Інтерв’ю 2020-02-08T04:05:30+02:00
Українські Новини
Олександр Попов

Олександр Попов

Олександр Попов: будівництво метро на Троєщину вже почалося

Голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов дав інтерв'ю газеті "Сегодня ".

Олександре Павловичу, як би ви хотіли, щоб виглядав Київ через п'ять років?

У першу чергу місто має бути комфортним для киян. Людям має бути зручно в Києві: працювати і вчитися, займатися спортом і відпочивати, зрештою, просто жити тут. Моя мета - щоб кожен житель міста почувався впевненим і захищеним, де б він не був - у квартирі, у дворі, у парку, по дорозі на роботу і додому, в будь-якій муніципальній установі.

Я прагну до того, щоб через п'ять років у Києві не було пробок на дорогах, натомість діяла четверта гілка метро. Щоб зводилось багато дешевого і якісного житла, а історичний центр і зелені зони були надійно захищені від жадібних забудовників. Щоб кожен киянин мав роботу і зарплату, гідну його професіоналізму та інтелекту, а ті, хто потребує підтримки (ветерани, пенсіонери, інваліди, багатодітні сім'ї), отримували від міста достатню для нормального життя допомогу.

Тобто мені б хотілося, щоб через п'ять років жителі міста побачили реальне втілення тих цілей, які ми собі поставили у Стратегії розвитку Києва до 2025 року.

У поняття комфортного міста входить дуже багато чого. Йдеться не тільки про чистоту, розширення зелених та рекреаційних зон та якісну роботу громадського транспорту. Розвиток міста має бути направлений на те, щоб з кожним роком життя киян ставало краще. А для цього необхідне посилення соціального захисту, створення нових робочих місць, забезпечення високих стандартів освіти та охорони здоров'я, модернізація всіх інженерних комунікацій...

Але головне - через п'ять років місто має належати киянам. Провідною силою, яка визначатиме, що і як відбувається в Києві, мають стати кияни - місту потрібні реальні механізми самоврядування на всіх рівнях - починаючи від створення ОСББ, закінчуючи проведенням загальноміських референдумів.

Чи можете виділити три основні проблеми, які вас дратують у столиці?

Проблеми мене не дратують, я їх сприймаю як виклики, на які потрібно знаходити адекватні відповіді. У Києві багато наболілих питань - застарілі комунікації, перевантаженість транспортом, вирубка зелених зон, забудова історичної частини і прибережних зон, низький рівень доходів сотень тисяч киян - пенсіонерів, працівників бюджетної сфери... Корінь усіх цих, на перший погляд, мало пов'язаних між собою явищ насправді один - недосконалість законів.

Наприклад, чинне законодавство позбавляє міську владу та громадськість можливості контролювати забудовників і впливати на них. Щоб виправити це, за моїм дорученням вже розроблено низку законодавчих пропозицій з розширення повноважень місцевої влади та прав громади Києва в регулюванні містобудівної діяльності. Ми маємо зберегти архітектурний вигляд міста та його унікальні природні особливості.

З іншого боку, Києву гостро не вистачає коштів не тільки на розвиток, але навіть на підтримку міського господарства в належному стані - і це при тому, що столиця вже багато років є донором державного бюджету. Хіба справедливо щодо киян, що міській владі доводиться постійно вибивати кошти навіть на насущні потреби? Я прихильник сильного місцевого самоврядування, а воно мусить грунтуватися на реальних грошових ресурсах - гроші, які заробили кияни, мають йти на користь київської громади. І ми підготували низку пропозицій щодо зміни діючого порядку бюджетування.

І в чому полягають ці пропозиції?

По-перше, у розпорядженні київської громади мають залишатися 100% податку на доходи фізичних осіб, при цьому місто має отримати право направляти ці кошти не тільки на муніципальні надбавки до зарплат бюджетників, адресну допомогу соціально вразливим категоріям киян, а й на розвиток.

По-друге, показники відрахувань з державного до міського бюджету на потреби охорони здоров'я, освіти та житлово-комунального господарства повинні розраховуватися на основі реальної, а не номінальної кількості жителів Києва. Адже фактичне навантаження на всю інфраструктуру набагато вище, ніж це враховується зараз при формуванні бюджету. Зміна чинного порядку дасть змогу отримати адекватні кошти для утримання об'єктів міського господарства.

По-третє, у бюджеті Києва необхідно залишати 25% податку на прибуток підприємств. І, по-четверте, необхідно змінити принципи перерозподілу коштів, що надходять у вигляді акцизного збору на ПММ. У Києві зареєстрована шоста частина автомобілів країни - значить, таку ж частку акцизу місто має отримувати на утримання доріг.

