Підготовка та ухвалення нових законопроєктів, реалізація положень яких може суттєво вплинути на економічну ситуацію в країні, має вестися на базі соціального діалогу. Особливої ваги ця потреба набуває під час значних змін у країні, викликаних внутрішніми чи зовнішніми чинниками.
Законодавче підґрунтя для взаємодії влади, громадськості та бізнесу для такого діалогу сформовано вже багато років тому. Зокрема, Закон України «Про соціальний діалог» ухвалено в 2010 році, як і Постанову КМУ «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». Ці нормативно-правові акти визначають основи та порядок взаємодії влади, громадськості та бізнесу під час формування державної політики і підготовки проєктів законів та інших регуляторних документів.
На жаль, можновладці періодично ігнорують вимоги законів щодо залучення громадськості для обговорення проєктів нормативно-правових актів. Так сталось і у випадку із законопроєктом №9256-д, який було розроблено без діалогу з легальними компаніями-організаторами грального бізнесу та профільними громадськими спілками, зокрема – ГС «Всеукраїнська Рада Гемблінгу» (Ukrainian Gambling Council).
Як вже зазначав голова UGC у своїй заяві, для голови Комітету з питань податкової, митної та фінансової політики, на жаль, стало нормою розробляти законопроєкти про азартні ігри без діалогу з легальними організаторами ігор. Чомусь хтось завжди вирішує, що знає більше, ніж реальний сектор економіки. Але все це робиться не просто так: однозначно, що голова Комітету лобіює інтереси лотерейного бізнесу, які полягають у тому, що лотерейникам потрібно закрити білий азартний ринок, щоб займатися своїм чорним азартним ринком.
Проте Комітет ігнорує не лише позиції гемблінгових компаній, адже положення законопроєкту зачіпають інтереси й інших сфер економіки. Не було комунікації і з медіа-бізнесом чи зі спортивними асоціаціями – бо законодавчі зміни щодо умов та особливостей розміщення реклами стосуються й їх також. Принаймні, мені такі факти невідомі.
Складається враження, що законопроєкт готувався за зачиненими дверима зовсім не для того, щоб його ухвалення покращило ситуацію в галузі українського гемблінгу. Насамперед така прихованість процесу створення законопроєкту №9256-д викликає питання щодо його реальної спрямованості та можливої корупціогенності. Чому саме таке питання? А тому, наприклад, що реалізація низки положень законопроєкту порушує норму Конституції про те, що держава є гарантом створення рівних можливостей для розвитку конкурентоспроможності в підприємницькій діяльності. Подібне порушення також є базою для низки можливих корупційних дій та засадничим моментом для поглиблення тінізації ринку азартних ігор.
Нагадаю, що UGC вже звернулась до НАЗК із офіційним листом щодо потреби проведення ретельної антикорупційної експертизи низки положень законопроєкту, зокрема тих змін до Закону України «Про рекламу», що фактично позбавляють права усіх легальних організаторів азартних ігор на рекламування своїх послуг, прирівнюють спонсорство до реклами, тобто – вимушують рекламодавців або припиняти рекламувати свої послуги (що означатиме припинення бізнесової діяльності), або переходити у «тінь».
Щоб легальний бізнес не поставав перед таким вибором – галузеві законопроєкти мають готуватися в діалозі з бізнесом та потрапляти до сесійної зали ВРУ лише після узгодження всіх гострих моментів. Парламент має сприяти розвитку легального бізнесу, а не чорного ринку.
Вікторія ЗАКРЕВСЬКА, заступниця голови Ukrainian Gambling Council із комунікаційних питань
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.