Інтерв’ю 2022-08-16T04:04:52+03:00
Українські Новини
Арсен Аваков

Арсен Аваков

Арсен Аваков: Янукович став на шлях асфальтоукладача

Народний депутат Арсен Аваков - про неадекватність Кернеса, спокуту Тимошенко і Луценка, два сценарії Януковича, а також про відсоток "відморозків" і тверезомислячих у фракції "Регіонів". 

 Голова Харківської обласної "Батьківщини" Арсен Аваков став найбільш незвичайним політичним неповерненцем епохи Віктора Януковича. Інші - Богдан Данилишин, Олександр Тимошенко і віднедавна Андрій Шкіль - окопалися собі в Чехії і критикують злочинний режим із безпечної відстані. А пан Аваков повернувся до України народним депутатом - і тут став помітною фігурою у суттєво оновленому опозиційному русі.

Вже сама ця обставина свідчить про те, що герой сьогоднішнього інтерв'ю "Обкому" - людина непересічна. Далеко не у кожного так "виходить" - за короткий термін пройти випробування відібраним бізнесом, кримінальним переслідуванням, обшуками, судовою епопеєю в Італії, після чого йде повернення на захоплену твоїми заклятими "опонентами" батьківщину...
 

- Ви зараз живете на два міста, і в Києві Вам, імовірно, простіше. А як справи з Вашою безпекою в Харкові?

- У Харкові обстановка дуже непроста. Безумовно, на все накладається ситуація з Юлією Тимошенко, і все, що навколо неї накручено. Робота ж стосується як прихильників, так і "стихійних" супротивників. Тому тут не можна говорити про цивілізовану безпеку. Та й в країні в нас зараз так склалося, що навряд чи хтось від чогось захищений. І прикладів тому багато. Тому безпека - це не те, що я сьогодні ставлю на перше місце. Інакше б я не повертався в країну.

- Охоронці у Вас є?

- У мене є помічники. Думаю, для захисту від випадковостей цього вистачить.

"КЕРНЕС УЖЕ НА ТАКІЙ СТАДІЇ, ПРИ ЯКІЙ МОЇ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ КОМПРОМІСУ ВИЧЕРПАНІ"

- Нещодавно Вас, як і раніше Сергія Власенка, облили зеленкою. Вам відомо, хто наймає цих людей?

- Так, мені відомо, але щоб не наражати ваше видання під судові позови, ми на цьому зупинимося. Всім цим керують два відомих персонажі...

- ... Допа і Гепа. Адже за прізвиська до суду не потрапляють?

- Абсолютно правильно, Допа і Гепа. І я думаю, що вони від цього отримують задоволення.

- Чому Ви так думаєте?

- Ну, за довгі роки життя в Харкові я досить добре вивчив психотип цих людей.

- У чому ж він виражається?

- Люди бачать в таких акціях своє життя. Їхнє існування - суть конфлікт. Є конфлікт - значить, життя повноцінне. Ось чим, як мені здається, живе той же Гепа.

- Багатьох в Україні вразила історія з вивішеною на будівлі Харківської мерії знущальною відповіддю мерії міста Рима...

- Цей транспарант провисів добу або дві доби. Тим самим міський голова показав рівень своєї компетенції.

- А Вам відома реакція на цей транспарант в Італії?

- Відома. І ця реакція, я думаю, матиме наслідки для таких легковажних людей, як харківський мер.

- Які наслідки? Йому відмовлять у в'їзді до Італії?

- Я не знаю, ви самі побачите ці наслідки. У нашому інтерв'ю я не буду говорити вам всю правду і розкривати всю інформацію (сміється). Не ображайтеся.

- Не дивно, Ви ж політик. Але повернемося до питання про Вашу безпеку. За Вами стежать?

- (усміхається) Закон України гласить, що не можна стежити за народним депутатом України. Тому будемо вважати, що ні...

- ... Закон України у нас порушують часто й густо.