Щоб всі ці наші пропозиції могли стати реальністю, я маю намір ініціювати парламентські слухання щодо законодавчих ініціатив Києва. Нам необхідно переконати депутатський корпус відновити справедливість щодо столиці і киян.

А які три особливості, за які ви столицю любите?

Хіба люблять за щось? Хоча, звичайно, мені багато чого в Києві до душі. У першу чергу, це неповторна атмосфера, яку створюють і архітектура, і історія, і природа. Одного погляду на дніпровські схили, однієї прогулянки по Подолу або одного відвідування Лаври достатньо, щоб закохатися в Київ. Для мене величезне значення мають давні духовні традиції Києва, адже саме звідси православ'я поширилося по східно-слов'янських землях.

Але я завжди вважав, що місто - це в першу чергу люди. Це місто думаючих і активних людей, в більшості своїй небайдужих до долі свого міста і своєї країни. Кияни протистоять знахабнілим забудовникам, виходять на толоку і своїми руками перетворюють двори та сквери. Не дивно, що жителі так активно включилися в запропонований місцевою владою діалог - Контактний центр міста Києва щодня приймає тисячі телефонних дзвінків, на інтернет-сторінки підрозділів міськадміністрації надходять сотні пропозицій. Люди позначають больові точки. Завдяки цьому, до речі, ми маємо можливість більш оперативно справлятися з виникаючими проблемами в міському господарстві.

Так що любити Київ є за що! І в моєму розумінні любов - це відповідальність за те, кого або що ти любиш. Це стосується і сім'ї, і друзів, і роботи, а тепер і Києва. Тому я переслідую одну мету - щоб киянам жилося краще і щоб у них було ще більше приводів пишатися своїм містом.

Що нового з'явиться у Києві до Дня міста? Які важливі об'єкти відкриють до свята?

Я вважаю, що не варто прагнути будь там що підтримувати традицію здачі об'єктів до знаменних дат - повірте досвіду будівельника, ні до чого доброго це не приводить. Все має робитися якісно і в свої строки. Потрібно займатися не штурмівщиною і показухою, а планомірним розвитком міста. А коли є результати такої роботи, то чому б їх і не приурочити до свята?

Так що приємні події в місті до Дня Києва відбудуться. Подією загальноміського значення стане введення в експлуатацію транспортної розв'язки на Поштовій площі. Це буде дуже суттєвий крок у модернізації дорожньо-транспортної мережі столиці.

Планується також відкриття після реконструкції основної частини легкоатлетичного манежу на Позняках. Цієї події довго чекали багато киян, які обрали для себе активний і здоровий спосіб життя. Створення умов для розвитку масового спорту - один з напрямів, в якому ми маємо активно працювати. Реконструкція манежу проводиться відповідно до сучасних стандартів, і після її остаточного завершення Київ зможе приймати легкоатлетичні змагання міжнародного рівня.

Крім того, до Дня Києва завершиться реконструкція п'яти скверів, відкриються після капітальних ремонтів три дитячі садки, в яких будуть створені додаткові групи.

Чим святкування-2013 буде відрізнятися від торішніх?

Цього року до Дня Києва приурочено святкування сторіччя проведення у Києві І Всеросійської олімпіади. У програмі свята буде багато заходів зі спортивним акцентом: це не тільки різні змагання та показові виступи спортсменів, але і Міжнародна конференція з історії олімпізму в Україні, відкриття тематичної експозиції в музеї історії Києва. А в Маріїнському парку відкриється Алея олімпійської слави, де розмістяться стели з іменами українських чемпіонів та призерів Олімпіад.

Ще одна особливість святкування Дня Києва в тому, що ми постаралися не тільки організувати заходи, які привернуть увагу людей із найрізноманітнішими смаками та інтересами, а й розосередити їх по території міста. На Софіївській площі, як і на торішньому святкуванні, відбудеться концерт класичної музики, а після нього - захоплююче 3D-шоу. А на Співочому полі кияни та гості міста почують і побачать фольк-оперу Станковича "Коли цвіте папороть".

Вперше один з концертів, приурочених до Дня Києва, відбудеться на території історико-культурного музею "Київська фортеця". Дуже багато святкових акцій пройде в районах. На Оболонській набережній, наприклад, відбудеться чудовий рок-концерт.

Цікавим нововведенням обіцяє стати проект "Андріївський узвіз і Монмартр - культурні побратими", під час якого ця вулиця-виставка перетвориться ще й у концертну сцену, і в театральні підмостки.

