Інтерв’ю 2022-08-03T04:05:12+03:00
Українські Новини
Володимир Рибак

Володимир Рибак

Володимир Рибак: якщо ми зуміємо почути одне одного, у нас все буде в порядку

Персональне голосування народних депутатів можливо тільки в разі згоди на це всіх фракцій, вважає голова Верховної ради Володимир Рибак. В інтерв'ю кореспондентам газети "Коммерсант-Украина " Ользі Куришко та Валерію Калнишу новообраний спікер розповів про те, як він бачить права російської мови в Україні, і зізнався, що не готовий віддати свій голос за декриміналізацію ст. 365 Кримінального кодексу, за якою засуджено лідерів опозиції.

- Вас висунула фракція Партії регіонів. Потім ви зустрілися з президентом Віктором Януковичем. Чи поставив він перед вами якісь конкретні завдання? Наприклад, необхідність ратифікації документів про вступ до Митного союзу, якщо вони будуть подані в Раду, або інші питання?

- Ні, це ми не обговорювали. Ми говорили про те, як зробити, щоб в парламенті прислухалися одне до одного, не ганьбили себе, Верховну раду й Україну. Нам потрібен європейський парламент. По-людськи президент сказав: "Це дуже відповідальна, дуже непроста робота. Здоров'я дозволяє? Дозволяє. Значить, треба працювати!" Я відповів: "Якщо буде надано довіру, буду працювати".

- А чому ви не відмовилися від пропозиції очолити парламент?

- Я обіймав різні посади і, взагалі-то, збирався в цьому скликанні бути керівником комітету (з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та регіональної політики - ред.). Це те, в чому я непогано розбираюся, може, і не досконало, але знаю. Але коли виникло питання про моє обрання головою Верховної ради, і мені розповіли, які прізвища називалися, вже і у мене з'явився інтерес. Я б відмовився, якщо б сумнівався в підтримці. Тому що я 30 років працюю на виборних посадах, і не було жодного випадку, щоб мене звільнили від роботи або не обрали.

А потім, вночі перед голосуванням, я думав: а які в мене підстави відмовлятися? І не знайшов відповіді! Багато журналістів не можуть цього зрозуміти, кажуть: ось, мовляв, Рибак - "не святий, у нього має бути щось". А я всі ці роки був як на екрані. Звичайно ж, я не святий. Є недоліки, були і помилки.

- Президент пояснив вам, яким би він хотів бачити парламент? Що він чекає від Верховної ради?

- Президент проголосив 21 реформу в різних сферах: гуманітарній, економічній, судовій, соціальній. Ми обговорювали основні напрями їх реалізації. Говорили про те, що певний досвід, в тому числі і вирішення непростих ситуацій, в яких мені доводилося працювати, стане в пригоді. У 1990-х було дуже багато страйків, мітингів, багато підприємств - вугільні, машинобудівні, чорної металургії, хімії - не працювали. Коли я в 1992 році став мером Донецька, я не міг пояснити мешканцям, чому все так погано. Я взявся за роботу, доклав багато зусиль до відновлення нормальної життєдіяльності. Було дуже багато сесій (міськради - ред.), депутатів, революцій і революціонерів...

- І цей досвід, ви думаєте, вам стане в пригоді в парламенті?

- Я в цьому не сумніваюся. Якщо хтось думає, що в мене недостатньо досвіду, то глибоко помиляється. Тому що мені довелося працювати в найбільш екстремальних ситуаціях. Київ не переживав того, що після розвалу Радянського Союзу пережив Донбас!

Колись один із перших віце-прем'єрів приїхав на Донбас і заявив: "Навіщо нам це залізо, ця хімія? Ми все купимо, вугілля з Польщі завеземо". Кажу: "А ти піди людям це скажи, коли на вулиці стоять 50 тис. людей голодних!" Якби ці плани реалізували, півмільйона шахтарів залишилися би без роботи!

Він мені у відповідь: "Та ні, вони мене вб'ють!" Я запропонував: "Ходімо разом - я попереду стану, вони злі, але мене не чіпатимуть!" Він і тоді не захотів, а коли вночі ми розмовляли з президентом Леонідом Кравчуком, вже той його переконував виступити і пояснити ситуацію, на що віце-прем'єр відповів: "Краще звільніть мене, але я не піду".

- Парламент у нас своєрідний, перші дні його роботи це показали. Як ви маєте намір підтримувати в ньому порядок?