- ... А те, що йде інтенсивне зовнішнє спостереження за всією процедурою навколо Юлії Тимошенко - це факт. І я, звичайно ж, - теж предмет цього спостереження. Вже в чому-чому, а в цьому наші спецслужби майстри - придумати привід для того, щоб отримати інформацію про діяльність народних депутатів і політичних супротивників. Наприклад, щодо прибиральниці в офісі є підозра, що вона - наркодилер. І на цій підставі за нею встановлено відео- та аудіоспостереження. За нею, а не за народним депутатом. Ось за такою схемою все і відбувається.

- А живете Ви в тій самій квартирі, де було проведено обшук?

- Так, у тій самій.

- Квартиру на предмет "жучків" добре перевірили?

- (сміється) Хочете допомогти?

- Питаю не через детективну сверблячку. Просто Ваші колеги з опозиції знаходять "жучки" в найнесподіваніших місцях.

- Так, без сумніву. Скажу так, я приділяю цьому увагу.

- Удома зайвого не говорите?

- Та я вже ніде нічого зайвого не кажу.

- У першу ж ніч після Вашого повернення до України розбили машину Вашого сина. Крім цього і випадку із зеленкою інші акції прямого фізичного тиску були?

- Тиск на мене організований і йде системно і багато років, і це не фізичний тиск: вони розуміють, що зі мною "в лоб" важкувато. Тиск пов'язаний із атакою на людей, які поруч. Ось так, цинічно. Але знаєте, людина до всього звикає, і є межа, далі якої зайти, мабуть, складно. Взагалі, я думаю, що після всього, що було, навряд чи тиск на мене може привести до якогось ефекту. Перефразовуючи Марка Твена: "Колишня чесна людина, а нині вбивця, злодій, казнокрад, гомосексуаліст, викидач із балкона і т.д.". Важко уявити собі щось таке, що мені ще не приклеїли.

- А якщо Допа і Гепа запропонують Вам зустрітися, Ви поїдете на цю зустріч?

- Ні, я з цими людьми зустрічатися не буду. Тому що я переконаний: це не той рівень політиків, з якими можна про щось домовлятися. На превеликий мій жаль.

- Але з поверненням до України Ваш вплив на події в Харківській області почав зростати. Вони намагалися через спільних знайомих передати Вам якісь застереження?

- Ні, вони намагалися через один сайт оприлюднити "компрометуючі" матеріали. Або зеленкою почати інтенсифікувати процес. Вони вважають, це гарна відповідь.

Розумієте, у кожного свій рівень некомпетентності та адекватності. Я за своє політичне життя, працюючи в Харкові, мав неодноразові зустрічі і з Кернесом, і з Добкіним. І останній раз зустрічався з Кернесом під час нещадного вирубування парку Горького. Це була остання "китайська" спроба закликати його до якогось розумного компромісу.

- Вийшло?

- Це безглуздо. Людина ця вже на такій стадії, при якій мої можливості для компромісу вичерпані. Хоча взагалі я вважаю, що майбутнє України - за компромісом еліт, найбільшими політичними партіями. Тільки через такий компроміс можна прийти до ідеального поєднання. На рівні правильно вибудуваного діалогу пріоритетів. А не на рівні війни: ми сьогодні виграли - знищуємо всіх опонентів, як це зараз роблять "Регіони".

При цьому я так само далекий від всепрощенства. Є категорія осіб, дії яких виходять за межі будь-якої моделі пошуку компромісу. І я думаю, це дуже добре розуміють, зокрема, і здорові голови в Партії регіонів.

- А кого Ви вважаєте здоровими головами в Партії регіонів?

- Я думаю, що і ви для себе окреслили деяке коло таких людей, притомних. А озвучувати імена цих людей - значить робити їх заручниками формули "свій серед чужих, чужий серед своїх". Це безглуздо.

