Інтерв’ю 2019-05-20T04:04:41+03:00
Українські Новини
Андрій Гончарук

Андрій Гончарук

Тема: Андрій Гончарук: заявка України по перегляду тарифів в рамках СОТ потребує переформатування

З якими країнами Україна зацікавлена посилити співробітництво? Опозиція часто критикує владу, що зовнішня політика незбалансована: зокрема, багато візитів Президента в далекі від України країни, і мало – в європейські. Є якась складність в спілкуванні з владою країн т.зв. «старої Європи» (Німеччини, Франції, Великобританії, Італії)?

Перш за все відзначу: українська зовнішня політика присутня скрізь, де є національний інтерес. Це принципова позиція Президента України, на якій він неодноразово наголошував.

Незмінним зовнішньополітичним пріоритетом залишається євроінтеграційний вибір України, і діалог з країнами ЄС є доволі інтенсивним. Нагадаю, що в 2012 році Україну відвідав Президент Польщі, а Президент України здійснив візит до Республіки Кіпр, яка на той час головувала в ЄС. В цьому році Віктор Янукович мав низку зустрічей з Президентами європейських країн, зокрема Литви, Латвії, Польщі, Угорщини, Словаччини і Сербії, а також з керівництвом Європейського Союзу під час саміту «Україна-ЄС» в Брюсселі. Наразі Президент України взяв участь у 18-у Саміті глав держав Центральної Європи у Братиславі і провів низку двосторонніх зустрічей з главами держав. Як ви бачите, міжнародна діяльність Глави держави на європейському напрямі залишається як ніколи активною.

Поряд з цим, Президентом відновлено конструктивний стратегічний діалог з Російською Федерацією, а також забезпечено подальше зміцнення відносин стратегічного партнерства з США.

Що ж до географії візитів зазначу, що починаючи з 2010 року, главою держави, паралельно з активізацією курсу на європейську інтеграцію, були зроблені рішучі кроки у контексті розширення спектру національної зовнішньої політики. Так, набули розвитку відносини України з Китаєм, Туреччиною, Японією, і Індією, а також державами Південно-Східної Азії та Перської Затоки -  В’єтнамом, Сінгапуром, Таїландом, Йорданією, Катаром та Об’єднаними Арабськими Еміратами.

Підсумовуючи, зазначу, що конкретна, орієнтована на національний інтерес зовнішня політика Президента, яка базується на трьох "стовпах" - прагматизмі, економізації та позаблоковості -  дозволяє ефективно розбудовувати взаємодію як з традиційними, так і з новими міжнародними партнерами нашої держави.

Наскільки ефективна зовнішня політика і робота українських дипломатів, враховуючи поставлене завдання Президентом – економізувати зовнішню політику? Чи дійсно це реальне для виконання завдання для дипломатів: шукати інвесторів? Адже ті, хто вже працюють в Україні, скаржаться, зокрема, на несправедливі суди і корупцію.

Президентом були поставлені чіткі завдання керівникам вітчизняного дипломатичного корпусу щодо активізації системної роботи в напрямку економізації, що продиктоване вимогами підвищення ефективності економіки країни. Це стосується роботи дипломатів в сфері зміцнення енергетичної безпеки України; прогнозування ситуації на світових товарних ринках для посилення позицій на міжнародних ринках українського машинобудування, авіації, металургії, агропромислового комплексу, хімічної, легкої та харчової промисловості, залучення інвестицій  та нарощування обсягів експорту.

Погодьтесь, що певним показником результативності такої роботи є національні статистичні дані, які свідчать про цілком задовільний стан зі збільшенням обсягів інвестицій. Упродовж 2012 року приріст обсягів капітальних інвестицій склав 8,3%. Відбувається поступовий ріст надходжень зовнішніх інвестицій. Станом на кінець першого кварталу 2013 року загальний обсяг прямих іноземних капіталовкладень в економіку України склав 55,7 млрд. дол. США та збільшився в річному вимірі на 10%.

Що стосується умов ведення бізнесу в Україні, то наша держава активно працює із усіма зацікавленими сторонами щодо їх поліпшення. Це питання – серед пріоритетних у Програмі економічних реформ на 2010-2014 роки, воно є ключовим у роботі Комітету з економічних реформ та Ради вітчизняних та іноземних інвесторів при Президентові. Результати реформ у вказаній сфері відзначені міжнародними рейтингами: +15 позицій в останньому рейтингу Світового банку із легкості ведення бізнесу, +9 позицій у індексі конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму.

