Інтерв’ю 2019-08-05T04:04:41+03:00
Українські Новини
Борис Краснянський

Борис Краснянський

Управляючий директор Group DF Борис Краснянський
Управляючий директор Group DF Борис Краснянський

На цей рік газ у нас є

- Недавно "Газпром" заявив, що на раді директорів буде розглянуто питання про ліквідацію "РосУкрЕнерго". Як Ви, як другий акціонер, що представляє компанію Сentogas, ставитеся до такої ініціативи? Що буде з "РосУкрЕнерго" і чому вона закривається?

- РУЕ не працює з 2009 року. І з того часу не має жодних доходів. Відповідно до  швейцарського законодавства, у таких ситуаціях компанія повинна ліквідуватися. "Газпром", як один із акціонерів, приймає рішення зі свого боку. Відповідно, це передбачає рішення з боку Сentrogas. Природно, Сentrogas діє відповідно зі швейцарськими законами.

- Тобто Ви підтримаєте ліквідацію RUE?

- Звичайно. У цьому немає нічого несподіваного.

- Як Ви оцінюєте перспективи розвитку хімії з урахуванням нинішнього спору "Газпрому" і "Нафтогазу"? Яка ціна газу влаштує ваші азотні підприємства? Є чи у вас можливість закуповувати газ в обхід "Нафтогазу"? Адже, крім  RUE, у вас є ще трейдери.

- Для наших хімічних підприємств поставку здійснює Ostchem Holding. З 2009 року RUE взагалі нічого не купувала й не продавала. Після 2009 року хімічний бізнес Групи консолідувався, закупівля газу проходила іншими каналами, і RUE тут уже ні при чому.

- Через Ostchem Holding?

- Так, через Ostchem Holding. Що стосується прийнятної ціни, є оцінки, які показують, що вся українська економіка настільки енергоємна, що ціна газу вище 200 доларів у принципі може призводити до істотних проблем. І ми це спостерігаємо з 2009 року. Це просто накопичувалося з року в рік.

Що ж до питання, яка ціна більш прийнятна для нас, то це залежить від багатьох чинників. Хімічна промисловість набагато більше гнучка, тому що наші хімічні заводи можуть закуповувати аміак через аміакопровод з Росії. Ціна на аміак у дещо іншому ціновому сегменті перебуває. Це не газ. Аміак не всім потрібен.

Чи шукаємо ми якісь альтернативні поставки? Природно. Ми шукаємо будь-які альтернативні поставки й усі варіанти розглядаємо для того, щоб забезпечити газом себе. Але на цей рік у нас газ є. На 1 червня в нас було понад 4 млрд кубів.

- Цей газ у вас резервований тільки для потреб хімії чи він може використовуватися й для інших цілей? Наприклад, для продажу третім особам?

- Теоретично, ми могли б (використовувати для інших цілей). Але газ нам потрібен для власних потреб.

- Яка зараз ситуація із заводами Групи на Донбасі?

- Ви, певно, знаєте, у нас два заводи закриті. Це половина наших потужностей, навіть більше! І це не пов'язане із цінами на газ. Вони закриті, оскільки перебувають у зоні бойових дій, у зв'язку зі складною воєнною ситуацією. Але на сьогодні ми припускаємо, що політичного врегулювання буде досягнуто, і заводи почнуть працювати. На сьогодні ми змушені були скачати весь аміак із трубопроводів і вивезти всі сухі готові продукти звідти. Тому що вони вибухонебезпечні й це могло бути використано для будь-яких цілей. Люди там займаються ремонтом, наскільки це можливо - у денну зміну й крім ситуацій, коли виникає небезпека. У таких випадках їх розпускають по домівках. Але при цьому всім співробітникам заводів виплачується зарплата.

- Чи були спроби збройного захоплення ваших підприємств на Донбасі?

- Ні. Були тільки незначні інциденти. Я б не назвав це спробами збройного захоплення.

 

 

Будівля хімічного концерну "Стирол", що входить у Групу (Горлівка, Донецька область)

- Як кримські підприємства групи спілкуються з нинішньою владою Криму? Вони, наскільки я знаю, хочуть, щоб заводи платили податки в бюджет Криму, а уряд України хоче іншого... Є багато питань щодо юрисдикції ваших підприємств, щодо юридичної реєстрації...

- На жаль, я ці ж питання готовий кому завгодно задати сам. Щоб їх хто-небудь вирішив. Тому що йде величезна затримка з української сторони в прийнятті економічної частини закону "Про окуповані території", ми говоримо про 18-у статтю. Повинні бути якісь перехідні положення, які дозволили б оперувати бізнесу на окупованій території.