- Ви як і раніше вважаєте, що висунення Валерія Писаренка нардепом в одному з харківських округів було з боку Допи і Гепи спробою взаємодіяти з Андрієм Портновим "і компанії" на предмет тиску на Вас?

- Так, така гіпотеза у мене була. Ви знаєте, коли я приїхав до Харкова, то, прямо скажемо, застав попелище. У всіх сенсах. Тобто коли ми говоримо про мій бізнес, то тут повне попелище. А ті, хто вижив, сховалися в кущах і думають: ну, і що він буде робити? Але це окрема розмова. Я ж маю на увазі, скажімо так, морально-етичні засади. Вся наша так звана "еліта інтелігенції", всі наші високочолі професори і ректори, інші заслужені "народні" - з погляду цивілізованого суспільства вони вже не існують в тому режимі, в якому повинні існувати, тобто - поза політикою, поза "партійною мораллю". Але якщо у все це занурюватися і кожен раз говорити: "Он як! Я думав, ти порядна людина, а ти - негідник", - то далеко не зайдеш, тому що занурюєш себе в ті ж енергії гидоти і негативу. Тому я намагаюся не розвивати до подробиць теми "За який бонус людина Х стала співпрацювати з людиною Y?". Я подивився на загальну картину, оцінив ситуацію, і мене тепер цікавлять інші теми.

"І ЮЛЯ, І ЮРА ВІДПОВІДАЛЬНІ ЗА ТЕ, ЩО СТАЛОСЯ"

- Розмовляєш із Вашими колегами по фракції - і чуєш: у Авакова з усіма рівні стосунки, ні до яких угруповань не належить. Вам взагалі важко дався перехід в нову команду? Адже губернатором Харківської області Ви були в пору розквіту "Нашої України", а в "Батьківщину" перейшли вже після президентських виборів-2010...

- Не можна сказати, що мені важко дався перехід в нову команду. Більш того, зафіксувавши підтримку Тимошенко в останні дні перед голосуванням у першому, а потім і в другому турі, я, якщо пригадуєте, увійшов у гострий конфлікт із Ющенком. Але це нічого особливо не змінювало, оскільки середовище, яке колись давало підтримку Ющенкові, тепер підтримувало Тимошенко. Це було те саме "постпомаранчеве" середовище, на яке так чи інакше спиралися всі здорові політичні сили.

У 2005 році я підтримував Тимошенко у дні її відставки. І тоді в мене, мабуть, був перший конфлікт із Ющенком. Він підписав наказ про відставку кабінету Тимошенко, а я висловився в тому сенсі, що дуже шкода, це був найкращий уряд.

- І як відреагував Віктор Андрійович?

- Я думав, буде відставка, але він обмежився доганою в особистій розмові. Мабуть, не було за що мене відправляти у відставку.

А з Тимошенко у мене завжди були нормальні стосунки. Інша річ, що це не заважало нам і конфліктувати як губернатору з прем'єром. Наприклад, ми потужно лаялися на тему замовлень для Харківського тракторного заводу. Але знову ж скажу, не задля компліменту, що з Юлією говорити на такого роду теми було просто. Можна було удень ​​посваритися, а о пів на першу ночі вона могла зателефонувати і сказати: "Ну, ось ти на мене сьогодні кричав, а я розібралася і...". Далі слідували аргументи: раз, два, три, чотири.

Ну, а в особистому плані у нас завжди були гарні стосунки. Тому коли Тимошенко запропонувала тісну політичну співпрацю, то, природно, я погодився. Це було вже після виборів, коли в "Батьківщину" не приходили, з неї втікали. І я вирішив, що тут не виникає жодних етичних питань: я йду не "під бочок" до майбутнього Президента, а до лідера, що перебуває в опозиції до влади, із незрозумілими перспективами і за багато років до наступних виборів.

- Так, вже у цьому рішенні особливого кар'єризму не побачиш...

