Інтерв’ю 2022-09-09T04:04:41+03:00
Українські Новини
Олександр Васильченко

Олександр Васильченко

Олександр Васильченко: хлібопекарська галузь переживає не найкращі часи

Об'єднання “Укрхлібпром” співпрацює з близько 50 хлібопекарськими підприємствами з 17 областей України й міста Севастополя, обсяги виробництва яких становлять більш як 50% від загального випуску хліба по Україні.

Олександре Миколайовичу, оцініть стан галузі в Україні.

На сьогодні хлібопекарська галузь переживає не найкращі часи. Викликано це тим, що дуже довгі роки вона перебуває в полі зору всіх владних структур і відбувається постійне її регулювання. Причому найчастіше регулювання адміністративне. Незважаючи на 21 рік нашої незалежності, хліб дотепер не є ринковим об'єктом, оскільки на нього постійно чиниться державний тиск.

Так, сьогодні це соціально спрямована продукція. Дійсно, усі хочуть, щоб хліб був дешевим, оскільки він відіграє велику роль у житті людини, але на сьогодні немає єдиної чіткої позиції, що регулювати і як регулювати. Законодавством, а саме Законом України "Про ціни й ціноутворення" визначено, що ціни на продукцію, що має істотну соціальну значимість, регулюються державою. У нас регульованої (а, відповідно, соціально значимої продукції), відповідно до урядової постанови, є хліб простої рецептури (борошно, дріжджі, сіль, вода) без додавання цукру, жиру, інших наповнювачів.

Адміністративне стримування цін на хліб негативно позначається на економіці підприємств. При таких критеріях ми сьогодні втрачаємо галузь як таку.

У регіонах же намагаються все звести до того, що хліб взагалі не має дорожчати. Чому? Тому що подорожчання хоч регульованого, хоч і того, що не підлягає регулюванню хліба (поліпшеної рецептури, де є цукор, жир, харчові покращувачі, наприклад, родзинки і насіння) впливає на індекс інфляції.

Адміністративне ж стримування цін на хліб, що є вирішальним фактором стабільності на ринку хліба, негативно позначається на економіці підприємств. При таких критеріях ми сьогодні втрачаємо галузь як таку. Технічного розвитку зараз немає. Протягом двох останніх років на всіх хлібозаводах взагалі нічого не робилося: нового технічного переоснащення не проводиться - а ця якість продукції, інноваційні технології не впроваджуються - а це нові продукти й більш різноманітний асортимент.

Який вихід ви пропонуєте із ситуації, що склалася?

По-перше, оскільки повноваженнями із регулювання соціально значимої продукції, у тому числі хліба простої рецептури, наділені місцеві органи виконавчої влади, для них згори мають бути чітко визначені єдині для всіх регіонів критерії такого регулювання, зокрема, рівень рентабельності. Сьогодні поновлено повноваження Державної інспекції з контролю за цінами, і вона, на наш погляд, повинна забезпечити, щоб у регіонах підлягав регулюванню тільки законодавчо передбачений перелік продукції. Чиновники на місцях дотепер плутають поняття: хліб, що підлягає регулюванню (хліб простої рецептури) чи хліб, що користується найбільшим попитом у регіоні. Наприклад, як бути з батоном, у рецептурі якого є, крім основної сировини, олія, цукор і ще може бути сухе молоко. Це вже поліпшена рецептура і батон, звісно, не потрапляє до переліку регульованої продукції.

По-друге, як варіант, можна запропонувати ввести в регіонах програми із соціальної підтримки саме тих верств населення, які отримують мінімальну заробітну плату або мінімальну пенсію. Уряд має визначити, скільки ж таких людей, які потребують підтримки. У 90-і роки - це мало не офіційно називалося - близько 80% населення перебувало за межею бідності. Скільки сьогодні перебуває нижче від межі прожиткового мінімуму? Якщо ми визначимо, що це 10-15-20% населення, тоді хлібопекарська промисловість буде орієнтуватися на цю кількість. Умовно кажучи: працює хлібозавод, він виробляє 100 тонн продукції за добу, і якщо 10% населення потребує цієї соціальної підтримки, то хлібозавод 10% своєї продукції виробляє за стабільною ціною, можливо, погодженою з місцевими органами влади. Ціна має бути мінімальною, може бути навіть і збитковою для підприємства, але тоді за рахунок місцевого бюджету дотується підприємству різниця (до нульової рентабельності, до мінімальної рентабельності).