Нам, як бізнесу, необхідно, щоб заводи працювали. Але зараз, як Ви знаєте, гривня в Криму вже не ходить. Треба виплачувати зарплату. Виплачувати зарплату в рублях, скажімо, на "Кримському титані", що є зареєстрованою в Києві юридичною особою, ми, українська компанія, не можемо. Наш акціонер звернувся з листом до прем'єр-міністра (Арсенія Яценюка) із проханням завчасно дозволити виплату в рублях для працівників української юридичної особи з Києва, що працює в Криму. Звичайно, можна було, щоб це увійшло в положення 18-ї статті. Але її немає! І бізнесу треба буде вирішити дуже складне завдання. Ми дивимося на будь-які варіанти, щоб забезпечити роботу підприємств, інакше їх можна просто закрити.

Наш власник завжди дуже уважно ставиться до питань виплати зарплати й до питання втримання людей. Як ми, як відповідальні роботодавці, повинні вчинити з компаніями, які нам належать? Чи нас ставлять перед необхідністю продавати їх комусь? Або переводити в російську юрисдикцію? Або вигадати якісь спецсхеми? На жаль, відповідей на багато питань немає. Ми, природно, розробляємо все, що можемо, в усіх напрямах...

- Наразі "Кримський титан" зареєстрований в Україні, якщо я Вас правильно розумію?

- Так, правильно.

 

 

- А Кримський содовий завод де зареєстровано?

- Кримський содовий завод ми не стали реєструвати в Києві. Він залишився, як був. Що б Ви не робили в такій ситуації, Ви, по суті, зробите ставку в грі, не знаючи заздалегідь, до чого це приведе. Надто багато змінних. Змінні російські, змінні українські, я кажу про цю 18-у статтю... Є змінні європейські - обидва наші підприємства мають ринки збуту за кордоном, і тому дуже важливо, наскільки їхня продукція, кримського походження, буде прийнятною для ринків за межами України й Росії. Надто багато змінних, тому розкладати всі сценарії зараз я не буду.

- Пан Новинський, наприклад, уже заявив, що свої деякі кримські активи продаватиме. Можливо, і Вас хочуть змусити? Чи допускаєте Ви гіпотетичну можливість продажу?

- Ми можемо бути поставлені в такі умови. Звичайно. Ми - Група, коріння якої в Україні, і тому, природно, ми будемо діяти в українському юридичному полі. Тому, якщо ситуація складеться так, що ми не зможемо оперувати із цими підприємствами, те змушені будемо продати.

- Кабмін уже прийняв постанову, у якій повідомив, що договори оренди Іршанського й Вільногірського ГЗК будуть розірвані. Які наслідки будуть для вашого титанового бізнесу?  Чи будуть наслідки для  міст Іршанська й Вільногорська? В Group DF є ще два своїх ГЗК: "Валки-Ільменіт" і "Міжріченський". Яка частка Іршанського й Вільногорського ГЗК у поставках? І чи зможете ви забезпечити себе сировиною за допомогою цих двох активів у разі негативного сценарію?

- Про частки говорити складно, оскільки дуже різні ступені розробленості на цих ГЗК. Я хотів би уточнити із приводу цього повідомлення. Нас сповістили за 3 місяці. Тобто до 5 вересня ці ГЗК продовжують використовуватися титановим бізнесом Group DF. Я вважаю, що це не самий продуманий крок Фонду держмайна. Тому що в тій економічній ситуації, у якій зараз перебуває країна, будь-який стабільно діючий бізнес треба було б плекати або хоча б підтримувати, а не раптом створювати умови для ускладнення його діяльності. Відверто кажучи, це нагадує дії з перерозподілу власності. Я нагадаю, що на цих ГЗК працюють понад 7 тисяч людей. Ці ГЗК - містоутворюючі підприємства, не ресторани й не магазини одягу, де можна власника змінити, й новий власник відразу в змозі оперувати, так само, як і старий. Щоб оперувати ефективно, треба розуміти цей бізнес, розуміти ринки, розбиратися в них. Крім того, ти не можеш вмить змінити орендаря, а тим більше продати такі складні комплекси. Це може призвести до зупинки підприємств.

- Чи вів із Вами ФДМУ які-небудь переговори, перш ніж зробити цей крок?

- Цим займався наш титановий бізнес. Не корпоративний центр групи. Було листування з Кабміном, бізнес відповідав на всі запити й надавав всю необхідну інформацію, у тому числі, про розміри інвестицій і так далі. На мій погляд, розірвання договору оренди - помилкова дія. Ми спробуємо якимось чином довести уряду, що продовження використання ГЗК так, як це робиться зараз, з нинішнім орендарем, вигідне для України.