- У мене є досвід спілкування з усіма. У вівторок буде сесія, подивимось. Мине два-три місяці, і буде видно, чи працює те, що я пропоную, чи ні. Я прихильник того, що треба вміти слухати і чути: тим, хто сидить у залі, - тих, хто в президії; тим, хто з одного і з другого боку, - одне одного. Якщо треба, краще зробити перерву, зібратися. Я зараз завершую розгляд всіх організаційних питань, щоб уже на цьому тижні запустити нормальну роботу Ради.

Я не розумію, як це - ходити по головах, топтатися по президії, не припускаю цього! Чому депутат, прийшовши в зал, свистить і тупає? Я збирав лідерів фракцій і говорив: "Ви ж не на футболі, що за поведінка така?! Поясніть, що я, як голова Верховної ради, повинен робити?" І ми знаходимо спільну мову. От сьогодні (21 грудня - ред.) Ми з ними майже чотири години обговорювали чотири основні питання.

- Які це питання?

- Перше - кількість комітетів. Я сказав: не треба забігати наперед. Давайте все обговоримо, прийдемо до якогось рішення, тоді я знатиме, що доповісти Верховній раді, і проситиму парламент визначитися. А якщо приймемо рішення, поясніть своїм депутатам: коли інші будуть виступати, нічого свистіти, ображати одне одного. Ми розглянули організаційні питання і поступово знайшли спільну мову.

Я також запитав (у опозиції - ред.): "Ось виступав депутат від Партії регіонів (Вадим Колесніченко - ред.), висловив свою думку, має на це право. Чому ви не даєте йому слово сказати? Чому він не може виступати російською або висловити інакший від вашого погляд? Але ви йому не дали виступити. А потім виходять ваші депутати, але ні Партія регіонів, ні комуністи не кричать, хоча вони далеко не з усім і не з усіма згодні. Тому давайте дамо можливість всім висловити свою думку. Якщо цього не буде, ми ніколи не знайдемо розуміння!

Зрозуміло, що більш ніж половина парламенту - нові люди. Їм потрібен час, щоб звикнути. Тому я ще раз повторюю: якщо ми зуміємо почути одне одного: я - зал, а зал - мене, у нас все буде в порядку.

- Одна з вимог опозиції - персональне голосування. Ви готові підписати постанову про впровадження сенсорної клавіші, яка передбачена системою "Рада-3"?

- Дійдемо і до цього! Після того, як з'являться комітети, я дам доручення (комітету з питань регламенту - ред.) зібрати всю інформацію і проінформувати депутатів: чи готова система, чи в робочому вона стані, впливає на здоров'я чи ні. У цьому питанні я буду орієнтуватися на зал - буде спільне рішення, підпишу без розмов.

- Згадайте: попередній спікер Володимир Литвин часто не голосував за серйозні питання. Бути посередником між протиборчими таборами - це, звичайно, благородно, але особисто ваша думка: чи потрібна "Рада-3"?

- Поіменне голосування цілком можливе. Неправильно, коли один голосує за десятьох. Мине півроку - подивимося, як депутати голосуватимуть. Робота в парламенті - це специфічна діяльність: ідуть кулуарні переговори, зустрічі, приїжджають делегації. Тому все одно деяких депутатів, перш за все тих, хто займає керівні посади, не буде в залі. Так само і в Парламентській асамблеї Ради Європи, один до одного!

Але я наполягаю: якщо депутат просто вийшов із залу, не треба за нього голосувати. Коли обирали мене, голосували за Миколу Яновича (Азарова - ред.), я говорив депутатам - не треба натискати кнопки за відсутніх! Не треба нас компрометувати! Я не звик так жити, я далекий від цього!

- Ви практично вирішили питання про парламентські комітети?

- Їх буде 29, а також одна спеціальна комісія з питань приватизації. Я бачу по настроях, що в постанові буде саме така кількість. Розділено найзавантаженіші комітети, на яких лежало найбільше навантаження, - з питань податкової та митної політики і з питань промислової політики та підприємництва.

- Є думка, що дроблення пояснюється не тільки завантаженістю комітетів, але й тим, що в парламент пройшло багато депутатів від Партії регіонів, і потрібно їх якось працевлаштувати.

- А таке бажання є і в опозиції! Депутати ж усі однакові. Коли я працював в підготовчій групі (група з підготовки першої сесії Верховної ради VII скликання - ред.), я взяв комітети VI скликання, розповів новим депутатам про їх кількість і відразу почув: "Треба скоротити!" Я їм сказав: "Та ви зачекайте! Не поспішайте, ночуйте з цим, не думайте, що попередні депутати були не такі, як ви. Не поспішайте - прийде час, ви будете ще просити збільшити їх число!" Так і сталося! І так було завжди: якщо подивитися на минулі скликання, велися точно такі самі переговори.

