Інтерв’ю 2022-09-13T04:04:37+03:00
Українські Новини
Олексій Рєзніков

Олексій Рєзніков

Місцеві органи самоуправління мають бути деполітизовані

19 червня 93 депутати проголосували за призначення Олексія Рєзнікова секретарем Київської міської ради. Нам вдалося поспілкуватися з одним із найкращих юристів України й дізнатися в нього про особливості роботи Київради й найближчі перспективи розвитку Києва.

 

Вас рекомендував на посаду секретаря Київради Віталій Кличко. Чим це було обумовлено?

Я можу тільки здогадуватися, чим це обумовлено, тому що це було все-таки його рішення. Коли ми розмовляли, я запитав, чого очікують від мене на новій посаді. Було названо 3 основних очікування: щоб я залишився самим собою, щоб я зміг свій професіоналізм юридичний, вірніше, досвід, який є, застосувати на цій посаді. І третє -  щоб я допомагав змінити вигляд Київради, відійти від негативного образу, коли багато процедур були непрозорими, недоступними громадськості. Кілька принципів, які Віталій Кличко заявляє, - це прозорість, законність, справедливість. З таким підходом я погодився й вирішив ризикнути.

А з Петром Порошенком Ваша кандидатура була погоджена?

Так. Була після цього зустріч із Президентом. Точно так само були озвучені головні очікування, що корупційна складова в Київраді має припинити своє існування взагалі як даність. І на мене покладається така надія. Ми потиснули руки із цього приводу.

Кого ще розглядали на посаду секретаря?

Давній ударівець, депутат міськради не першого скликання Андрій Странников. Йому довіряє Віталій Кличко, ми з ним знайомі по минулій каденції, сьогодні він очолює бюджетну комісію. Андрій Странников, у тому числі, розглядався як кандидатура на цю посаду.

Ви охарактеризували очікування Віталія Кличка. А самі перед собою які завдання ставите?

Я ставлю перед собою кілька завдань. А - виправдати ті очікування, які на мене поклав мер, В - виправдати ті очікування, які поклали на мене депутати, що проголосували “за”, С - виправдати ті очікування, які є сьогодні в киян. Останній пункт ми ставимо на перше місце, тому що оцінку даватиме місто. Я чудово усвідомлюю:  що б ти не робив, однаково будуть критичні судження, це нормально. Тому я точно знаю, що буду поводитися так, як вважаю правильним. Я знаю, що буду намагатися не піддаватися поняттю «політична доцільність». Все має бути розумно, мудро, в інтересах київської територіальної громади, не порушуючи ні закон, ні регламент. Ким я буду через рік, я поки не знаю. Або я продовжу цей шлях, або я повернуся назад в адвокатську практику. Відповідно, для мене важливі моє ім'я, моя репутація, яка відома, і я не збираюся її розмінювати на дрібниці. Я буду поводитись так, щоб мені не було соромно.

Раніше Ви заявили, що залишаєте адвокатську діяльність. А викладацьку діяльність продовжувати збираєтеся?

Гарне питання. Це, напевно, та сфера, яка мені не заборонена за законом, і я з задоволенням буду реалізовувати себе як викладач. Якщо мене будуть запрошувати виші, я з величезним задоволенням буду проводити їм майстер-класи з невеликим ухилом, у тому числі, щодо нової діяльності. Я люблю спілкуватися зі студентами. Крім того, я читав лекції для вже діючих адвокатів у рамках підвищення кваліфікації.

А це не заважатиме основній діяльності?

Ми здатні формувати свій графік. Є, звичайно, пріоритети: підготовка пленарних засідань, президія, погоджувальна нарада, управління роботою секретаріату. Але якщо все розумно і правильно побудувати - завжди можна знайти час.

Що стосується Вищої ради юстиції. Були певні проблеми, коли суд оскаржував Ваше членство в цій установі. Чи будете Ви й надалі працювати в раді?