Де особисто ви віддаєте перевагу святкувати День Києва і з ким відзначите його в цьому році?

У Києві і з киянами - де ж ще? На всіх заходах, приурочених до свята, побувати не вийде - їх заплановано дуже багато, загалом більш як двохсот, але я постараюся встигнути якомога більше - адже цікаво! До того ж перевірю, як все буде організовано. На нарадах з відзначення Дня Києва ми регулярно обговорюємо хід підготовки, але слова підлеглих - це одне, а власний погляд і враження киян - це інше.

Торік жителі міста отримали в подарунок першу частину відремонтованого Андріївського узвозу. Коли почнеться другий етап робіт і що зміниться на древній вулиці?

Друга черга комплексної реставрації цієї знакової вулиці була розпочата в 2012 році - тут проводиться ремонт фасадів. Але зараз роботи припинені, так як гроші, передбачені в Програмі розвитку Києва на 2013 рік, були спрямовані на оплату робіт, виконаних у минулому році. Але я вважаю, що за бюджетними результатами першого півріччя необхідно буде виділити кошти, щоб роботи другої черги реставрації Андріївського узвозу були продовжені.

Ми просто зобов'язані привести до ладу цю вулицю, яка давно вже увійшла до туристичних символів столиці і є одним з улюблених місць відпочинку киян. Зараз немає впевненості, що все заплановане буде виконано саме в цьому році, але можу гарантувати, що ми доведемо розпочате до логічного завершення. Що стосується точних планів, то до кінця літа передбачається завершення прокладки інженерних мереж та зовнішнього освітлення, а також мощення бруківкою тротуарів і частини Володимирської та Десятинної вулиць, що прилягають до Андріївського узвозу.

Багато говорилося про реконструкцію Подолу. Зокрема, про пішохідну вулицю Сагайдачного. Коли це стане реальністю? Адже ремонт Поштової площі в кращому разі закінчать до Дня незалежності.

Повністю змінену Поштову площу кияни побачать вже до кінця літа. Роботи там проводяться за графіком, реконструкція проходить поетапно - вже перенесений на Рибальський півострів пам'ятник морякам Героїчної Дніпровської флотилії, до Дня Києва планується завершення будівництва естакади.

А вулиця Сагайдачного стане пішохідною після остаточного завершення реконструкції - тобто, вже восени, якщо, звичайно, не буде складностей з фінансуванням. Зараз ведуться проектні роботи щодо її перебудови. Адже зробити вулицю пішохідною - це означає не просто закрити доступ транспорту, а перетворити її в зручну, гарну і привабливу територію для прогулянок та відпочинку. Я вважаю, що Києву необхідні пішохідні вулиці, на прикладі європейських міст ми бачимо, що вони відіграють величезну роль у створенні особливої ​​атмосфери, неповторного обличчя міста, стають осередком того, що називається міським життям.

До Дня міста збиралися відкрити станцію метро "Теремки". Коли це станеться? І чи будуть стартувати роботи з будівництва четвертої гілки метрополітену на Троєщину цього літа? У чому основні труднощі?

Дійсно, такі плани щодо "Теремків" були, але через перебої з фінансуванням їх довелося переглянути. Зараз, коли місто отримало цільовим траншем з державної скарбниці 96 мільйонів гривень, бюджет цього будівництва повністю сформований. Я думаю, що терміни здачі більше відсувати не доведеться, і до Дня незалежності України кияни отримають нову станцію метро. Введенням в експлуатацію станції "Теремки" завершується будівництво Куренівсько-Червоноармійської лінії. За останні 2,5 роки це буде шоста побудована станція. Треба сказати, що такими темпами метро в Києві не будувалося ніколи - навіть у радянський час.

Що стосується метро у бік житлового масиву Вигурівщина-Троєщина, то ми зараз займаємося залученням інвестора для максимально швидкої реалізації цього проекту. А роботи з будівництва четвертої лінії вже йдуть - в найближчі дні в районі вулиці Набережно-Лугової будемо закладати перші елементи оправи тунелю.

Раз у раз в ЗМІ з'являється інформація про можливе подорожчання проїзду в столичному метро. Наскільки обгрунтовані ці чутки? Скільки, на ваш погляд, має коштувати проїзд у столичному транспорті?

Чутки грунтуються на тому, що діючі тарифи дійсно нижчі економічно обгрунтованого рівня. За розрахунками КП "Київський метрополітен", проїзд у підземці в 2013 році має коштувати 3 гривні 3 копійки.

Однак я вважаю, що при нинішньому рівні доходів населення завдання міської влади полягає в тому, щоб знаходити будь-які можливості для стримування зростання тарифів.