Таким чином, наразі створюються усі необхідні передумови для подальшого підвищення ефективності роботи закордонних дипломатичних установ на зовнішньоекономічному напрямі.

31 травня Україна підписала меморандум з країнами Митного Союзу. Експерти говорять про те, що фактично цей документ ні про що не свідчить, оскільки меморандум є лише декларацією про наміри. Поясніть, будь ласка, чи потрібно ще додатково підписувати угоду про статус спостерігача і коли саме представник України зможе брати участь у роботі комісії?

Підписаний у Мінську меморандум про поглиблення взаємодії між Україною та Євразійською економічною комісією, по суті, є кроком на шляху налагодження співпраці з союзом у форматі "3+1". Дійсно, меморандум не є, по своїй природі, міжнародним договором й не створює для сторін прав і зобов’язань, що регулюються міжнародним правом. Він є політичною декларацією. Формально статусу офіційного спостерігача при Євразійській економічній комісії (ЄЕК) отримати не можна, оскільки цього не передбачає чинна нормативна база Митного союзу і Єдиного економічного простору.

Водночас, хочу звернути увагу, що положення згаданого меморандуму передбачають, що Україна має можливість брати участь у засіданнях Вищої Євразійської економічної ради, Ради і Колегії ЄЕК, направляти свої пропозиції комісії, але без права участі у прийнятті рішень; отримувати копії документів і призначати свого представника при ЄЕК. Таким чином, цей документ, фактично, надає Україні ті ж самі права, які передбачає статус спостерігача. При цьому жодних додаткових документів для реалізації вказаних вище положень підписувати не треба. Наразі українською стороною опрацьовуються модальності роботи представника при комісії.

Підкреслю, що питання налагодження взаємодії з Євразійською економічною комісією є важливе для нас, оскільки вітчизняна економіка із її експортоорієнтованою спрямованістю вимагає, аби євроінтеграція поєднувалася із поглибленням співпраці із Митним союзом. Для України ці два напрями мають бути взаємодоповнюючими, а не взаємовиключними. Тому ми розбудовуємо оптимальну та взаємовигідну форму співпраці з Митним союзом з урахуванням курсу нашої держави на інтеграцію до Європейського Союзу.

Чи розглядає Україна варіант входження в Митний Союз? Нещодавно урядовий уповноважений Валерій Мунтіян говорив про те, що при уряді створена група, яка вивчає можливі вигоди від вступу України в МС.

Питання входження чи приєднання України до Митного союзу не стоїть на порядку денному. Вже на нинішньому етапі ми чітко декларуємо намір України стати саме спостерігачем при Євразійському економічному союзі, який має бути утворений у 2015 році. Відповідні положення закріплені у підписаній 29 травня 2013 року в рамках засідання Вищої Євразійської економічної ради главами Білорусі, Казахстану, Росії та України заяві "Про поглиблення співробітництва між Євразійською економічною комісією та Україною". Ні про який інший статус не йдеться.

Підкреслю: ми не можемо ігнорувати Митний союз, який на сьогодні є найбільшим торговельним партнером нашої держави. Що стосується згаданої вами робочої групи високого рівня, до складу якої я також входжу, то вона опрацьовує питання стратегії розвитку співробітництва нашої держави з Митним союзом та державами-учасницями Єдиного економічного простору. Одним з результатів діяльності вказаної групи і стала розробка проекту меморандуму, який було підписано 31 травня у Мінську. Підписання Меморандуму надає нам нові можливості взаємодії з Митним союзом та Єдиним економічним простором Білорусі, Росії і Казахстану з метою посилення позицій національних товаровиробників на цих важливих для нас ринках.

Пошук нових шляхів взаємодії України з Митним союзом – одна із важливих складових економізації зовнішньої політики нашої держави. Переконаний, що віднайдення такої форми та її ефективна реалізація сприятимуть не лише активізації економічного зростання нашої держави, але й здатне надати додатковий поштовх для розвитку економіки усієї Старої Європи. Україна може стати "торговельно-інвестиційним мостом" між ЄС та Євразійським інтеграційним проектом на теренах СНД. Якщо Україна буде дієво сприяти формуванню таких відносин між ЄС і Євразійським економічним союзом, які б створювали мотивації для збільшення товарообігу та умови для руху товарів і фінансів, від цього виграють усі і, перш за все, громадяни нашої держави.

Президент нещодавно затвердив склад комісії по співпраці з СОТ. Коли вона розпочне свою роботу, які питання будуть першочерговими?