- Опозиція одержить насамперед гуманітарний блок, вони не одержать бюджетний та митний комітети, комітет із питань промислової політики?

- Ми з лідерами фракцій дискутували про бюджетний комітет. Одна сторона каже: бюджетний комітет повинен бути в опозиції. Друга розповідає про те, що бюджет - це дохідна і витратна частини. Опозиція буде займатися наповненням дохідної частини бюджету, зможе забезпечити фінансування соціально-економічного розвитку країни? Не буде і не зможе! Тому що опозиція влаштована таким чином: чим гірше в країні, тим краще для опозиції. Хто буде займатися дохідною частиною бюджету? Звичайно, влада! Тому ми зняли це питання. Довго обговорювали питання про комітети із закордонних справ та європейської інтеграції. Моя думка: потрібно віддати опозиції комітет із європейської інтеграції, а комітет із закордонних справ залишити за більшістю.

- Можна очікувати, що у вівторок буде призначено голів комітетів?

- Виборці критикують Верховну Раду за те, що вона не працює. Закони нікуди направити, тому що немає комітетів. Ми повинні 25 грудня прийняти рішення і розглянути всі організаційні питання. До речі, я попросив, щоб мені дали програми всіх парламентських партій. Тепер буду стежити, щоб депутати виконували те, що обіцяли людям.

- Щодо обіцянок: у Раді зареєстровано законопроект про введення графи "національність" у свідоцтві про народження дитини. Наступний крок - законопроект про повернення п'ятої графи в паспорті. Як ви до цього ставитеся?

- Я не хочу коментувати ініціативи окремих депутатів, а саму ідею, як і будь-яку іншу, потрібно обговорювати. Верховна рада - це майданчик для нормальних дискусій.

- Яке у вас ставлення до російської мови, передусім на законодавчому рівні?

- Є Конституція, в якій записано, що державною мовою є українська. Конституції потрібно дотримуватися. Я представник російськомовного краю, і мені неприємно, коли деякі депутати називають російську мову мовою національних меншин. Мовою нацменшин може вважатися, наприклад, румунська в Чернівцях або угорська в Закарпатті. А російська мова так називатися не може, нею півкраїни говорить. Я підтримую ідею рівності прав російської та української мов.

- Може, тоді логічно внести зміни до основного закону?

- При президенті працює Конституційна асамблея, вона напрацьовує зміни до Конституції 1996 року. Може статися так, що якесь питання потрібно буде винести на референдум. Коли цей процес закінчиться, пропозиції, в тому числі і щодо мови, якщо такі будуть, треба винести на громадське обговорення, і нехай громадськість, фахівці проводять круглі столи. Люди повинні мати всю повноту інформації, перш ніж ухвалити якесь рішення. Водночас я вважаю нереальним ухвалення Конституції на референдумі. А ось окремі питання на нього виносити можна.

- Скільки, за вашими прогнозами, пропрацює це скликання парламенту? Враховуючи протистояння між більшістю та опозицією, чи може президент розпустити Верховну раду?

- Це скликання пропрацює п'ять років! За законом. У Конституції чітко зафіксовані причини, з яких президент може розпустити Верховну Раду. Я вважаю, що про це рано говорити.

- Раніше депутати намагалися декриміналізувати ст. 365 Кримінального кодексу, що дасть можливість вийти на свободу екс-прем'єру Юлії Тимошенко і колишньому голові МВС Юрію Луценку. Зараз це можливо?

- Я попросив підготувати мені довідку про голосування, які раніше відбулися в парламенті з цього питання. У багатьох випадках сама опозиція не давала і 50% голосів. Я зустрічався з представниками Європарламенту, зокрема з Олександром Кваснєвським, вони цікавилися перспективами відповідного голосування. У мене на столі також лежить звіт американської компанії, яка вивчала кримінальну справу Юлії Тимошенко (юридичної компанії Skadden, Arps, Slate, Meagher & Flom LLP - ред.), і я її уважно вивчаю. В Європі дуже багато говорять на цю тему. Я назвав представникам Європарламенту цілу низку прізвищ європейських прем'єр-міністрів, яких посадили до в'язницї останнім часом. "Ви кажете, що у нас виборче правосуддя, - кажу я їм. -Тоді чому у вас щодо Грузії запитань немає, хоча там садять до в'язниці всіх підряд і кожен день?" Вони, до речі, сказали, що і до Грузії скоро відправлять свою делегацію.

Тому я не знаю, як пройде голосування, якщо питання про декриміналізацію буде внесено до порядку денного. Особисто я не готовий проголосувати "за".





Архів
Новини

ok