Питання про підвищення вартості проїзду в метро київською міською адміністрацією не ставиться. Однак ми не можемо змусити метрополітен працювати собі у збитки, тому за результатами виконання дохідної частини бюджету за перше півріччя буде розглядатися питання про виділення коштів на покриття різниці між діючими та економічно обгрунтованими тарифами.

Чи вийдуть на лінію швидкісного на Троєщині нові трамваї київського виробництва? Коли можна чекати їх появи?

Планується, що на маршрут №4 швидкісного трамвая в цьому році вийде шість вагонів, виготовлених у Києві. Поповнення і модернізація парку громадського транспорту - одна з наших постійних турбот, за попередні два роки на вулиці Києва в загальній складності вийшло 500 одиниць сучасних і зручних автобусів і тролейбусів, в цьому році планується отримати ще 114 (великої та надвеликої місткості), 20 з них вже отримано. Забезпечивши високу якість роботи громадського транспорту, ми створимо альтернативу автомобілям, що в комплексі з іншими заходами допоможе вирішити проблему перевантаженості київських доріг і забезпечить киянам можливість швидко і без проблем пересуватися по місту.

Три столичні райони поки живуть без голів - це Деснянський, Подільський, Дніпровський. Коли будуть нові призначення, кого ви бачите біля керма цих районів? Може, користуючись ситуацією, об’днати кількість районів Києва з десяти до семи?

Питання про кількість районів, їх об’єднання, дроблення або ж про їх ліквідацію належить до тих питань, які мають вирішувати самі кияни на місцевому референдумі. Ніхто не має права диктувати жителям, якою має бути система управління містом. Я вважаю, що місцеві референдуми як невід'ємна частина самоврядування повинні стати звичайною практикою, адже є чимало питань, на які не може бути вірних або невірних відповідей, є тільки ті, які відповідають волі жителів міста або не відповідають їй.

Однак зараз Київ позбавлений можливості провести референдум. Справа в тому, що в листопаді 2012 року Верховна Рада ухвалила Закон "Про всеукраїнський референдум". З набуттям ним чинності втратив чинність Закон України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми", що містив основи і умови проведення місцевих плебісцитів. Таким чином, законодавство України зараз не передбачає процедури проведення муніципальних референдумів. Як тільки буде прийнятий відповідний закон, Київ отримає можливість проводити референдуми, і я вважаю, що міська влада має в обов'язковому порядку виносити на суд киян стратегічні питання.

Що стосується питання про персоналії, то мені б хотілося бачити на посадах керівників районів відповідальних професіоналів. Прерогатива їх призначення за українським законодавством належить президенту. До Дня Києва, сподіваюся, ці призначення відбудуться.

Не так давно у відставку пішов ваш перший заступник Олександр Мазурчак. Офіційна версія - через погане прибирання міста від снігу. Наскільки це позначилося на працездатності вашої команди? Ким плануєте її підсилити?

Приймати цю відставку було непросто, тому що досвід, професіоналізм і порядність Олександра Володимировича зробили його однією з ключових фігур у команді міської влади, і мені дуже не хотілося, щоб він вибув з обойми. Але заяву про відставку все ж довелося підписати, оскільки збіглося занадто багато факторів. У тому числі на рішення Олександра Володимировича вплинули особисті обставини.

Не можна сказати, що ефективність роботи міської влади з його відставкою кардинально погіршилася, але я вважаю вкрай нерозумним розкидатися людьми такого рівня. У Мазурчака дуже серйозний потенціал, є багато ідей і напрацювань, і все це необхідно використовувати на благо місту. Тому я прийняв рішення призначити його на посаду радника голови КМДА. У його обов'язки тепер входить координація діяльності більш ніж двох десятків інших радників, які представляють громадські організації, творчі та наукові кола.

До Дня Перемоги у Хрещатому парку з'явилася незвичайна скульптура закоханим. Як по-вашому, яких пам'ятників не вистачає місту?

Зараз у Парку Вічної Слави створюється Алея Військової слави - нещодавно поруч з пам'ятником тричі Герою Радянського Союзу Івану Кожедубу відкрилися пам'ятники ще двом видатним льотчикам, героям Великої Вітчизняної війни - Георгію Береговому та Ахмет-Хану Султану. Таким чином, початок покладено, надалі тут буде встановлено ще 14 бюстів визволителів, нагороджених двома орденами Героя Радянського Союзу. Створюючи цю Алею Слави, ми зберігаємо пам'ять не тільки про цих людей, а й про подвиг всього нашого народу, про мужність і доблесть воїнів-визволителів.