- Це можуть якісь судові позови?

- Ні, переговори. Справа в тому, що орендодавець має право розірвати договір оренди. Тут питань жодних немає. Є інше питання: хто в цьому випадку може від цього виграти? Я не бачу переможця. Крім того, на чию адресу ці активи можуть бути перерозподілені й тільки за умови, що це стратегічний інвестор у галузі?

- Вони можуть бути виставлені на продаж. Якщо так буде, ви братимете участь у такому аукціоні?

- Звичайно, у цьому сенсі наша позиція зовсім не міняється. Якщо приватизація буде відбуватися, ми будемо брати участь. Незалежно від того, ми їх орендуємо чи ні. Приватизація - це питання, що потребує великої підготовки. Чи можна це зробити за 3 місяці? Я особисто сумніваюся. Підготувати до продажу, виставити на продаж, оцінити, продати, передати новому власникові... Особливо проблематично, якщо це компанія з іншої країни.

- Якщо подивитися на тих, хто працює на титановому ринку України, це ви й ВСМПО "Авісма". Чи розглядаєте Ви цю компанію як конкурента, якщо буде такий конкурс?

- "Авісма" - велика російська компанія. Безумовно, розглядаємо. Чи зацікавлена була б "Авісма" в участі у придбанні цих двох ГЗК? Думаю, так.

- Якщо все-таки з вересня ви перестанете орендувати ГЗК, чи змінить це ваші підходи, як до стратегічного напряму для розвитку групи?

- Наша відповідь - ні. У нас ще залишаються два ГЗК, що перебувають повністю в нашій власності. Їхні запаси  - дуже великі й дуже якісні. Безумовно, їх розвиток потребуватиме перерозподілу інвестицій. Так чи інакше, наша титанова програма передбачала їх розвиток.

- Тобто це призведе до перегляду інвестиційних програм чи якихось додаткових вкладень?

- Так, але титан залишиться нашим стратегічним напрямом у будь-якому разі.

- У придбанні "Сумихімпрому" ви всі так само зацікавлені?

 - Так, ми неодноразово підтверджували свою зацікавленість, подавали документи на недавній тендер, що був скасований ФДМУ. І будемо брати участь.

- Петро Порошенко заявляє, що договір про Асоціацію з ЄС буде підписано у найближчий час. Виграють чи програють бізнеси  Group DF від підписання договору?

- Потрібно рахувати. Якщо відкинути політичну складову угоди про Асоціацію, а взяти тільки економічну, то не можна очікувати, що українська промисловість буде в негайному виграші. Навіть елементарна логіка говорить, що євроінтеграція - це дорога із зустрічним рухом. Тобто ви відкриваєте свою економіку, свій ринок європейським товарам, які значною мірою становлять конкуренцію українській продукції. З іншого боку, серйозні плюси з'являться для українських виробників, якщо вони зможуть конкурувати на західних ринках. Але в кожному разі, перші кілька років буде досить важко. Для будь-якої української галузі. Це було ясно з самого початку. Я не готовий зараз говорити про цифри, як кожна з наших галузей на цій справі виграє чи ні, але очікувати негайних плюсів не варто. 

- А в довгостроковій перспективі?

- У більш довгостроковій перспективі, з точки зору загальної логіки, той, хто є  конкурентоспроможним або може бути більш конкурентоспроможним порівняно з європейськими споживачами, може від цього виграти. Той, хто слабкий і не має наміру інвестувати великі гроші, від цього швидше програє. Ось що важливо. Це треба розуміти. Є важливе питання -  чи з'являться інвестиції?  Чи можна буде знайти гроші, щоб інвестувати необхідні ресурси? Справа в тому, що, як мені здається, недостатньо було реальної інформації про наслідки підписання економічної частини Угоди  про Асоціацію. Але я ще раз повторюю, це якщо відкинути політичну складову. А що тут важливіше - складно сказати.

- Усе переплетено!

- Цілком правильно.

- Але якщо враховувати рівень вашої присутності на європейських ринках, результати угоди про Асоціацію з ЄС можуть бути відчутними?

- Природно. Наш хімічний бізнес експортує в Європу, содовий бізнес - експортує, титановий бізнес - експортує, у нас 2% світового ринку діоксиду титану. Ми всі досить серйозно залежимо від експорту. 