- Це рішення, швидше, було відповіддю на питання: що робити, коли Ющенко зрадив все, що було зроблено за попередні 5 років; віддав владу своєму опоненту, кинув усіх своїх прихильників. Багато друзів говорили мені: до чого тут "Батьківщина"? Пересиди, почекай, давай зробимо свій маленький політичний проект. Але моє глибоке переконання, що зараз будь-який маленький політичний проект, який загрожує вирости у великий, це все - замилювання очей, відволікання уваги від головного. У тій самій "Батьківщині" є свої плюси і свої мінуси. Хочеш щось міняти - прийди і міняй тут. А ситуація виходу з партії зі створенням власного проекту - це шлях для слабохарактерної людини, шлях імітації і буфонади.

Тому я тоді прийняв таке рішення.

- Читаючи Ваш блог, з цікавістю зауважуєш, що при всьому раціональному ставленні до навколишнього світу, багато постів - оптимістичних, із пафосом...

- (сміється) Знаєте, колись, на політичній пенсії, я опублікую дуже депресивні тексти. Або дуже злі. Я їх пишу для себе і отримую якусь розрядку - це не для публікації.

- І багато у Вас таких текстів?

- Достатньо. Я просто до того, що у нас в житті і без того досить проблем. І я щиро вважаю, що позитивний погляд на світ, оптимізм (деколи всупереч усьому) можуть змінювати ситуацію. Звідки виникає пафос? Ми всі копирсаємося у, вибачте, лайні, живемо в складнощах - але раптом захотілося сказати щось правильне. Будь-яка правильна парадигма неминуче виглядає пафосною: ми висунули голову з лайна, озирнулися і сказали: "Товариші, як навколо прекрасно!". І бульк! - назад. З боку це виглядає дикувато. Але моє відчуття таке, що чим більше позитивних людей буде ділитися таким поглядом, тим більше до них буде підтягуватися загальний рівень.

- У своїх постах Ви з великою теплотою пишете про Тимошенко, про Луценка. Але хіба не ці люди набрали команду, яка значною мірою їх же потім і кинула?

- Ці, звичайно, ці. І хто сказав, що вони - святі?

- А Вам не здається, що українська політика, на відміну від політики в якій-небудь Естонії, - справа небезпечна? І кожен, хто сюди входить, повинен розуміти, чим ризикує?

- Абсолютно.

- Тоді скажу зовсім вже цинічно: хіба, знаючи про це і прийнявши неправильні рішення, ці люди почасти не заслужили того, що з ними відбувається?

- Заслужили. І правда в тому, що і Юля, і Юра відповідають за те, що сталося, - це факт. І обоє це розуміють.

- Тобто Ви вважаєте, що обидва зараз неначе спокутують провину за свої помилки?

- У кожної людини в житті є час вчинків і є час покути. Я з Юрою досить давно не спілкувався, але сподіваюся, що зможу отримати з ним побачення. З Юлею ми обмінюємося листами, сподіваюся також потрапити на побачення. Але ми з нею дуже інтенсивно й багато спілкувалися перед її арештом. Я тоді вагався, чи входити мені повною мірою в цю партійну роботу. І якби я не побачив у ній цієї тверезості в оцінках... Я на той момент настільки втомився від вождизму Ющенка, що якщо б я не побачив в ній тверезої критичної самооцінки, я б ніколи не сів у цей човен. Так, симпатизував би їй, допомагав, але це була б інша ситуація.

На сьогоднішній день і Юля, і Юра... і я - всі ми відповідаємо за те, що зараз відбувається в країні. І Ви, наприклад, теж частково, значно менше, відповідаєте за це.

- Ну, так, десь не дописали, чогось недоказали...

- ...Комусь пробачили... ну, ми знаємо, як це відбувається, життя таке. Але як ви вважаєте, нинішня міра покути для Тимошенко - висока? Висока. Чи цікава вона буде для української політики, коли вийде на свободу після всього цього? Дуже цікава!