Я думаю, що місту не вистачає багатьох пам'ятників, так як увічнені далеко не всі видатні діячі історії, науки, культури і мистецтва, що народилися, жили в Києві або пов'язані з ним. Головне, щоб пам'ятники не ставали кон'юнктурними і бездушними монументами, а були потрібні людям, вписувалися в міське середовище, ставали його невід'ємною частиною. Тому вирішувати, кому і де встановлювати пам'ятники, повинні кияни. Нехай громадськість висуває ініціативи, а влада шукатиме можливості їх втілити.

У столиці починається традиційний сезон випускних вечорів. Яким був ваш випускний вечір? Ким Ви мріяли стати, коли випускалися зі школи?

Випускний у нас був скромний і традиційний - напуття вчителів, концерт, зустріч світанку. Нинішнім старшокласникам це може здатися нудним, адже зараз випускні відзначають в ресторанах, не обходиться без алкоголю... А нам для святкового настрою допінги були не потрібні - ми з нетерпінням чекали можливості вступити в доросле життя. Трохи засмучувало розставання з друзями, але виявилося, що нам вдалося пронести шкільну дружбу через роки - на зустрічі однокласників приїжджають практично всі, навіть кордони між державами не заважають.

Для мене не стояло питання, куди піти після школи. Мої батьки все життя були пов'язані з будівництвом - в ті часи це було дуже почесно, люди з ентузіазмом будували країну. Дуже манила романтика цього масштабного творення, хотілося приносити користь, бачити результати своєї праці. Тому я вступив в Інженерно-будівельний інститут. Вчитися було цікаво, а ще цікавіше - застосовувати знання на практиці, у складі студентських будзагонів доводилося працювати на будівництві хімкомбінату в Тобольську, аеродрому під Нижньовартовськом. І я ніколи не пошкодував про вибір професії.

Сьогодні молодій людині складно знайти гідну роботу. Який вид бізнесу більш перспективний, на ваш погляд? У яку сферу варто йти сьогодні, щоб мати гарну зарплату, стабільний дохід?

Не думаю, що всім варто йти в бізнес, прагнути освоювати економічні чи управлінські спеціальності. На ринку праці і так надлишок людей з дипломами менеджерів, фінансистів, юристів та інших спеціальностей, які вважаються незапорошеними і прибутковими.

Звичайно, якщо людина - професіонал високого рівня, то він знайде роботу, навіть якщо в його сфері на одну вакансію припадає десять шукачів. Але стати професіоналом можна тільки тоді, коли професія відповідає схильностям й інтересам людини, тому я раджу молоді вибирати роботу за двома критеріями: можливість розкрити свої здібності і приносити користь людям. Без цих умов ні матеріального, ні морального задоволення від роботи отримати неможливо.

Якщо говорити про перспективні напрями, то я впевнений, що майбутнє - за наукомісткими виробництвами, за високими технологіями. Останнім часом відбувся деякий перекіс в бік гуманітаризації освіти, так що вже дуже скоро ми матимемо гостру нестачу фахівців у природничих науках, кваліфікованих інженерів, технологів, представників робочих спеціальностей. Вже зараз спостерігається дефіцит таких кадрів, і далі попит на них зростатиме, я б радив молодим людям звернути увагу на цю тенденцію.

Чи є у вас сімейний бізнес? Якби ви особисто могли займатися ним, то яку б справу відкрили?

Бізнесу в мене немає і не було. Та й у когось з нашої сім’ї він навряд чи з'явиться. Мій син Дмитро працює інженером на Полтавському ГЗК, а дочка Ольга навчається в Києві на журналіста. У них, так само, як і в мене, до організації власного бізнесу потягу немає. У радянські часи я працював у будівельній галузі - майстром, виконробом. На початку 90-х близько року попрацював в керівництві однієї з виробничих фірм, але рухатися в бізнес-напрямку не прагнув.

Мене більше цікавить не те, як отримати прибуток, а як зробити щось потрібне і корисне. І таке поле діяльності відкрилося, коли в 1994 році жителі міста Комсомольська вперше обрали мене мером. Працюючи на цій посаді чотири каденції, я зрозумів, що моє покликання - не тільки будувати міста, а й налагоджувати і облаштовувати в них життя.

Назвіть, будь ласка, п'ять найбільш перспективних столичних проектів, в які, як ви вважаєте, могли б вкласти гроші бізнесмени.

При створенні Стратегії розвитку Києва до 2015 роки ми враховували світовий досвід, який показує, що приватні інвестиції є впливовим фактором розвитку міст. І у нас вже сьогодні є, що запропонувати інвесторам. На діловому форумі, який відбувся в Києві минулої весни, ми представили великий перелік проектів на загальну суму близько 125 мільярдів гривень.