От ми говоримо, що галузь має виконувати свою соціальну роль перед населенням, але в нас тільки частина виробників несе це навантаження. Чому не розкласти цю відповідальність і на приватного підприємця: він випускає хліб, він єдиноподатник, нехай він теж виробляє від свого обсягу 10% хліба за програмою соціальної підтримки. Тоді це навантаження на великі підприємства скоротяться і, може, у цій ситуації ми виграємо кошти для якогось технічного розвитку.

Чому в Україні стали випускати хліба менше і споживати теж?

У мене є дані про виробництво хліба у світі. У різних країнах споживання хліба йде по-різному. Туреччина сьогодні є найбільшим виробником, вони роблять 11,5 млн тонн хліба за рік і на душу населення виходить 124 кг. Ця цифра відображає смакові потреби населення цієї країни. Якщо говорити про європейські країни, то ця цифра коливається в межах 55-65 кг у рік на душу населення. У Німеччині й Франції - 57 кг на рік, у Бельгії й Нідерландах - 60-58 кг. Це дані Європейської асоціації пекарів, які ґрунтуються на даних асоціацій кожної країни. Візьмемо наших сусідів - Білорусь - у них сьогодні 61 кг на душу населення за рік, у Росії - 50 кг. В Україні статистичне споживання - 39 кг за рік. (У 2011 році Україна виробила 1,77 млн тонн печеного хліба, якщо розділимо на 45,6 млн осіб населення, то отримаємо близько 39 кілограмів). Але чи споживаємо ми так мало хліба? Напевно, ми їмо його більше, і європейська статистика про це говорить.

У нас велике виробництво хліба перебуває в тіні й випадає зі статистики. Є значна частина виробників, які печуть хліб абияк і абиде. Отут ми переходимо в категорію якості й безпеки, адже хліб - це продукт, що не підлягає подальшій термічній обробці й тому це дуже серйозний момент для населення. Взяти, наприклад, Закарпаття й Тернопільську область. У нас там взагалі печуть 9% від загальної потреби. Так показує статистика. А за цим стоять податки, які недоотримує держава, виплата зарплати в конвертах, і, зрештою, безпека продукції.

У нас тенденція, як показує офіційна статистика, все-таки до зниження виробництва хліба. Рік у рік це 1,5-1,8% зниження до рівня попереднього року. Якщо в 2011 році в нас було 1,769 млн тонн, то в 2012 році ми бачимо, що цифра наближається до 1,61 млн тонн - це попередні дані. Але справа в тому, що це офіційна статистика. Ми намагаємося розібратися в цьому питанні. Ну, не їмо ми сьогодні 100 грамів за добу хліба! Ми їмо його більше, і норма його споживання 277 грамів за день. Давайте ми для правильного підрахунку заведемо реєстр всіх виробників хліба. Не треба, щоб їх там усіх контролювали, давайте просто виведемо цю цифру легально, адже ми з'їдаємо хліба, як і європейські країни. Там більше дрібних виробників, у них немає таких заводів, але вони якимось чином враховують це. Чому ми не можемо навести порядок у цьому питанні?

Оцініть інвестиційну привабливість бізнесу.

Ми зараз усе робимо й пишаємося тим, що в нас найнижча ціна на хліб. Для населення це добре, що хліб дешевий, але виробництво цього хліба обходиться підприємствам набагато дорожче. Виробництво хліба зараз збиткове, й дані Держкомстату свідчать, що якщо в 2010 році в галузі кожне третє підприємство було збитковим, то в 2012 році - кожне друге.

Раніше Україна була провідною країною у сфері хлібопечення. Зараз цей бізнес стає непривабливим, інвестицій немає. Торік відбулася ціла серія перепродажів хлібокомбінатів. Власники почали скидати цей бізнес. Держава начебто хоче зробити благо для людей, але підтримки хлібопекарській галузі жодної не робить.

Якщо говорити про законодавчу базу, то буквально торік прийнято закон "Про ціни й ціноутворення". Так, держава може регулювати ціни на окремі групи товарів, до яких відноситься і хліб. Але вона не має робити це виробництво збитковим. Якщо це сталось, то органи виконавчої влади, які встановили державні регульовані ціни в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого рівня, зобов'язані відшкодувати суб'єктам господарювання різницю між такими рівнями за рахунок коштів відповідних бюджетів. Але цього сьогодні не відбувається.

Якщо говорити про перспективу, то, як Ротару співає: "Сумно, сумно аж за край"... У Білорусі наразі такий розвиток хлібопечення! Нові технології, нова продукція, імпортозаміщення. Ми в цьому плані починаємо відставати.