На сьогодні ця історія не скінчилася. Сьогодні Вища рада юстиції не повноважна, кворуму немає. Але, якщо буде зрозуміло, що потрібно ухвалити рішення щодо несумісності, тоді заяву можна буде подати тільки у Вищу раду юстиції. Поки на сьогодні питання не стоїть, оскільки немає заборонного складу. Я не збираюся балотуватися на посаді у ВРЮ. Там є посада голови, заступника й 2 керівників секцій. Я точно цього робити не буду, щоб не суміщати посади. Але поки я вважаю, що адвокатура мені довірила обов'язок представляти інтереси в цьому конституційному органі. Я - людина, яка подала заяву про призупинення адвокатського свідоцтва, відповідно, я не можу здійснювати адвокатську діяльність. Але я не перестав бути адвокатом у душі, я ним залишуся назавжди. Посвідчення адвокатське в мене є, і я мислю по-адвокатськи, і я за адвокатський корпус. Для мене незалежне правосуддя - це завдання №1 у країні. Тому я вважаю, що можу бути корисний у Вищій раді юстиції для того, щоб забезпечувати формування судового корпусу з нормальних людей, оскільки ВРЮ бере участь у затвердженні кандидатур майбутніх суддів і розглядає  дисциплінарні справи у разі порушення присяги.

Повернімось до Київради. На Вашу думку, Київрада попередніх скликань чимсь істотно відрізняється від нинішнього складу?

Так. Як мінімум, дуже оновлений склад. На 120 осіб депутатського корпусу припадає приблизно людей 15, які були депутатами раніше. Багато колег прийшли з малим досвідом або без досвіду, тому вони вчаться, вони не завжди в курсі, як працюють ті чи інші процедури, деякі не спромоглися прочитати регламент. Але це нормально, я сам таким був. Тому моя місія - їм допомагати, роз'ясняти, як це працює, для того, щоб вони максимально ефективно почали діяти в інтересах киян. Дуже великі очікування в міста від депутатів. Другий важливий аспект - це складність, з якою доводиться вже зіштовхуватися, з огляду на стислість передбачуваної каденції. Кілька колег уже перебувають у виборчому процесі. Тому, на жаль, вони  намагаються просто створити собі гарну електоральну історію.  Я б не сказав, що це шкодить, але це заважає нормальній продуктивній роботі.

Кілька депутатів уже заявили про можливе формування 2-х фракцій на базі депутатів від УДАРу: УДАР і “Солідарність” Петра Порошенка. Як Ви ставитеся до цієї ініціативи?

Іде дискусія. Є 2 підходи. Перший - зберегти, як і планувалося, єдину фракцію. Це позиція Віталія Кличка. Киянам було заявлено, що вона - єдина, і кияни голосували саме за “УДАР”. Безумовно, багато хто знав, що це спільний проект, але все-таки Київ, приходячи на виборчі дільниці, бачив, що він голосує за “УДАР”. Тому підводити очікування киян буде некоректно. Це позиція міського голови: як заявляли, так і потрібно чинити. Але життя - така штука, що всяке може бути. Колеги мають право висловлювати свою думку. Деякі з них хотіли б себе більше персоналізувати, як “Солідарність”. Рішення не прийнято. Поки базовим є рішення, на якому наполягає Віталій Кличко. Подивимося, чим це скінчиться.

А часові рамки є? Адже було сказано, що вже на засіданні 3 липня стане відомо про формування фракції.

Я не готовий відповісти на це запитання. Не тому, що не хочу, а тому, що не знаю. За великим рахунком, є назва фракції чи немає назви - для результативного голосування з важливих питань це значення великого не має. Фракція - це додаткова можливість виступити з будь-якого питання. Відповідно до регламенту, у фракції є гарантоване право на виступ. Фракція - це як суб'єкт, у тому числі, проектів рішень. Якогось юридичного значення я особисто не бачу. Швидше, це питання має політичний характер. Моя місія - не лізти в політику, а займатися прагматикою. Я сам прихильник філософії, що місцеві органи самоврядування мають бути деполітизованими.

Якщо усе ж таке формування відбудеться, де будете Ви?

Однозначно я буду там, де буде Віталій Кличко, тому що він мене запросив стати членом його команди. Сумнівів жодних немає.

Скільки в Київради є часу, щоб виправдати очікування киян?