Зараз першим у порядку денному я б назвав інвестиційний проект будівництва четвертої гілки метро "Вигурівщина-Троєщина". Коли інвестор буде визначений, то можна буде планувати здачу в експлуатацію першої черги нової лінії вже через два роки. Проект будівництва метро на Троєщину розділений на кілька черг, щоб якнайшвидше запустити рух з Троєщини до Подолу, а другою чергою йти по правому березі - від Лук'янівки до Подільського мосту. На першому етапі планується залучити близько 800-900 млн доларів, а загальна вартість будівництва метро на Троєщину становить близько 2 млрд доларів. Такі суми зараз непосильні для бюджету, тому у вирішенні цього найважливішого для киян питання ми сподіваємося на співпрацю з бізнесом. Я впевнений, що будівництво і експлуатація метрополітену, особливо на Троєщину, є цікавим з точки зору інвестицій проектом.

Один з найбільш перспективних проектів - це інноваційний парк "Біонік-Хілл", свого роду українська силіконова долина. Реалізація цього проекту дасть змогу Києву повернути колишню славу одного з центрів наукоємного виробництва, а наші фахівці зможуть знайти собі гідне застосування на батьківщині.

Планується, що на території "Біонік-Хілл" розмістяться офіси українських і зарубіжних компаній, що працюють у сфері високих технологій. Передбачено створення дослідницького центру з сучасними лабораторіями та спеціалізованим університетом, а також виробничої зони, яка стане майданчиком для впровадження результатів наукових досліджень і виробництва інноваційної продукції. У загальній складності в інноваційному парку може бути створено близько 35 тисяч робочих місць. При всій своїй масштабності ці плани не належать до розряду нездійсненних проектів: Київрада вже виділила земельну ділянку в Святошино для реалізації проекту, місто побудує дорогу і необхідні комунікації.

Перспективним проектом є також створення "Київ-сіті" на Осокорках-Північних. Сьогодні ділове життя тяжіє до центру Києва, що створює чимало незручностей для міста і його жителів. Створення на лівому березі ділового центру на 30 тисяч робочих місць допоможе місту розв'язати таку проблему, як диспропорція між територією розселення жителів і місцем роботи, адже близько 40% жителів міста живуть на лівому березі, а робочих місць тут тільки 20%. З іншого боку, створення "Київ-сіті" захистить історичну частину міста від виконання невластивих їй функцій. "Київ-сіті" є складовою національного проекту "Місто майбутнього" та включене до Державного реєстру національних проектів. На першому етапі реалізації проекту планується залучити інвестиції понад 1 мільярд доларів.

Ще один центр ділової та виробничої активності на лівому березі планується створити в Деснянському районі. "Троєщина-сіті" та індустріальний парк, де будуть розвиватися приладобудування і точне машинобудування, IT-технології, фармацевтична та легка промисловість, в перспективі забезпечать робочими місцями понад 25 тисяч осіб.

Завершує п'ятірку найбільш масштабних і перспективних проектів будівництво системи паркінгів. Її створення передбачене Стратегією розвитку Києва до 2015 року як одна зі складових комплексної програми з модернізації транспортної інфраструктури міста. Вже розроблено і нещодавно затверджено Київрадою план розвитку паркінгів, розрахований до 2015 року. Ми розраховуємо, що перспектива взяти участь у його реалізації залучить інвесторів, і зараз активно шукаємо партнерів.

Крім цього в інвесторів є можливості взяти участь у реконструкції Бортницької станції аерації, системи водопостачання, теплових мереж. Точок докладання сил і засобів більш ніж достатньо.

Кажуть, ви дуже дружні з мером Відня. Як зародилася ця дружба і як підтримуєте стосунки зараз? З ким ще з градоначальників дружите?

Ми дійсно знайшли спільну мову з бургомістром Міхаелем Хойплем, і крім людської симпатії нас об'єднує прагнення розвивати співпрацю між Віднем і Києвом, схоже бачення цілей та методів містоуправління. Києву є чого повчитися у Відня - це місто останнім часом чотири рази визнавалося в Європі найкомфортнішим для проживання. І я мрію, що Київ теж з часом заслужено удостоїться цього статусу.

Столиці Австрії та України вже 20 років є побратимами, і нещодавно ми вступили в новий, плідний етап розвитку наших відносин. Влітку минулого року ми з Міхаелем Хойплем підписали меморандум про поглиблення співпраці і вже зараз можна бачити, що він реалізовується. Восени 2012 року пройшли Дні Відня у Києві, а всього через півроку, цієї весни - Дні Києва у Відні.