- Напевно, хоча більшість людей схиляється до думки, що президентом Юлії Володимирівні не бути вже ніколи. Занадто у багатьох накопичилася недовіра до неї.

- Не поспішайте! Коли Тимошенко з'явиться після свого ув'язнення, вона здасться іншою, зовсім іншою, свіжою людиною.

- Ви так думаєте? По-моєму, вона має вийти на свободу смертельно втомленою.

- (зі щирим подивом) втомленою?! Ну, ні, ні! Я пробув півтора року за кордоном, і у в'язниці довелося трохи посидіти - і у мене тепер зовсім інший погляд на те, що відбувається. Це не змінило мене, але це змінило деякі мої підходи. З Юлею - те саме. Але треба прямо сказати: в'язниця - це таке собі чистилище...

- Своєрідне таке чистилище, з елементами пекла...

- Безумовно, особливо українська в'язниця... І те саме для Юри Луценка. Чи робив Юра помилки? Звичайно, робив! Ми з ним вдрабадан лаялися і потім тижнями не розмовляли!

- Через що, цікаво?

- У тому числі, щодо кадрової політики, за манерою поведінки міліції.

- Під манерою поведінки малися на увазі виклики в гості Ріната Ахметова?

- Ні, я про рутинну ситуацію, філософію міліціонерів і т. д. Але ми з ним сварилися, сперечалися, дискутували. Він був живий чоловік - міністр, який бажає реально змінити ситуацію на краще. Я помилявся, він помилявся, були успіхи - були невдачі, але мені важлива була його позиція - тренд змін на краще в цьому брутальному відомстві. Дуже важливо було це - тому прощав йому помилки. І сам був не бездоганний... в деяких суперечках Юра був правий, а я в підсумку ні... Час минув...  У будь-якому разі, я вважаю, що він ніяк не заслуговує на те, що з ним відбувається. Це вже точно. Його немає за що саджати у в'язницю - це абсолютно зрозуміло абсолютно всім неупередженим людям.

"РОДИНА ЮЩЕНКІВ СВІЙ БІЗНЕС НА ХАРКІВЩИНІ ЗБЕРЕГЛА"

- Тимошенко і Луценко сидять, зате чудово почувається родина Ющенка. Пригадую, коли Ви були губернатором, до Вас під крило прибудували президентського племінника Ярослава Ющенка. Чи були Ви задоволені його роботою? І де він зараз?

- Ярослав всі п'ять років працював у команді. І в якісь моменти я був ним дуже задоволений. Він був ефективний - і з погляду комунікації зі своїми "родичами" в тому числі. Це допомагало. Тобто такий собі прагматизм.

- Ну так, у нас завжди все вирішували зв'язки...

- Ну, зв'язку, не зв'язки... На той момент це був ефективний підхід. І коли виникала проблема в якомусь міністерстві, я говорив: "Ярославе Петровичу, зателефонуй, поїдь...". Це так чи інакше працювало. Це тактика роботи. Коли йдеться про велику область, про те, що треба вибити якісь фонди, я, вже, вибачте, цим користувався.

У момент моєї відставкою він, звичайно, був шокований. Але потім без сумніву прийняв сторону Президента. Де і перебуває дотепер.

- А Ющенко Вам тоді якось пояснив своє рішення?

- Ющенко-президент, наскільки я знаю, ніколи нікому ніяких своїх рішень не пояснював. Вони видали чотири укази, дуже мучились тим, як мене правильно зняти. Поки я сам не написав заяву про відставку. Є така стаття для службовців першого рангу. Якщо ти політично не згоден зі своїм керівником, то можеш піти у відставку, зазначивши це як причину. Ось я за таким формулюванням пішов, і тоді мені телефонувала Віра Ульянченко, і я мав з нею 30-хвилинну розмову.

- Тобто замість Віктора Андрійовича все пояснювала вона? Це в дусі Ющенка. Він завжди оточує себе рішучими жінками-квочками і любить перекладати на їхні плечі неприємні справи.