Рік. Реально рік, тому що восени будуть очікувані вибори. Безумовно, у країні може всяке відбутися, тому, як правило, всі передвиборні перегони починаються за 2-3 місяці. Буде багато критики. Змагання, конкуренція, це зрозуміло. І, на жаль, у нашій країні прийнято конкурувати, не пропонуючи себе - кращого, а вказуючи, наскільки суперник гірший. У нас є рік на те, щоб щось зробити. Показати, що ми здатні реалізувати задуми. А далі вже почнеться оцінка.

Було заявлено, що Київрада збиратисяметься щотижня, щочетверга. Чи досить такої інтенсивності?

Моя позиція - проводити сесію щотижня. Я це запропонував лідерам фракцій на погоджувальній нараді. Але потім ми сіли, уважно подивилися на строки. Є ж розумні строки підготовки проектів рішень, проходження узгодження, й звичайна норма говорить, що за 10 днів все вже має бути зрозуміло. А потрібно проводити ще президії, наповнювати рішеннями порядок денний, і колеги, голови комісій мені пояснили, що вони не будуть встигати все відпрацьовувати, і ми можемо щось упустити. Тому підхід, що ми готові проводити сесії щотижня, - заявлений, але тут не хочеться допустити якихось помилок, тому що диявол криється в дрібницях. Швидше за все - 2 рази на місяць.

Було не раз застережено, що Київрада має бути відкритою, публічною. Але якщо пускати постійно на засідання звичайних людей, сесії можуть перетворитися в прохідний двір. Як вирішити це питання, щоб і засідання проводилися відкрито, але й щоб нікого не кривдити?

Є певні норми закону, у тому числі, Закон “Про доступ до публічної інформації”. Ну, не може громадськість бути на всіх засіданнях всіх колегіальних органів. Це декларативна популістська норма була проголосована, а про наслідки не подумали. Це фізично неможливо. Навіть зараз ми в облраді сидимо в гостях. І задушливо, і спекотно, і потрібно працювати, нагнітаються емоції, але всіх охочих неможливо помістити. Будемо знаходити компроміс. Якщо прийде група активістів якогось громадського руху з якоюсь пропозицією - будемо це обговорювати й запрошувати їх як гостей, дамо можливість виступити. Пряма трансляція є, телеканал “Київ” працює. Ми не ховаємося, не закриваємося, показуємо все. Будь ласка, вмикайте телевізор і дивіться. Буде можливість технічна трохи пізніше, повернемося на Хрещатик, поставимо якісь екрани, монітори. Будь ласка, на вулиці дивіться, слухайте. Питань немає.

Є в мене маленька мрія (посміхається – прим. авт.). Я був на екскурсії свого часу Лондоні, у британському парламенті, й там є прохід для відвідувачів нагору і можна пройтися по балкончику, не затримуючись довго. Там, під склом, з висоти даху, можна спостерігати, що відбувається в парламенті, і навіть чути через динаміки, про що депутати говорять. Звичайно, було б здорово щось подібне побудувати в нас. У залі, де завжди засідала Київрада, нагорі є перекриття, перехід, де одна частина будівлі примикає до іншої частини. Теоретично, я подивився й запропонував відпрацювати апарату з інженерами можливість перебудови. Можливо, нам це вдасться, Зрозуміло, що не відразу. Але, можливо, за півроку ми це зробимо. Ми не зможемо прийняти тисячі людей, але надати можливість активістам прийти наживо подивитися на роботу ради можливість буде.

Ви заявляли, що маєте намір оперативно публікувати матеріали щодо рішень міськради. Але чим це відрізняється від публікації рішень Київради попереднього скликання? Адже тоді інформація розміщувалася досить швидко.