- Раніше компанія заявляла, що буде виводити бізнеси на зовнішні ринки запозичення. У нинішній ситуації в країні ви зберігаєте ці плани в середньостроковій перспективі? Який з ваших бізнесів найбільше готовий до цього?

- Більше готовий, певно, хімічний бізнес, хоча все залежатиме від того, про які строки ми говоримо. Скажімо, титановий бізнес завдяки його меншій складності легше підготувати. Залежно від строків. Але тут, бачите, питання не тільки до нас, а й у цілому до України. Все залежить від того, коли українські бізнеси в принципі стануть привабливими для міжнародних інвесторів. Я не думаю, що найближчим часом цього варто очікувати.

 Головне тут - наскільки успішно пройде програма трансформації, що планує нинішнє керівництво країни, як міжнародні кредитори будуть працювати з нами, як вирішиться надзвичайно складна ситуація з Росією. Всі ці питання викликають сумніви. Розумієте, при всій підтримці Заходу, якщо ситуація з Росією не вирішиться позитивно, Україна залишиться дуже ризиковим об'єктом для інвестицій. Будь-який український бізнес. Тому говорити про строки складно.

- Але як стратегічний напрям вихід на міжнародні ринки у вас залишається серед пріоритетів?

- Безумовно. Як і раніше. Більш того, недавня Рада групи за участю Дмитра Васильовича  (Фірташа) підтвердила, що ці напрями зі створення ясного і прозорого бізнесу залишаються так чи інакше. Якщо підготовка до виходу на міжнародні ринки займе кілька додаткових років - нічого страшного. Значить, довше будемо тренуватися.

 

 

Фірташ і Краснянський на відкритті Лондонської фондової біржі.

- Через складну політичну ситуацію ваші інвестиційні плани якимось чином змінилися?

- Поки ні.

- Загальний обсяг інвестиційних планів змінився?

- Всі по-старому. Цифри ми ніколи не оголошували. Але тепер вони можуть зазнати змін через питання з орендою ГЗК. Титанова програма передбачала 2,5 мільярдів доларів інвестицій, але обсяг інвестицій залежатиме від того, що становить собою титановий бізнес. Ми повинні знати, які ми будемо мати у своєму розпорядженні об'єкти.

- Наскільки ситуація з вашим акціонером в Австрії вплинула на діяльність групи? Як останнім часом міняється алгоритм управління групою?

- Алгоритм управління суттєво не змінився. Тому що Дмитро Васильович і раніше багато часу проводив за кордоном. На кінець минулого року з 7 засідань Ради Групи, де він головує, тільки одне пройшло в Україні. У нас, як правило, Ради виїзні. Нічого незвичайного немає в тому, що, скажімо, спостере6жна рада групи, у якій він особисто бере участь, проходить за межами країни. Тобто, у цьому сенсі нічого не змінилося. Ступінь залучення  в роботу окремих бізнесів залишилася на тому ж рівні, що й раніше. Були телемости з хімічними заводами, був телеміст із банком "Надра", він перебуватиме в постійному телефонному контакті в тих обсягах, що й раніше, керівники бізнесів зустрічаються з ним у Відні досить регулярно. Як бачимо, алгоритм, по суті, жодних істотних змін не зазнав.

Чи вплинула ситуація на Групу в цілому? Вплинула. Було б дуже позитивно, якби він міг брати участь в управлінні на щоденній основі, особисто відвідувати підприємства - те, що він і робив раніше. Тоді, коли він перебував в Україні, зустрічі могли відбуватися миттєво.

- Що Ви вважаєте необхідним для пожвавлення економіки, для приходу зовнішніх інвестицій? Яку б пораду Ви дали Арсенію Петровичу (Яценюку)?

- Знаєте, поради давати дуже легко, а виконувати - дуже складно. Я можу сказати, чого потрібно досягти, але як досягти - це питання не до мене. Я думаю, що без нормалізації ситуації з Росією дуже складно буде переломити негативні тенденції в економіці. З точки зору економічної - я б також не робив різких рухів у плані перерозподілу власності. Це неправильно, це посилає "неправильні" сигнали.

- А що потрібно робити уряду?

- Діючі бізнеси треба максимально підтримувати. Підтримувати, але це не значить їм якось допомагати. Їм потрібно не заважати. Так було завжди, при будь-якій владі. Я вважаю, що уряд дуже правильно чинить сьогодні, забезпечуючи отримання міжнародної фінансової допомоги, навіть не проводячи популярні реформи. Це абсолютно необхідно.

- Що уряду необхідно змінити в оподаткуванні бізнесу?

