хоча б умовне відчуття перемоги.
З кожним місяцем, роком ситуація була гірша і в якийсь момент мені здалось, що вже всі остаточно один одного ненавидять. Хоча був ключовий момент, який залишався - ми були людьми у біді та з великими проблемами, які потребували підтримки та солідарності.
В 2021 році я для себе ухвалив внутрішню програму під назвою «Донецька солідарність». Тобто якщо людина є не явним ворогом, або негідником яка співпрацює з умовним Шарієм, то я не буду щось проти неї писати, а буду підтримувати. Навіть якщо те що вона пише або робить мені не подобається. Навіть якщо це не подобається іншим людям. Але внутрішньо я можу зрозуміти мотиви цієї людини.
Не памʼятаю чи писав я подібні дописи раніше, але останнім часом можна спостерігати, що ми починаємо зʼїдати один одного, шукати винних, у ситуації яка складається, серед себе.
Якщо можна ввести таку внутрішню програму, як «Українська солідарність» метою, якої буде не цькувати нашу людину, яка має інші погляди чи може в стані психологічного стресу висловлює, те що не подобається більшості, але не є ворогом, то може це була б гарна програма.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.