Ми говоримо про доступність не тільки до рішень, ми говоримо про доступність до проектів рішень, ми говоримо про той процес, коли проект рішення починає обертатися на узгодженні, потрапляє на роботу в комісії - ми постараємося зробити й це прозорим. Щоб громадськість уже знала, що обговорюється якесь питання, і можна висловлювати свою думку.  Наприклад, кілька колег порушили питання про відновлення районних рад.  А добре це, погано це, корисно чи шкідливо для  міста – не обговорюється. Говориться, що це добре, це більше свободи для громадськості, і громадськість із цим згодна. Але хочеться запитати: “Колеги, а ви пам'ятаєте, що в разі ухвалення рішення про створення районних рад ми повинні це фінансувати? А в нас є гроші на фінансування?” Давайте порахуємо. 10 районних рад, людей по 60, - це 600-700 чоловік. Усім потрібний апарат, секретаріат, приміщення тощо. Можливо, громадськість цього вимагає, але, на мою думку, це питання потрібно відпрацювати, поговорити з людьми, отримати їхнє бажання. Люди вважають, що їм потрібні райради чи їм потрібні інші форми самоорганізації? Тим більше що Закон “Про місцеве самоврядування” і відповідна конвенція дають нам ці механізми. Я не розумію, чому ніхто цим не хоче користуватися. У нас є можливість створювати вуличні, будинкові, дворові комітети. Тільки потрібно допомогти їм реєструватися. Ось звідки повинна народжуватися ініціатива органів місцевого самоврядування і, можливо, питання про створення райрад саме по собі відпаде. Адже чомусь сьогодні ніхто не говорить, що у Львові все погано. Усі говорять, що мер Садовий - один із найкращих мерів в Україні. Ну, вони ж скасували райони, і ніхто не плаче із цього приводу. Те ж саме відбулося в Одесі. Давайте дивитися на гарний, вдалий досвід.

А досвід європейських країн будете переймати?

Сьогодні прилетів з Мюнхена, був на зустрічі в мерії. Там були представники мерії Бордоіля, Єдинбурга, Цінціннаті, Києва - це все міста-побратими. Була конференція, навіть довелось виступати на ній. Там теж є система управління, комісаріати. Також існує районування. У Празі, наприклад, існує поняття Прага-1, Прага-2, Прага-3, але воно більше має значення для тарифікації проїзду на транспорт: внутрішнє, середнє, велике кільце. Природно, місцеві ініціативи скрізь присутні. Там є вуличні комітети, комуни районів і є певні повноваження.

Повернімось знову до Київради. На наступне пленарне засідання винесено питання про звернення до уряду щодо внесення змін до Бюджетного кодексу і повернення 50% податків на доходи фізичних осіб. Крім цього, які ще способи можуть бути розглянуті для того, щоб наповнити бюджет? Можливо, відійти від тіньових схем?

От ви самі вже мені не те що підказали, ви за мене відповіли. Це не секрет. Це мінімізація корупційної складової, виявлення всіх схем, всіх плям і ям, куди все провалюється, й “детінізація” дохідної частини. Тому що гроші в Києві є, просто вони в чужих кишенях – не в міській скарбниці. Другий напрямок - це спрощення всіх процедур, пов'язаних з реєстрацією, дозволами, ліцензуванням. Тобто - дерегуляція, що дає змогу бізнесу почувати себе комфортно. Бізнес - як водичка: він протікає там, де легко. І це відразу дасть приплив ділової активності, як усередині ділової України, так і іноземним інвесторам, які перелякані. Вони втекли, хвилюються за свої активи, зрозуміло - політична обстановка. Але ми повинні дати їм шанс для того, щоб вони прийшли. А особистість Віталія Кличка сприятиме.

Року вистачить?

Року не вистачить, щоб змінити світ, але року може вистачити, щоб почати ці зміни, закласти якісь фундаменти, десь скопати, покласти перший камінь і показати, що це можливо. Якщо кияни побачать це й повірять - вони проголосують, щоб ці каденції тривали. Політична відповідальність повинна вже почати діяти. Якщо кияни будуть бачити, що ці люди почали щось міняти й потрібно дати їм продовжити - вони проголосують “за”. Якщо вони проголосують за обіцянки завтра “медового життя” - шкода.

Якщо хтось із діючих депутатів захоче відрізати шматок землі або шматок будинку, наприклад, як із цим боротися? Якщо корумпованість буде зберігатися?

