Інтерв’ю 2019-05-21T04:04:46+03:00
Українські Новини
Олександр Мазурчак

Олександр Мазурчак

Олександр Мазурчак: вхід на цвинтарі платним не буде

Розкажіть про тарифи на ритуальні послуги в столиці. Наскільки, на Вашу думку, вони обґрунтовані?

Тарифи на ритуальні послуги в Києві затверджено розпорядженням КМДА ще від 1 червня 2009 року. З того моменту ціни не переглядалися. Що стосується обґрунтованості. Так - тарифи економічно обґрунтовані. Більше того, ми пішли шляхом виключення їхньої монополізації. Тарифи мають бути конкурентоспроможними.

Чи можливо надання ритуальних послуг виключно комунальними підприємствами? У свій час Київрада скасувала цю норму.

Місто за собою залишає тільки утримання цвинтарів. Питання транспортного обслуговування, послуги, пов'язані з ритуальною атрибутикою, установка пам'ятників - це конкурентний ринок. Ми допустили всіх, хто хотів. І ціни теж регулює ринок. У людини щодо цих послуг є достатній вибір. Київміськадміністрація не ініціює розробку жодних нормативних документів, які передбачали б надання ритуальних послуг виключно комунальними підприємствами.

Чи розроблено рекомендований перелік ритуальних послуг? Торік міська влада заявила, що у разі розробки такого переліку ціни на ритуальні послуги можуть скоротитися чи не в 2 рази.

Перелік ритуальних послуг розроблено і було затверджено на сесії міської ради депутатами в жовтні минулого року. Це дозволить розширити перелік ритуальних послуг, які надаються КП, і забезпечити інформацією населення щодо роботи КП у сфері ритуальних послуг.

Розкажіть про те, як реалізуються плани з розширення цвинтарів. Раніше було заявлено про наміри з розширення Південного цвинтаря на 27,4 га, а також про створення нових.

Найбільша проблема міста в цій сфері - недостача місць поховань. І не просто місць поховань: багато людей хочуть бути поховані ближче до родичів. Знаючи, що в нас є 21 напівзакритий цвинтар, ми не можемо забезпечити цього. Найголовніше завдання, що ми висуваємо, - питання розширення цвинтарів. Ми сьогодні працюємо над розширенням Південного цвинтаря - у нас підписано меморандум з Київською областю, й ми порушуємо питання про те, що в Генплані міста має бути питання про нові цвинтарі - мінімум 2 цвинтарі. У рамках меморандуму проводиться робота з розширення меж Південного цвинтаря. Я думаю, що всі необхідні рішення ми одержимо цього року, а винесення в натуру буде здійснено вже в наступному. Що стосується цвинтаря по Гостомельському шосе, то ведеться робота з одержання дозволу на розробку проекту землевпорядкування. У місті дійсно із загальної площі поховань - 564,45 га, усього 5% вільні. Саме тому міська влада проводить роботу в напрямку можливості здійснення повторних поховань у зв'язку із завершенням цвинтарного періоду відповідно до санітарних норм і правил, проводиться інвентаризація місць поховань, розширення існуючих цвинтарів, будівництво колумбаріїв.

Торік місто також озвучило плани зі створення Похоронного дому. На якому етапі реалізації цей проект?

Похоронний дім  планується розмістити на території Лук’янівського заповідника в адмінбудівлі. Уже затверджена проектно-кошторисна документація й освоєно частину коштів. Зокрема, виконано робіт на 13,923 млн гривень, з яких в 2011 - 1,1 млн. У цілому обсяг фінансування даного проекту передбачено на рівні 45,371 млн гривень. Зараз ми продовжуємо подальші роботи в цьому напрямі.

Розкажіть про те, як призначаються директори цвинтарів зараз. Проводяться конкурси?

Конкурсного відбору в нас немає. Директори цвинтарів перебувають у підпорядкуванні комунального підприємства "Комбінату ритуальних послуг". Директор цього КП відбирає кандидатури, які проходять співбесіду й потім узгоджуються з головою КМДА.

Чи будуються зараз колумбарії?

На сьогодні відкрито колумбарій на Байковому цвинтарі. Розробляється проект будівництва колумбарної стіни на Братському цвинтарі, також ведеться робота щодо можливості будівництва таких стін на Лісовому, Військовому та інших цвинтарях.

У свій час також розглядалася можливість будівництва ще одного крематорію.