- (сміється) Загалом, з Вірою ми досить відверто і жорстко поговорили. Нормальна ситуація.

- Як Ви, до речі, сприймаєте те, що відбувається з "Нашою Україною"? Таке враження, що вище призначення цієї партії - продемонструвати, як величезний механізм розвалюється на елементарні частинки.

- Так, все, що там зараз відбувається, - це смішно, прикро і дуже негарно... Повертаючись до Ярослава Ющенка: я не знаю, що він робить зараз, але є в наших відносинах показовий момент. Я повернувся до України - і сам майже нікому не телефоную. Спостерігаю за ситуацією і людьми. Хтось зателефонував мені, поцікавився; хтось набрав номер дружини. Хтось взагалі нічого не зробив. Тут є ще один момент: у нас зараз опозиціонерів саджають у в'язниці, і коли їхні близькі, друзі не виявляють щодо цього ніякої участі, - для мене це теж переписує цих людей в інший моральний реєстр.

- Ви, до речі, в курсі, чи зберегла родина Ющенка свій бізнес в Харківській області?


- Наскільки я знаю, нічого у них не зменшилось.

- Тобто епідемія відбирання бізнесу Віктора Андрійовича не торкнулася?

- Не торкнулася. Все у них добре.

"ЯЦЕНЮК ЩИРО ХОЧЕ, ЩОБ ТИМОШЕНКО ВИЙШЛА НА СВОБОДУ"

- Поговоримо про проблеми чинної опозиції. Є план об'єднання низки опозиційних сил в єдину партію на основі "Батьківщини". Ви за цей крок чи проти?

- Швидше, за це. Питання, як завжди, в деталях. Це не може бути механічне об'єднання. Це не може бути квотне об'єднання. Це має бути об'єднання на рівні ідеологічної платформи, яку сформулюють лідери. І після цього, наприклад, Харківська обласна організація "Батьківщини" проводить спільну нараду з тими, хто хоче об'єднатися - із "Фронтом змін", ПРП, іншими хлопцями. І з'ясовується, що ось ці хлопці з нами, а ось ці - ні. Це нормальне об'єднання, а не коли квотно розділилися, і одні туди, інші - сюди. Злиття партій має бути природним.

- А Ви в курсі, що в партії, одну із обласних організацій якої Ви очолюєте, більшість проти того, щоб Арсеній Яценюк розмивав партію і входив зі своїми грошима і своїми структурами?

- Ви все ж перебільшуйте, так формулюючи позицію колег. Я, звичайно, в курсі настроїв у своїй партії. Але якщо ми говоримо про Харківську обласну організацію, то тут ситуація досить проста. У нас в області не така сильна організація "Фронту змін". Є кілька хороших районних, маленьких, організацій; є кілька цікавих людей. Тут я не бачу проблем, ми успішно інтегруємося. Хоча коли мова про електоральне поле, то тут немає стовідсоткового збігу. Тому будь-яке об'єднання - це деякі втрати. І ось із втратою частини електоральних симпатій частина людей теж буде йти. І це теж нормальна ситуація, це кристалізація. Крім того, партійний симбіоз дає багатократне зростання в іншому.

Інша річ, що у такого симбіозу є свої межі. Наприклад, я не бачу великих ідеологічних відмінностей між УДАРом, "Фронтом змін" і "Батьківщиною". Є розбіжності зі "Свободою", і в низці випадків досить серйозні. Це не заважає об'єднуватися навколо глобальних цілей, але підписатися під низкою положень програми, які свободівці декларують, я не можу. Але в цьому і полягає мистецтво політики - знаходити спільну мову при різному світогляді.

- У нас політика значною мірою деідеологізована, тому особливий наголос роблять на особистості. Чи не здається Вам, що Арсеній Яценюк, скажімо так, надто договороспроможний?

- Це Ви до чого питаєте?