Крім традиційної в таких випадках презентації культурних досягнень, під час цих акцій проводилися великі інвестиційні форуми. Австрійські бізнесмени проявляють значний інтерес до київських проектів, і це дуже важливо для нас - така співпраця додає в життя нашого міста європейські стандарти, допомагає нам інтегруватися у світову економіку. Зараз обсяг австрійських інвестицій в економіку Києва досяг вже 2,8 мільярдів доларів і становив понад 10% від загального обсягу іноземних інвестицій в економіку столиці.

Багатьох цікавить питання, чи не передумали ви боротися за посаду мера Києва? Які ваші передвиборчі очікування і кого вважаєте гідним суперником?

Я вже озвучував рішення про участь у виборах мера Києва. Воно було продуманим і зваженим. І відмовлятися від нього я не маю наміру. Києву необхідні вибори, необхідний демократично обраний мер, який, спираючись на довіру киян, буде відстоювати їх інтереси на всіх рівнях. Я і зараз роблю це, але підтримка місцевих жителів на виборах допоможе домагатися більш вагомих результатів.

За три роки роботи в КМДА я не тільки вивчив проблеми Києва, але й почав їх вирішувати - системно і послідовно. При цьому я покладаюся не тільки на своє бачення проблем та шляхів їх вирішення. До розробки Стратегії розвитку Києва до 2015 року, яка стала основою роботи столичної влади, були залучені не тільки найкращі наукові кадри, а й київська громадськість. Кияни внесли до проекту цього документа більш як 4 тисячі додатків, які були систематизовані і враховані. Вивчили ми і світовий досвід. До речі, як відомо, в розробці цієї стратегії дуже допомогли поради мера колумбійського міста Багот Енріке Пеньялоса, визнаного одним з найкращих градоначальників світу.

Я впевнений, що кияни вже помітили перші результати реалізації Стратегії. Так що я не тільки вважаю, що у мене є всі підстави брати участь у виборах мера, але і впевнений у перемозі.

Сподіваюся, всі кандидати будуть гідними суперниками.

Після не надто вдалих для влади підсумків виборів у столиці в кулуарах заговорили, що тепер місто не отримає з бюджету країни дотацій і преференцій. Мовляв, раз кияни в основному підтримали опозиціонерів, незважаючи на будівництво нових мостів, запуск швидкісного трамвая, доплати медикам і вчителям, то й нема чого їх тішити широким фінансуванням. Наскільки ці слова виправдані? І чому, на вашу думку, такий вибір зробили кияни?

Поява чуток про урізання фінансування через результати парламентських виборів є прикладом того, до чого можуть призвести недостатня обізнаність або упередженість у судженнях.

Потрібно визнати, що державний бюджет дійсно вкрай напружений, тому складнощі з виділенням коштів є, і не тільки у Києва. Однак столична влада доклала всіх зусиль, щоб донести до центральної влади необхідність врахувати потреби Києва і киян. Причому це далеко не перший випадок у моїй практиці, коли доводиться відстоювати права міста перед вищестоячою владою. Коли я був мером Комсомольська, то довелося навіть судитися з Полтавською обласною владою, яка незаконно зменшила відрахування, і ми виграли суд! За фінансове забезпечення потреб Києва теж доводиться боротися.

Мені довелося не раз зустрічатися з прем'єр-міністром та головами міністерств, дискусії були нелегкими, але наш діалог виявився результативним. У підсумку дохідна частина бюджету була збільшена на 2 мільярди гривень, і ми змогли забезпечити цього року виплату муніципальних надбавок бюджетникам, продовжити реалізацію програм соціального захисту ветеранів, пенсіонерів та пільговиків.

До того ж, за результатами першого кварталу бюджет Києва був переглянутий убік збільшення - нам вдалося отримати додатково 1,5 мільярда гривень. Це дасть змогу компенсувати різницю між чинними тарифами на опалення та водопостачання і їх економічно обгрунтованим рівнем, убезпечивши киян від підвищення тарифів.

Крім того, Києву з державного бюджету виділено 100 мільйонів гривень на реконструкцію Поштової площі, 96 мільйонів - на будівництво метро на Теремки. Кабмін почув наші вимоги і виділив кошти на запобігання аварійним ситуаціям на Бортницькій станції аерації.

Однак я далекий від того, щоб визнати ситуацію з наповненням бюджету Києва задовільною. Потрібно докорінно змінювати підходи до формування столичного бюджету, інакше хто б не був при влади в країні або в місті, нестача коштів не дасть можливості Києву розвиватися.