Необхідності в будівництві нового крематорію немає, тому що виробничі потужності існуючого крематорію повністю можуть впоратися з обсягом кремації. Що дійсно необхідно, так це реконструкція існуючого Київського крематорію. Зараз саме розробляється проектно-кошторисна документація.

Чи завершило місто розробку електронної бази поховань?

Робота над створенням такої бази триває. Але в ході ми стикнулися із труднощами - по багатьох цвинтарях немає всіх необхідних документів: десь втрачено записи, десь немає написів на могилах. По Лук’яновскому цвинтарі її завершено, по інших - триває. Я думаю, що до кінця року вона буде готова.

У свій час мер Києва Леонід Черновецький ініціював уведення платного входу на цвинтарі. Як ви ставитеся до таких нововведень?

Вхід на всі цвинтарі безкоштовний. Таким і залишиться. Ніяких подібних ідей у міста немає.

Крім іншого, місто вже почало підготовку до опалювального сезону 2012/2013. Охарактеризуйте минулий опалювальний сезон.

Опалювальний сезон 2011/2012 пройшов краще, ніж у попередні роки. Варто зазначити, що нам вдалося зламати тенденцію останніх 4 років, коли в кожний наступний опалювальний сезон кількість аварій збільшувалася. Ми провели більш якісні випробувальні роботи, що призвело до великої кількості аварій під час випробувань, але при цьому, аварійно небезпечні місця було виявлено і відремонтовано до початку сезону. Було проведено капремонт мереж і міське господарство було досить добре підготовлено. Крім того, в місті була створена група швидкого реагування на ліквідацію аварій і крім однієї аварії на Подолі, всі інші ліквідувалися до 10:00. Їхня ліквідація не виходила за межі доби.

Місто також почало моніторинг аварійно небезпечних зон.

Система моніторингу була налагоджена. До початку опалювального сезону цього року стоїть питання в обов'язковому порядку врахувати результати моніторингу, що проводився в минулий опалювальний сезон: десь це було погане опалення в будинку, десь - окремий стояк чи квартира. Зараз ці всі дані обробляються, і за кожним фактом будуть вживатися заходи. Визначається, хто цих заходів має вживати. Якщо це стояк, то в першу чергу вирішити питання повинен ЖЕК, якщо будинок - тоді  "Київенерго" має з'ясувати, у чому проблема.

Яких заходів з підготовки до опалювального сезону на цей рік місто ще вживає?

Дуже важливо продовжити роботу із заміни й реконструкції мереж. Ми домовилися з "Київенерго", що обсяг інвестицій у ремонт тепломереж буде не меншим, ніж торік, тобто близько 230 млн гривень "Київенерго" вкладе саме в підготовку мереж до опалювального сезону. Від міста обсяг фінансування буде не менш ніж 100 млн гривень. Крім того, ми продовжуємо реалізацію програм з енергозбереження. Також, як ви вже знаєте, ми почали випробування мереж. Сьогодні відключена вода в 1700 будинків, і щодня в близько 1500 будинках відключається гаряча вода, де протягом 2 тижнів ми проводимо випробування.

Дійсно багато аварійних ділянок. Який в цілому стан мереж і чи можна якось запобігати аваріям?

Ми знаємо про те, що є таке поняття, як амортизаційний строк використання. Отож на межі цього строку або за нею перебуває близько 70% мереж, тобто, потребують заміни. Капвкладення, які зараз направляє "Київенерго" - це прокладка мереж за новими технологіями. Крім того, уперше в тому сезоні було застосовано метод дослідження теплотрас за допомогою тепловізера.

Розкажіть детальніше про цей метод.

Ви пам’ятаєте, що були випадки провалу асфальту. Завдяки обстеженню теплотрас тепловізером два можливих провали було попереджено. За допомогою тепловізера ми побачили, де накопичується гаряча вода під землею. Було обстежено близько 20 км теплотрас таким методом, а на цей рік це буде розширено захід і планується до опалювального сезону 100% мереж таким методом досліджувати. Замінити всі труби немає можливості, але провести обстеження й убезпечити людей - це ми зробимо. В "Київенерго" створюється своя ділянка з дослідження теплотрас. Спеціальні бригади, які будуть проводити ці обстеження, зможуть виявляти витікання на глибині до 3 метрів.