- До того, що пан Яценюк не здається людиною, яка проявляє твердість у відстоюванні інтересів опозиції. Навіть у нинішньому питанні із сенсорною кнопкою.

- Ви не праві. Щодо "кнопки" позиція найжорсткіша. Від того, що в "УДАРу" червоні светри, а у "Свободи" білі сорочки, нічого не змінюється. Я менш за все хотів би, щоб преса роздувала, хто малював плакат, а хто його прибивав. Щодо "кнопки" якраз позиція найжорсткіша, в тому числі у Яценюка, і він є одним із організаторів блокування Ради.

Взагалі, на сьогодні я щиро вважаю, що будь-які слова про те, що Яценюк - це тричі замаскований провладний проект, - маячня. Яценюк - щирий противник чинної сьогодні влади, він щиро хоче змін, і, за моїми відчуттями, при адекватній підтримці фракції це буде дуже сильний лідер. І те, що Юлія Тимошенко вирішила його підтримати (причому не двозначно, а навіть письмово, щоб не було ніяких сумнівів) - це факт. І це багато про що свідчить.

Тому відповідь на питання "Хто буде наступним президентом?" ми для себе формулюємо чітко: Юлія Тимошенко. Якщо Юля до того часу не вийде на свободу, то в будь-якому разі має бути єдиний опозиційний кандидат.

- А чому не Кличко? Чому не Тягнибок?

- Я ж сказав, що це моє відчуття. Я в цій партії виходжу з того, що номером 1 є Юлія Тимошенко, а якщо її участь неможлива, то Арсеній Яценюк. Якщо буде прийнято колегіальне рішення висунути замість нього іншу людину - чому ні?

Ви подивіться на рівень їхньої співпраці зараз. Вони ж прекрасно розуміють, що вони конкуренти - але це не скасовує контакту і комунікацій. Мені і, впевнений, багатьом у країні це дуже імпонує - це європейський рівень!

- Говорячи про позицію пана Яценюка, Ви двічі вимовили слово "щирий". Скажіть тоді, як Ви гадаєте, Арсеній Петрович щиро хоче, щоб Юлія Володимирівна вийшла на свободу?

- Так.

- А що Вас спонукає так думати?


- (усміхається) Ох, є деякі речі не для інтерв'ю... Але вони є.

- І що, вони Вам окреслили Арсенія Петровича у дещо романтичному образі?

- У принципі, так. Скажімо так, щодо Яценюка у питанні глобальних цілей у мене сумнівів немає.

"ЯНУКОВИЧ СТАВ НА ШЛЯХ АСФАЛЬТОУКЛАДАЛЬНИКА"

- Ви зараз спостерігаєте за фракцією Партії регіонів зблизька...

- Складно спостерігати, але спостерігаю (сміється). Пересадили ось всіх у Раді. Ми прийшли вчора, і я бачу, що поруч зі мною сидять зовсім інші люди.

- А з чим це пов'язано? Вони рухають уперед свою "бойову групу"?

- Не виключено. Хоча я думаю, що вони розділилися на групи впливу і у зв'язку з цим розсілися по-іншому.

- На початку нашої розмови ми говорили про здорових людей у Партії регіонів. Скажіть, скільки (у відсотковому співвідношенні) у фракції ПР "відморозків", скільки ініціативних "здорових голів" і який відсоток становить так зване "болото"?

- Скажу так: відсотків 15 - "відморожених", відсотків 30 - договороспроможні, решта - "болото", яке ховає очі, якщо щось туго йде.

- Але при цьому приходить до вас скаржитися...

- Так, звичайно. І дуже активно!

- Скажіть, Арсене Борисовичу, чи вважаєте ви нову модель Віктора Януковича в розстановці людей і ресурсів "під Сім'ю" - початком його кінця?

- Так, безумовно.

- А чому?