Я не ідеалізую наше суспільство, корупцію ми не переможемо - це точно. Але гарантувати, що хтось із депутатів не буде намагатися це робити, природно, не можна. Для цього запропонована дуже проста філософія: все прозоро, все транспарентно, все тільки в рамках закону й публічно. Плюс така активна вже в нас преса, все відразу розкопають. Розкопують навіть те, чого й не існує в природі.

Кажуть, що у Віталія Кличка, як голови Київміськадміністрації, буде 2 заступників: Ігор Ніконов і Павло Рябікін. Чи можете дати свою оцінку цим кандидатурам?

Ну, щодо Павла Рябікіна мені простіше говорити, тому що я Павла Борисовича знаю вже давненько. Він мій колега-юрист. Він починав у поважній фірмі “Василь Кисіль і партнери”. Потім у нас була ситуація, коли Павло пішов уже з юридичного ринку, і так вийшло, що в нього був бізнес-спір, пов'язаний з партнерством його компанії. Саме інша сторона попросила надання правової допомоги в мене. І ми вели більше ніж півтора роки взаємодія, коли я представляв одну сторону, а він був на іншій. І цей бізнес-спір був закінчений мировою угодою. І тоді ми один одного добре перевірили й почали один одному довіряти. Я знаю, що це порядна людина, яка чинить по совісті, вважає, що жити потрібно в комфорті з самим собою, а це можливо, тільки якщо ти робиш правильні речі. У нього дуже сильні сімейні цінності, і йому дуже багато чого не байдуже. У тому числі й те, що відбувається в місті. Знову ж, Рябікін - заможна людина. У нього не стоїть завдання заробити на місті, йому хочеться себе реалізувати.

З Ніконовим ми познайомилися останнім часом, на спільних нарадах. Моє перше враження дуже позитивне. Це дуже сильний менеджер, і його досвід показує, що він найбільший забудовник. І в слові “забудовник” у нас населення бачить негативну оцінку, а я вважаю, що він професіонал, що відпрацьовує як підрядник поставлені завдання. Якщо він якісно це робить і немає дорікань у замовника, значить, він на своєму місці. У нього є всі шанси, щоб упоратися з міським господарством.

Але витвір Ніконова у вигляді будівлі Diamond Hill, наприклад, викликав неабияке обурення жителів міста і активістів, мовляв, вона зіпсувало зовнішній вигляд правого берега. Яка концепція розвитку столиці з точки зору будівництва здається Вам найбільш прийнятною для Києва? Варто забудовувати Київ хмарочосами чи необхідно вберегти його історичний вигляд?

Київ має зберегти свою автентичність. Київ був зеленим містом, він мусить залишитися зеленим містом. Але потрібна серйозна програма його забудови й потрібен дуже сильний архітектор. У міста давно немає гарного архітектора. Давайте глобально мислячу людину, що запропонувала б концепцію і сказала: “Хлопців, з цього моменту в місті Києві будинки заввишки стільки-то в такий-то частині Києва не можуть бути побудовані. Вони можуть бути побудовані там і там”. Умовно. Як французи свого часу сказали: “Давайте побудуємо район діловий бізнес Дефанс“ - і зробили це. У Берліні те ж саме, є такий само район. Напевно, такий підхід був цікавий. Але це великі гроші. Знову ж - це можливо. Якби свято дотримувався й був генеральний план, і був би архітектор, який уболіває за своє місто, то ми б не бачили маси потворних будинків-довгобудів.

І де ж знайти такого архітектора?

Треба шукати. Зараз це обговорюється в колі мера. Шукаємо. Потрібен глобально мислячий містобудівник.

Це може бути іноземний представник?

Та хто завгодно. Приїжджав же Растреллі споруджувати будівлі на нашій території. Андріївська церква стоїть. Чому ні?

Біографія.

 Олексій Юрійович Рєзніков народився 18 червня 1966 року.

Партнер, керівник судової практики київського офісу адвокатського бюро “Єгоров, Пугінський, Афанасьєв і партнери” (раніше Magisters), депутат Київської міської ради VI скликання — член комісії з питань правопорядку, регламенту й депутатської етики, Заслужений юрист України, заступник голови Громадської ради при Державній судовій адміністрації України, член правління Асоціації юристів України, член Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. 