Про тарифи на житлово-комунальні послуги та усунення неприємних запахів на Бортничах читайте в другій частині інтерв'ю в найближчі дні.

Розкажіть про тарифи на ритуальні послуги в столиці. Наскільки, на вашу думку, вони обгрунтовані?
Тарифи на ритуальні послуги в Києві затверджені розпорядженням КМДА ще від 1 червня 2009 року. З того моменту ціни не переглядались. Що стосується обгрунтованості. Так - тарифи економічно обгрунтовані. Більше того, ми пішли шляхом виключення їх монополізації. Тарифи повинні бути конкурентно спроможними.
Чи можливо надання ритуальних послуг виключно комунальними підприємствами? Свого часу Київрада скасувала дану норму.
Місто за собою залишає тільки утримання кладовищ. Питання транспортного обслуговування, послуги, пов'язані з ритуальною атрибутикою, установка пам'ятників - це конкурентний ринок. Ми допустили всіх, хто хотів. І ціни теж регулює ринок. У людини з цих послуг є достатній вибір. Київміськадміністрація не ініціює розробку ніяких нормативних документів, які передбачали б надання ритуальних послуг виключно комунальними підприємствами.
Розроблено Чи рекомендований перелік ритуальних послуг? Торік міська влада заявила, що у разі розробки такого переліку ціни на ритуальні послуги можуть скоротитися мало не в 2 рази.
Перелік ритуальних послуг розроблений і був затверджений на сесії міської ради депутатами в жовтні минулого року. Це дозволить розширити перелік ритуальних послуг, які надаються КП і забезпечити інформацією населення щодо роботи КП в сфері ритуальних послуг.
Розкажіть про те, як реалізуються плани з розширення кладовищ. Раніше було заявлено про наміри щодо розширення Південного кладовища на 27,4 га, а також про створення нових.
Найбільша проблема міста в даній сфері - брак місць поховань. І не просто місць поховань: багато людей хочуть бути похований ближче до родичів. Знаючи, що у нас є 21 напівзакрите кладовищі ми не можемо забезпечити цього. Найголовніше завдання, яке ми ставимо, - питання розширення кладовищ. Ми сьогодні працюємо над розширенням Південного кладовища - у нас підписаний меморандум з Київською областю і ми ставимо питання про те, що в Генплані міста повинен стояти питання про нові кладовищах - мінімум 2 кладовища. У рамках меморандуму проводиться робота по розширенню меж Південного кладовища. Я думаю, що всі необхідні рішення ми отримаємо в цьому році, а винесення в натуру буде здійснено вже в наступному. Що стосується кладовища по Гостомельському шосе, то ведеться робота з отримання дозволу на розробку проекту землеустрою. У місті дійсно із загальної площі поховань - 564,45 га, всього 5% вільні. Саме тому міська влада проводить роботу в напрямку можливості здійснення повторних поховань у зв'язку із завершенням кладбіщного періоду відповідно санітарним нормам і правилам, проводиться інвентаризація місць поховань, розширення існуючих кладовищ, будівництво колумбаріїв.
У минулому році місто також озвучив плани щодо створення похоронного будинку. На якому етапі реалізації даний проект?
Похоронний дім планується розмістити на території Лук'янівського заповідника в адмінбудівлі. Уже затверджена проектно-кошторисна документація та освоєно частину коштів. Зокрема, виконано робіт на 13923000 гривень, з яких у 2011 - 1,1 млн. В цілому обсяг фінансування даного проекту передбачено на рівні 45371000 гривень. Зараз ми продовжуємо подальші роботи в даному напрямку.
Розкажіть про те, яким чином призначаються директора кладовищ зараз. Проводяться конкурси?
Конкурсного відбору у нас немає. Директора кладовищ перебувають у підпорядкуванні комунального підприємства "Комбінату ритуальних послуг". Директор даного КП відбирає кандидатури, які проходять співбесіду і потім узгоджуються з головою КМДА.
Будуються чи зараз колумбарії?
На сьогодні відкрито колумбарій на Байковому кладовищі. Розробляється проект будівництва колумбарній стіни на Братському цвинтарі, також ведеться робота щодо можливості будівництва таких стін на Лісовому, Військовому та інших кладовищах.
Свого часу також розглядалася можливість будівництва ще одного крематорію.