Киянам необхідний бюджет розвитку, а не латання дірок. Потрібно думати, по-перше, про посилення соціального захисту місцевих жителів, а по-друге, про запобігання будь-яким нештатним ситуаціям на об'єктах міського господарства, розвиток та модернізацію інфраструктури.

Перед нами стоїть дуже багато наболілих, визрілих роками питань, які неможливо вирішити без внесення змін до бюджетного законодавства.

І київська влада розробила низку законопроектів, спрямованих на розширення бюджетної бази та відновлення справедливості щодо Києва.

Я наполягаю на тому, щоб 100% податку на доходи фізичних осіб, зібраного в столиці, залишалися в міській скарбниці. Крім того, вкрай важливо, що показники відрахувань з державного до міського бюджету необхідно розраховувати на основі реальної, а не номінальної кількості жителів Києва.

Прийняття цих пропозицій, поряд з іншими нашими законодавчими напрацюваннями, створить надійну основу для підвищення якості життя киян.


Архів
Новини
Поїзд "Київ-Москва", з якого зняли китаянку з підозрою на коронавірус, продезінфікували, - Укрзалізниця 18:20
Скалецька спростувала фейки про те, що вона нібито виїжджала із Нових Санжар 17:19
Зоряна Скалецька. Фото: facebook.com/lashch
Фото дня: Скалецька звикає до обсервації в Нових Санжарах 16:24
У США відпрацьовували дії на випадок нападу Росії з ядерною зброєю на об'єкти в Європі 15:55
Через ситуацію з евакуацією з Уханя тернопільський губернатор йде у відставку 15:24
В евакуйованих з Уханя кожні три дні будуть брати аналізи на коронавірус, - секретар РНБО 14:33
Всі в обсервації у Нових Санжарах здорові, - заступник міністра охорони здоров'я Коваль 13:52
Йде сніжний циклон з хуртовинами і ураганним вітром: в Україні погіршиться погода 13:19 Карта
У Нових Санжарах в евакуйованих з Китаю взяли аналізи на коронавірус 12:18
Зеленський створив робочу групу з питань реформи охорони здоров'я 12:10
більше новин
Страх, брехливі новини і недовіра до системи: що пишуть світові ЗМІ про протести в Нових Санжарах 09:27
Зоряна Скалецька добровільно залишилася в ізоляції разом з евакуйованими з Китаю 23:16
Гончарук прозвітував, що вдалося уряду за п'ять місяців 13:13
Голова "Нашого краю" на Миколаївщині Кормишкін заявив про підготовку у нього обшуків по команді губернатора Стадника 16:10
Єдиний шлях до успіху України - через інвестиції в людей, людина – головний пріоритет держави, - звіт Гончарука 13:35
Топ-чиновник поліції Івано-Франківщини купує дорогі авто і будує замки в Буковелі, - ЗМІ 20:20
Харківський аеропорт підтримав ініціативу Мінінфраструктури щодо встановлення єдиної ставки тарифу за аеронавігаційне обслуговування 18:50
За організаторами провокацій у Нових Санжарах стоять бізнес і політичні угруповання, - голова ОДА Синєгубов 13:00
СБУ і Генпрокуратура підозрюють керівницю київського ДАБІ Оксану Попович в махінаціях, — ЗМІ 19:21
ПП в будинку Кожари під Києвом. Фото Інформатор
Під Києвом у будинку екс-глави МЗС Кожари від кулі загинув чоловік 08:45
більше новин
Страх, брехливі новини і недовіра до системи: що пишуть світові ЗМІ про протести в Нових Санжарах 09:27
Кількість жертв коронавірусу зросла: у Китаї померли 2238 осіб 08:20 Інфографіка
У Музеї історії Києва представлять кураторський арт-проект Ірини Акімової "Погляд з-за лаштунків" 11:21 Прес-реліз
Заворушення в Нових Санжарах: 23 затриманих відпустили, 5 правоохоронців госпіталізовані 11:10
коронавірус. Карта. Скріншот: https://www.healthmap.org/wuhan/
Від коронавірусу померли вже 2360 людей: в США готуються до закриття шкіл та підприємств 09:24
Які професії користуються попитом, а які в майбутньому зникнуть 07:30 Інфографіка
Путін хоче домовитися з Зеленським про поліпшення відносин між країнами 10:19
Митниця не виконає план в лютому, - Гончарук 11:19
Поліція відкрила справу проти редакції Bihus.Info за розслідування журналістів проти заступника голови Нацполіції Коваля 20:14
Через ситуацію з евакуацією з Уханя тернопільський губернатор йде у відставку 15:24
більше новин

ok