Як ідуть справи з поставками борошна з Аграрного фонду? Чи вчасно одержують його виробники?

Аграрний фонд - це дійсно важіль, який міг би в цій ситуації допомогти. Але, по-перше, він працює нестабільно. У 2010 році було реалізовано всього лише 114 тис. тонн борошна, в 2011 році - 143 тис. тонн, в 2012 році - 37 тис. тонн. Місячна потреба хлібопечення - 110 тис. тонн борошна. Так, Аграрний фонд не зобов'язаний забезпечувати підприємства борошном на 100%. Цього року, треба віддати належне, Аграрний фонд почав працювати із січня, оскільки в попередні роки в нас перший квартал випадав: не було урядової постанови, не погодили обсяги, не було ціни. Бюрократична машина не давала працювати. Цього року перешкоду знято, Аграрний фонд працює. З початку року він відпустив 16 тис. тонн борошна. Це вже якісь зрушення, але в нас потреба - 110 тис. тонн на місяць.

У нас ціна на хліб калькулюється. Туди входять: 45% - вартість борошна, 10-15% - паливо, 12% - зарплата. Але якщо говорити про борошно Аграрного фонду, то з 2010 року воно зросло в ціні на 40%. У нас є підприємства, які ціну на хліб не міняли з 2010-2011 року. Хто повинен контролювати, щоб підприємства не працювали в збиток? Я не вважаю, що ціни мають різко підвищуватися, але й так працювати теж не можна. Ну, якщо міняється зарплата (торік мінімальну зарплату піднімали у п'ять разів), вона теж відображається на прибутковості хлібопекарського підприємства, енергоносії ростуть, борошно росте.

Чи в змозі хлібопекарська промисловість купувати борошно за існуючими цінами?

В Україні найнижча вартість хліба, і вона нижче вартості борошна. Це ж ненормально.

Якщо торік борошно вищого сорту було 2600-2700 гривень за тонну, то цього року - 3400-3500 гривень у східних і південних областях. Так, Аграрний фонд дуже вигідно відрізняється від ринку в ціні, але він же не забезпечує нас на 100%. Навіть якщо ми одержали частину з Аграрного фонду, то основні закупівлі ми робимо на ринку. При цьому ніхто не може пояснити феномен, чому при великих урожаях зростає вартість борошна. Ми ж робимо хліб не із зерна, а з борошна. Тут необхідні правила гри. Населення в ситуації підвищення цін на хліб найстійкіше. У нас немає масових скарг через підвищення цін на 5 - 10 - 15 копійок.

Задумайтеся, за нормою людина з'їдає 8 кг хліба за місяць, це підвищення в бюджеті сім’ї буде становити десь 3-4 гривні. Так, ми не за те, щоб ціни були як у Європі. У світі зараз хліб коштує від 1,5 до 4 доларів за кілограм. У Польщі хліб - 11,65 гривні за кг, а в нас - 4, 5-4,7 гривень. В Україні найнижча вартість хліба, і вона нижча від вартості борошна. Це ж не нормально. Така ситуація є тільки в Грузії і Молдові. Ми не за те, щоб в однобічному порядку підвищувати ціни на хліб, ми б хотіли побачити підтримку з боку держави.

Як складаються відносини пекарів з торгівельними мережами?

Зараз активно обговорюється проект закону "Про внутрішню торгівлю". Основне питання для харчовиків - це строки розрахунку торгівельних мереж з виробниками. Сьогодні торгівля одержала хліб, молоко, ковбасу, м'ясо. Чому вона віддає гроші через місяць, два і більше? У нас строк реалізації хліба - 24 години, в упакуванні - 72 години. Через три дні торгівля отримала гроші за наш товар. Через місяць віддає гроші хлібозаводу! А водночас завод за борошно Аграрного фонду має платити авансом уперед, за газ, електроенергію - на місяць уперед. Тоді звідки ж у нас обігові кошти? З одного боку, низька рентабельність, з іншого боку - вимивання обігових коштів.

Так давайте цю галузь як-небудь підтримаємо. Давайте ми за газ і електроенергію будемо платити, як населення, ми не просимо змінити тарифи. Давайте якісь преференції дамо цій галузі, якщо ми хочемо її зберегти. Дайте хоча б відстрочку, щоб ми могли купити борошно й не зупиняти підприємство. Торгівлі прийняття зазначеного законопроекту зовсім не вигідне, і вона блокує цей процес. Чому торгівля має кредитуватися й жити за рахунок харчової продукції?