- Перш за все, маргіналізується сам лідер і його найближче оточення. Далі ось що: якщо є "голова", то обов'язково має бути і "хвіст" - найжорстокіший апарат пригноблення. Що ми, власне, зараз і спостерігаємо. Всі силовики - прямі ставленики "Сім'ї". І весь цей апарат працює на механізмі страху. Якби не було достатньо великої опозиційної сили, ця машина давно б уже розгорнулася проти своїх.

Та модель, яку вибрав Янукович, абсолютно згубна і, за моїми відчуттями, найближчим часом прийде до свого фінішу. За двома сценаріями. Перший - позитивний для суспільства: демократичним ліберальним (виборним) шляхом він буде відсторонений від влади, буде розраховувати на якісь гарантії із серії: "Я Вам Юлю випущу, а ви мені...".

- А Ви б особисто погодилися дати йому такі гарантії в обмін на те, що він не буде чіплятися за владу? І з урахуванням того, що до того часу він може наламати дров?

- Якщо чесно, то я не готовий сьогодні відповісти на це питання. Занадто багато у мене емоцій на цей рахунок.

- І другий варіант?

- Це варіант жорсткий, і, мені здається, Янукович цим шляхом зараз іде. Зараз всі думають, що означають наїзди на Власенка, Немирю, показове етапування Луценка з лікарні...

- Та навіщо далеко ходити: у Харкові у Вас перед очима Ярославський з насильно проданим футбольним клубом...

- Так. І все це я розцінюю або як перевал перед тим, як погодитися на лібералізацію і на умовному саміті з Європою сказати "Ну, гаразд...". Або ж він займає позицію асфальтоукладача. І тоді нікого нічого не врятує - ніякі недоторканності. Тоді це буде жорсткий кривавий період. Він захищатиме свою владу, і все це буде пов'язане з маленькою громадянською війною. Але він 100% програє...

- І тоді 30% договороспроможних в Партії регіонів скажуть своє вагоме слово?

- А з ними станеться те, що зазвичай відбувається в такій ситуації з агентами здорового глузду. Вони діляться. Частина з них стає закінченими негідниками, переходять кордон і вже не повертаються до здорового глузду; інша частина йде з політичного поля в аут, а частина баражує в болоті - і нашим і вашим. Але кожен з них думає: "Боже, краще б мені вчинити, як Ярославський. Всі манаття здати і всі активи мати за кордоном". Що, власне, вже зробив весь великий бізнес в Україні.

- Так все-таки кому в реальності Ярославський продав "Металіст"?

- Я уявлення не маю! Чесно скажу: багато років проживши в Харкові, я не знаю такого бізнесмена. Мене не було в Харкові півтора року - і ось за цей час в місті зріс бізнесмен-мільярдер віком до 30 років (сміється).





Архів
Новини
В наслідок агресії рф поранено 773 українських дітей, – Офіс генпрокурора 13:11 Інфографіка
ЗСУ встановлюють вогневий контроль над залізницею, якою окупанти тягнують резерви з Криму, – ОК "Південь" 13:25
На Запоріжжі колаборанти з озброєними окупантами ходять по оселях і шукають людей на "референдум" , – мер Енергодара Орлов 13:49
Морпіхи за тиждень знищили 37 російських військових і десятки одиниць техніки, – ВМСУ 14:07
СБУ знешкодила інформаторів загарбників у Дніпрі і Покровську 14:27
У ЄС задумали відключити від SWIFT останній великий російський держбанк 14:51
В парламенті Фінляндії закликають запровадити санкції ЄС проти "Росатому", - ЗМІ 15:25
Іржава зброя для резервістів. Фото: Telegram
У Росії мобілізованим на війну проти України видали іржаві автомати, – ЗМІ 21:33 Відео
Кожному, хто допомагає Росії зброєю, гарантована ізоляція, і йдеться не лише про санкції, – Єрмак 16:23
Зеленський посмертно присвоїв звання Герой України бійцю Сергію Сові з Нікополя 17:01
більше новин

ok