- В оподаткуванні ідеальна ситуація - не міняти нічого. Це головний рецепт будь-якого реформування оподаткування. Нічого не міняти тривалий проміжок часу. Це перший пункт. Другий пункт - припинити хибну практику брати податки авансом і жити за рахунок авансування бізнесу шляхом невідшкодування ПДВ. Треба думати про те, щоб давати комфорт і впевненість бізнесу, а не про те, як наповнити бюджет швидше. Тільки так і можна наповнити бюджет у середньо- і довгостроковому плані.

- Якщо бізнесу не буде, ви його не наповните.

- Абсолютно вірно. Це була помилка попередньої влади.

- Часто звучать питання про справедливу ціну долара. Що Ви про це думаєте? Який зараз, по-вашому, справедливий курс долара до гривні? Який курс може бути закладений у ваших планах?

- Я не вірю в ці слова. Я вважаю, такого поняття, як "справедливий курс", не буває.

- Справедливий курс, по ідеї, повинен формувати ринок.

- Саме так. Тому говорити про те, що якийсь курс справедливий, а якийсь ні, - неправильно. Якщо ринок формує його на рівні 8 гривень, це справедливий курс, якщо ринок формує на рівні 15 гривень - це теж справедливий курс. Який з них справедливий - це той, котрий сформує ринок. Саме тому міжнародні фінансові організації, МВФ завжди й тиснули на регулятора в Україні, щоб відпустив курс. Справедливий курс визначається ринком. На якому рівні він стабілізується? Тут тільки можна гадати. Знаєте, у казино теж можна грати й намагатися пророкувати, на яку цифру потрібно правильно ставити фішку.

- Але Ви ж ставите фішку на якусь клітинку й не можете не прогнозувати?

- Це вже наше питання, на яку фішку ми ставимо. Але це не означає, що цей курс справедливий. Ми робимо свої якісь оцінки, де він, найімовірніше, опиниться, але я зі словом "справедливий" не згодний.  Розумієте? Це схоже на питання, яка справедлива ціна того чи іншого активу. Справедлива ціна - ціна угоди. Справедливою ціною продажу активу є ціна угоди. Справедливим курсом якої-небудь валюти є сталий курс. Народ постійно говорить про справедливий курс, тому що є нерозуміння. Ой, 15 - неправильно! Надто багато. Чи надто мало? А чому не 30? Російський рубль - 30 або 40.

- Ви можете сказати, який курс закладаєте?

- Я вам більше скажу, у нас кожний бізнес закладає свій курс. І я не бачу тут нічого поганого.

- Як Ви оцінюєте дії НБУ, його грошово-кредитну політику? Як буде мінятися ціна українських банків? Я задаю це питання, знаючи про Ваші плани щодо придбання банку (йдеться про «Правекс-Банк»).

- Зараз регулятор правильно чинить у всіх відношеннях. І з точки зору рефінансування банків, і з точки зору проведення стрес-тестів, і з точки зору того, що просів курс. Я вважаю всі три речі, які робить НБУ, абсолютно грамотними і правильними.

Що стосується ціни банків, то вона повинна, по-перше,  виникнути. Питання: є чи попит на українські банки на сьогодні й яким цей попит буде? Ви чули, "Райффайзенбанк" думав продаватися, але потім скасував продаж. Тому що зараз попиту немає. Я думаю, що ціна банків буде ще знижуватися якийсь час. Зміна ситуації й подальше зростання може виникнути тільки при подальшій стабілізації економіки, з початком припливу депозитів.


Архів
Новини
Дружина нового губернатора Дніпровщини має паспорт РФ 13:05
Коломойський завдає мільярдних збитків держпідприємству "Центренерго", - Корольчук 12:05
Бондаренко призначений губернатором Дніпропетрощини: що про нього відомо 12:23
Представилися працівниками спецслужб: у Польщі у справі про контрабанду бурштину затримали українців 10:35
Пенсії. Фото:
Пенсійний фонд у смартфоні запустили: українці незабаром зможуть оформити "Е-пенсію" 09:59
Зеленський може і невисокого зросту, але дуже сильний фізично, - Пристайко про "нормандський формат" 21:57
На марші рівності в Харкові ультраправі напали на поліцію і намагалися зірвати акцію 20:53
Олександр Дубинський. Фото: realist
Дубинський опублікував своє нецензурне листування з Абрамавичусом 23:23
Росія - найбільший сусід України, з яким треба співіснувати, - Гончарук 10:24
Українські моряки в США. Фото: посольство України в США/Твіттер
Українські моряки пройшли навчання в США для служби на катерах Island 11:01
більше новин

ok