Як ідуть справи із впровадженням міжнародних стандартів якості продукції?

Впровадити систему HACCP (Hazard Analysis and Сrіtісаl Control Point система аналізу ризиків і контролю критичних точок – ред.) не можуть навіть великі підприємства через відсутність коштів, і це мінус. У Білорусі з населенням 9,5 млн і виробництвом хліба - 0,5 млн тонн всі підприємства працюють за системою ISO, і 18 підприємств (практично по три у кожній області) - за системою HACCP. А в нас сьогодні на всю Україну ми не наберемо 12 підприємств, які працювали б за системою HACCP. Це дуже серйозне питання в плані європейської інтеграції. А торгівельні мережі, які сьогодні працюють за європейським стандартом, уже зробили заявку, що з 2014 року вони не будуть брати продукцію в підприємств, які не сертифіковані за міжнародними стандартами якості продукції, за системою HACCP. Це означає, що вони залишаться без хліба. Ми не робимо це не тому, що не хочемо, а тому, що ця система потребує колосальних коштів - а де ж їх взяти? У галузі середня заробітна плата значно відстає від рівня зарплати в цілому по Україні, плинність кадрів досягає 30%.

Працювати на хлібозаводах стає непрестижно.





Архів
Новини
В "ДНР" заявили, що "конфіскували" майно Ріната Ахметова та Сергія Курченка 23:46
Дим. Фото: телеграм-канал
У Дніпрі лунають вибухи. Повідомляють про влучання у місто 23:33
Екскерівник УСБУ Дудін каже, що в день вторгнення РФ губернатор Синєгубов пив каву з нардепом Фельдманом 23:27
Олексій Нагін. Фото опублікував телеграм-канал InformNapalm.
Під Бахмутом ліквідували одного з командирів ЧВК "Вагнера", — InformNapalm 22:53
ДБР вилучило у екскерівника СБУ на Харківщині Дудіна нагородну і табельну зброю 22:50
Олексій Данілов. Фото: tg/Україна
РНБО завтра прийме фундаментальні рішення для України, — Данілов 22:15
Окупанти ускладнюють евакуацію з Херсонської області. Що зміниться 22:04
ДБР затримало 3 агентів ФСБ, які в Одесі вивісили прапор РФ та готували провокації до дня народження Путіна 21:49
У "Турецького потоку" відкликали ліцензію на прокачування газу, — ЗМІ 21:43
Коли запустять систему сповіщень і як вона буде працювати. Пояснення від ДСНС 21:41
більше новин
Дощовий фронт буде переміщуватися. Синоптик попередила про тумани, серпанки та хмарність 14:29 Інфографіка
Путін після мобілізації хоче кинути війська на Одесу і Харків, – Bloomberg 11:13
В Києві затримали чиновницю ЦНАП, яка закликала знищувати українців 10:06
У "Турецького потоку" відкликали ліцензію на прокачування газу, — ЗМІ 21:43
У Зеленського назвали два міста, звільнення яких призведе до завершення війни 18:38
Першокурсників військово-морської академії РФ хочуть відправити на війну в Україну, батьки протестують, - ГУР 11:29
ЗСУ знищили чотириста окупантів, шість танків і літак. Генштаб назвав втрати РФ за добу 14:52 Інфографіка
В Раді збираються дерусифікувати ще одне місто 11:48
В ППО України розповіли, скільки іранських дронів могли отримати окупанти 15:26
Росія може атакувати критичну інфраструктуру України після "референдумів", – Генштаб 19:46
більше новин
Одеська міськрада не захотіла демонтувати пам'ятник російській імператриці Катерині ІІ 21:50
Людський ресурс не є єдиною проблемою російської армії, – голова ЦРУ 10:20
Альфа-банк націоналізують за 1 гривню, — Кулик 17:28
Росія може атакувати критичну інфраструктуру України після "референдумів", – Генштаб 19:46
Заборона імпорту російських продуктів на €7 млрд та експортні обмеження. В ЄС розробили новий пакет санкцій 17:31
Росіянам заборонили перетинати кордон із Грузією пішки, на самокаті або велосипеді 19:14
В Україні продовжить зростати захворюваність на коронавірус на початку жовтня 17:37
У Зеленського назвали два міста, звільнення яких призведе до завершення війни 18:38
Проросійський бізнес буде використаний на Львівщині для удару по продовольчій безпеці, — екснардеп Черненко 17:53
Обидва "Північні потоки" назавжди знищені, пошкодження труб дуже великі, - ЗМІ 17:49
більше новин

ok