Представник США у СОТ, зокрема, звинуватив Україну в непрозорості своїх дій: тобто є заявка на перегляд тарифів, а що саме і на що Україна хоче змінити немає. З його слів, країни-члени СОТ не розуміють, що Україна хоче змінити і що пропонує. Наскільки успішно ведуться з цього приводу переговори, коли може бути завершено їх?

Перша і друга частини питання є взаємопов'язаними, оскільки надіслана до СОТ заявка України про перегляд тарифних зобов'язань за запропонованим списком виявилась одним із чинників, що вплинули на прийняття рішення про створення Державної комісії з питань співробітництва з СОТ. Комісія як консультаційно-дорадчий орган при Президентові не може і не буде підміняти роботу органів виконавчої влади. Основна її функція – підготовка та внесення узгоджених пропозицій з питань забезпечення єдиного зовнішньополітичного курсу України у відносинах із СОТ і членами організації.

Що стосується заявки України по перегляду тарифних зобов'язань в рамках СОТ, зазначу таке: Україна як член СОТ має повне право використовувати положення договірної бази організації для перегляду або модифікації тарифних зобов'язань. Зверну увагу, що США, ЄС, Японія, Канада, Австралія та багато інших членів СОТ неодноразово користувалися цим правом. Стосовно того, що Україна хоче змінити та що пропонує взамін: у заявку було включено 371 вид товарів, з них 227 позицій відноситься до сільськогосподарських товарів (61% загальної кількості тарифних ліній) та 144 – до промислових (39%). Ми намагаємось створити умови для реалізації більш гнучкої тарифної політики, яка передбачає підвищення, при необхідності, рівня мит на окремі товари до граничної межі, без застосування інструментів торговельного захисту, які вимагають виконання досить тривалих процедур і які можуть бути оскаржені в СОТ.

Водночас, як показав поглиблений аналіз списку, більшість заявлених товарних позицій вимагає додаткового статистичного обґрунтування, а сама заявка – переформатування. На думку експертів, зустрічні вимоги до української сторони, за умови збереження обсягу товарних позицій, можуть створити істотні проблеми для доступу товарів українського традиційного експорту на іноземні ринки. Зважаючи на інтереси наших експортерів і зобов'язання України по фундаментальним принципам СОТ, на мій погляд, існує значний резерв для оптимізації списку. Розраховую, що створена Указом Президента Державна комісія з питань співробітництва із СОТ зможе виробити відповідні рекомендації.

Щодо перебігу переговорного процесу та перспектив їх завершення, впевнений, що тривалість узгодження в СОТ параметрів перегляду тарифних зобов’язань безпосередньо залежить від обсягу заявки. Насправді, основне питання полягає у наступному: у чому зацікавлені причетні вітчизняні галузі - вести переговори по близько чотирьом сотням товарних позицій і узгоджувати компенсаційні поступки з урахуванням балансу обсягів імпорту протягом кількох років без гарантії успіху, чи оперативно провести переговори по декількох найбільш принципових позиціях, визначених на основі статистичних даних? Без вирішення цієї дилеми передчасно говорити про визначення конкретних ставок перегляду. 

Втім, Україна завжди уважно ставилася до думки своїх торгових партнерів, ми і зараз налаштовані на пошук взаємоприйнятних рішень на основі договірно-правової бази СОТ.

Поки що європейські і українські представники влади оптимістично дивляться на можливість підписання угоди про асоціацію з ЄС в листопаді. А які перспективи ратифікації цієї угоди? Адже і наші дипломати, і експерти говорять про те, що це буде набагато складніше за переговори по підписанню угоди, бо кожна країна, особливо сусіди, буде намагатися вирішити спірні питання.

Сьогодні зусилля української влади сконцентровані на здійсненні заходів, які очікуються стороною ЄС від України у контексті створення умов, необхідних для укладення та ефективної імплементації угоди. Так, на саміті "Україна-ЄС" в лютому Президент та лідери Європейського Союзу узгодили алгоритм дій.

У питанні здійснення країнами ЄС та Україною необхідних внутрішніх процедур з метою набуття чинності цим документом хотів окремо нагадати, що процес ратифікації значно менш амбітної Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і ЄС тривав близько 4 років – з моменту підписання 14 червня 1994 року до набрання чинності – 1 березня 1998 року. При цьому нагадаю, що у 1998 році до Європейського Союзу входило 15 країн. На даному етапі, з урахуванням приєднання з 1 липня цього року до Європейського Союзу Хорватії, ратифікація Угоди про асоціацію здійснюватиметься вже 28 державами-членами.