Необхідності в будівництві нового крематорію немає, так як виробничі потужності існуючого крематорію повністю справляються з обсягом кремації. Що дійсно необхідно, так це реконструкція існуючого Київського крематорію. На даний момент саме розробляється проектно-кошторисна документація.
Завершив чи місто розробку електронної бази поховань?
Робота над створенням такої бази триває. Але в ході ми зіткнулися з труднощами - по багатьом кладовищ немає всіх необхідних документів: десь втрачені записи, десь немає написів на могилах. За Лук'янівського цвинтаря вона завершена, за іншими триває. Я думаю, що до кінця року вона буде готова.
Свого часу мер Києва Леонід Черновецький ініціював введення платного входу на кладовища. Як ви ставитеся до таких нововведень?
Вхід на всі кладовища безкоштовний. Таким і залишиться. Ніяких подібних ідей у ​​міста немає.
Крім іншого, місто вже почав підготовку до опалювального сезону 2012/2013. Охарактеризуйте минулий опалювальний сезон.
Опалювальний сезон 2011/2012 пройшов краще, ніж у попередні роки. Варто зазначити, що нам вдалося зламати тенденцію останніх 4 років, коли в кожний наступний опалювальний сезон кількість аварій збільшувалася. Ми провели більш якісні випробувальні роботи, що призвело до великої кількості аварій під час випробувань, але при цьому, аварійно небезпечні місця були виявлені і відремонтовані до початку сезону. Був проведений капремонт мереж і міське господарство було досить добре підготовлено. Крім того, в місті була створена група швидкого реагування на ліквідацію аварій і крім однієї аварії на Подолі, всі інші ліквідувалися до 10:00. Їх ліквідація не виходила за межі доби.
Місто також почав моніторинг аварійно небезпечних зон.
Система моніторингу була налагоджена. До початку опалювального сезону в поточному році стоїть питання в обов'язковому порядку врахувати результати моніторингу, який проводився в минулий опалювальний сезон: десь це було погане опалення у будинку, десь - окремий стояк або квартира. Зараз ці всі дані обробляються і по кожному факту будуть вживатися заходи. Визначається, хто ці заходи повинен приймати. Якщо це стояк, то в першу чергу вирішити питання має ЖЕК, якщо будинок - тоді "Київенерго" повинен з'ясувати, в чому проблема.
Які заходи з підготовки до опалювального сезону на цей рік місто ще приймає?
Дуже важливо продовжити роботу по заміні і реконструкції мереж. Ми домовилися з "Київенерго", що обсяг інвестицій в ремонт тепломереж буде не меншим, ніж у минулому році. Тобто, близько 230 млн гривень "Київенерго" вкладе саме у підготовку мереж до опалювального сезону. Від міста обсяг фінансування складе не менше 100 млн гривень. Крім того, ми продовжуємо реалізацію програм з енергозбереження. Також, як ви вже знаєте, ми почали випробування мереж. Сьогодні відключена вода в 1700 будинків і кожен день у близько 1500 будинках відключається гаряча вода, де протягом 2 тижнів ми проводимо випробування.
Дійсно багато аварійних ділянок. Яке в цілому стан мереж і чи можна якось запобігати аварії?
Ми знаємо про те, що є таке поняття як амортизаційний термін використання. Так ось на межі цього строку або за нею знаходиться близько 70% мереж, тобто, вимагають заміни. Капвкладення, які зараз спрямовує "Київенерго" - це прокладка мереж за новими технологіями. Крім того, вперше в тому сезоні був застосований метод дослідження теплотрас за допомогою тепловізера.
Розкажіть детальніше про цей метод.
Ви пам'ятаєте, що були випадки провалу асфальту. Завдяки обстеженню теплотрас тепловізером два можливих провалу були попереджені. За допомогою тепловізера ми побачили, де нагромаджується гаряча вода під землею. Було обстежено близько 20 км теплотрас таким методом, а на цей рік це буде розширене захід і планується до опалювального сезону 100% мереж таким методом досліджувати. Замінити всі труби немає можливості, але провести обстеження та убезпечити людей - це ми зробимо. В "Київенерго" створюється свою ділянку по дослідженню теплотрас. Спеціальні бригади, які будуть проводити ці обстеження зможуть виявляти витік на глибині до 3 метрів.
Про тарифи на житлово-комунальні послуги та усунення неприємних запахів на Бортничах читайте в другій частині інтерв'ю в найближчі дні.

Архів
Новини

ok