В 1991 році закінчив юридичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка (спеціальність "правознавство", диплом з відзнакою).

В 2005 році він входив до складу спостережної ради ВАТ "Державний ощадний банк України" ("Ощадбанк").

В 2006 році Рєзніков став заслуженим юристом України.

З 2007 року регулярно очолює рейтинг найкращих фахівців з вирішення спорів за версією міжнародного профільного видання PLC Which Lawyer.

З 2008 року входить до першої категорії юристів з вирішення спорів за версією видання Chambers Europe, а також в 50 найкращих юристів України за версією рейтингу "Провідні юристи України".

З 2009 року — професор кафедри публічного права юридичного факультету Міжнародного Соломонового університету.

В 2010 році World's Leading Litigation Lawyers Guide визнав Рєзнікова одним із найкращих судових адвокатів в Україні.

У цьому ж році журнал "Фокус" назвав Рєзнікова в числі 30-ти найбільш успішних адвокатів країни.

Рєзніков брав участь у розробці одного із проектів Податкового кодексу України, закону України "Про адвокатську діяльність і адвокатури в Україні", змін до Господарського процесуального кодексу.

Рєзніков є заступником голови громадської ради при Державній судовій адміністрації України, членом правління Асоціації юристів України, членом Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Він є партнером адвокатського бюро "Єгоров, Пугінський, Афанасьєв і партнери". Бюро має офіси в Лондоні, Москві, Санкт-Петербурзі, Києві, Мінську, Вашингтоні.





Архів
Новини
Контрнаступ ЗСУ змушує колаборантів тікати вглиб окупованих територій, — Генштаб 10:28
ЮНІСЕФ доставив в Україну 4 тисячі доз вакцини проти сказу 10:15
Війська РФ обстріляли Дніпропетровську область, під удар потрапили три громади. Фото: Telegram / Валентин Резніченко
Війська РФ обстріляли Дніпропетровську область, під удар потрапили три громади, — Резніченко 10:05
Експорт молочних продуктів у вересні досяг рекордних $36 млн, - Асоціація виробників молока 09:57
В Україні починається "бабине літо". Синоптики прогнозують перший день без дощу 09:55 Інфографіка
У серпні непрацюючі кредити зросли майже на 5 млрд гривень до 368,7 млрд 09:51
Україна знизила експорт зерна на 38,7% до 9,2 млн тонн з початку 2022/2023 09:35
ЗСУ успішно відбили атаки окупантів поблизу Авдіївки та Бахмута. Фото: Генштаб ЗСУ
ЗСУ успішно відбили атаки окупантів поблизу Авдіївки та Бахмута, — зведення Генштабу 09:33
На Житомирщині прокурорів підозрюють у підтримці проросійських наративів, - ЗМІ 09:14
Банки видали аграріям кредитів на 64 млрд гривень, - Мінагрополітики 09:10
більше новин
Утікача Рабіновича і підозрюваного в держзраді Кузьміна хочуть позбавити депутатських посад 15:56
Націоналізація активів РФ в Україні. Які підприємства росіян можуть потрапити в перелік 19:26
У Зеленського назвали законні для ЗСУ російські цілі 20:55
Офіс генпрокурора не шукав громадянство РФ у представників трьох гілок влади 12:13 Документ
Війна за землю в Бучі під прикриттям "Садочку дружби" продовжується, - ЗМІ 18:55
Росіяни вимагають жителів Сватового самостійно евакуюватися протягом наступних трьох діб, — ISW 20:50
Зеленський і Байден обговорили оборонну підтримку та санкції за спробу Росії анексувати територію України 00:17
ЗСУ успішно відбили атаки окупантів поблизу Авдіївки та Бахмута. Фото: Генштаб ЗСУ
ЗСУ успішно відбили атаки окупантів поблизу Авдіївки та Бахмута, — зведення Генштабу 09:33
Новим головою НБУ стане екс-голова Ощадбанку Пишний, – Железняк 08:35
Росіяни вдарили іранськими дронами-камікадзе по Білій Церкві. Є потерпілі 08:36
більше новин

ok