Саме тому обидві сторони, чітко усвідомлюючи практичну цінність угоди, прийняли узгоджене рішення про початок її тимчасового застосування, зокрема в частині зони вільної торгівлі, ще до завершення усіх ратифікаційних процедур.

Звичайно, українська влада здійснюватиме усі необхідні кроки у діалозі як з Брюсселем, так і з окремими столицями, щодо якомога швидшої ратифікації угоди, проте головну практичну цінність її імплементації ми відчуємо ще до формального набуття нею чинності.

Україна заявляла про намір отримати статус спостерігача в Шанхайській організації співробітництва. Чи ведеться робота в цьому напрямі?

Україна не може не цікавитись діяльністю Шанхайської організації співробітництва, роль якої у регіоні Центральної та Північно-Східної Азії постійно зміцнюється. Особливий інтерес для нас становлять такі аспекти діяльності ШОС, як налагодження багатосторонньої взаємодії у забезпеченні сталого соціально-економічного розвитку регіону, зокрема, шляхом поглиблення співпраці у торговельно-економічній, інфраструктурній, енергетичній, транспортній, науково-технічній та гуманітарній сферах. Важливою також є проблематика боротьби з тероризмом, екстремізмом і наркотрафіком.

Тому Україною сьогодні здійснюється послідовна робота з отримання статусу партнера з діалогу цієї організації. Такий статус дає можливість розвивати співпрацю з ШОС і брати участь у міністерських зустрічах в форматі "держави-члени ШОС – країна партнер", робочих групах, комісії старших посадових осіб з узгоджених напрямів співпраці тощо. Саме така форма взаємодії з ШОС на нинішньому етапі найбільшою мірою відповідатиме інтересам України. Перш за все, це дозволить ефективніше використовувати потенціал практичної співпраці з державами Центральної Азії шляхом нашої участі у реалізації спільних багатосторонніх проектів, а по-друге – розширити співробітництво України з Росією та Китаєм.

Відповідно до існуючої процедури, звернення України мають підтримати усі країни-члени організації. Рішення ж щодо надання нашій державі статусу партнера по діалогу прийматиметься на одному із засідань глав держав ШОС.


Архів
Новини
Гройсман закликає Зеленського негайно внести нову кандидатуру на посаду прем'єра 23:55
Фінал
Фінал "Ігри престолів": соцмережі заполонили меми та обговорення останньої серії епічного серіалу 23:49
У Зеленського заявили, що перші призначення будуть в найближчі дні 23:23
Чотири підписи: Гройсман розповів, якою буде співпраця з МВФ після його відставки 23:16
Зеленський прийняв повноваження верховного головнокомандувача Збройними силами 23:07
Зеленський сподівається, що Угорщина відновить підтримку Україну до європейської та євроатлантичної інтеграції 22:37
Супрун полетіла з України одразу після інавгурації Зеленського 22:15
Володимир і Олена Зеленські. Фото: olenazelenska_official/Instagram
Олена Зеленська створила офіційний Instagram-аккаунт і в ньому вже 6 фотографій 22:03
Офіс Порошенка. Фото: poroshenko/Twitter
Порошенко показав свій новий прозорий офіс 21:34
Закликом до Кабміну подати у відставку Зеленський взяв на себе відповідальність за всі майбутні загрози, - Гройсман 21:30
більше новин
Міністр оборони Степан Полторак. Фото: facebook.com/generalpoltorak
Я розчулений: Полторак опублікував фото зруйнованого Кремля 16:43 Фото
Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) України. Фото: Українська правда
Невідомі оточили будівлю ВККС і заблокували її роботу 13:08
Україна і Китай домовляються про розвиток легкої промисловості та комерційної нерухомості в новому партнерському форматі 11:19
Кличко розповів про хід робіт на новому пішохідному мосту в столиці 19:05
Кличко приїхав на інавгурацію на велосипеді 13:15 Відео
Президент має можливість сприяти своєчасному введенню енергореформи, - Олещук 12:04
Бахматюк закликав Гонтареву не ховатися у Лондоні і повернутися в Україну 15:41
Кримінальні звинувачення, відкриті щодо клірика УПЦ, розглянуть міжнародні органи захисту прав правозахисників 20:24
У турнірі з гольфу Diplomatic Golf for Good by Volvo взяли участь дипломати з 11 країн світу 14:58 Прес-реліз
Відео дня: генеральна репетиція інавгурації Президента біля Верховної Ради 16:22
більше новин

ok