Інтерв’ю 2019-05-20T04:04:46+03:00
Українські Новини
Валерій Хорошковський

Валерій Хорошковський

Хорошковський: Європейська інтеграція України в першу чергу залежить від того, наскільки швидкими та ефективними будуть наші внутрішні перетворення

Ексклюзивне інтерв'ю першого віце-прем'єр-міністра України Валерія Хорошковського агентству "Інтерфакс-Україна".

30 березня Україна і Європейський Союз парафували угоду про асоціацію, включаючи створення зони вільної торгівлі. Наступні кроки - підписання та ратифікація. Наскільки тривалим буде цей процес, і які кроки має зробити Україна для його успішного завершення?

Україна визначила і законодавчо закріпила свій курс на європейську інтеграцію. Ми проводимо системну роботу в цьому напрямку: вносимо зміни до національного законодавства, вживаємо заходів щодо поліпшення інвестиційного клімату, вирішуємо проблеми іноземного бізнесу в сфері адміністрування податків, сертифікації, ліцензування, прав інтелектуальної власності і так далі.

Європейська інтеграція України в першу чергу залежить від того, наскільки швидкими та ефективними будуть наші внутрішні перетворення. Ми працюємо над виконанням домашнього завдання кожен день.

Сьогодні перед Україною стоїть досить серйозний перелік питань щодо подальшого просування в напрямку євроінтеграції. Безумовно, питання набуття чинності угоди про асоціацію є ключовим. Після парафування угоди йде технічне доузгодження деяких текстових моментів, після чого все буде готово до підписання та ратифікації. Частина угоди, яка стосується створення зони вільної торгівлі, вимагає згоди з боку Європейського парламенту, а повністю вся угода про асоціацію потребує ратифікації усіма національними парламентами. З технічної точки зору ми могли б підійти до підписання і початку процесу ратифікації вже до кінця року.

Але є й політична складова. Наші європейські партнери неодноразово говорили про те, що доля угоди про асоціацію залежить від вирішення ситуації зі справою екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. Тривалий час точаться дискусії, наскільки правомірною є така зв'язка, але факт залишається фактом: це позиція серйозних сил всередині ЄС. Безумовно, питання верховенства права є для всіх нас винятково важливим, але порядок денний Україна-ЄС не може обмежуватися лише справою Тимошенко. Нам все одно доведеться адаптувати величезний обсяг законодавства, врегулювати цілий перелік технічних завдань, які, так чи інакше, необхідні для просування України до Європейського Союзу. Тому я, як відповідальний за євроінтеграцію, пропоную не просто стояти і чекати, а рухатися по всіх інших пунктах порядку денного.

Україна вже виконала чималу роботу, ми будемо продовжувати рухатися в цьому напрямку і далі. Подивіться: за останні два місяці ми врегулювали або підійшли впритул до остаточного вирішення цілого переліку питань, які роками залишалися невирішеними. Наприклад, ми взяли політичні рішення з реформування системи управління державними фінансами, включаючи питання передачі Рахунковій палаті функцій контролю над доходами до держбюджету. Прийнято найважливіші рішення в області виконання зобов'язань Україною в рамках Європейського Енергетичного співтовариства, включаючи питання поділу НАК "Нафтогаз" і допуску третіх сторін до ГТС України. Нарешті на розгляд в парламенті включено питання про біометричні паспорти і, сподіваюся, протягом найближчих тижнів він буде прийнятий, що дозволить нам завершити законодавчу фазу Плану дій щодо введення безвізового режиму. Прийнятий план адаптації законодавства України до норм ЄС, план першочергових заходів у сфері євроінтеграції.

Наприкінці квітня під час зустрічі зі мною Комісар ЄС з питань торгівлі пан Карел Де Гухт висловив подяку за те, що вперше за довгий період часу компанії ЄС констатували прогрес у вирішенні проблем в їхній роботі на українському ринку. Я вже не кажу про такі, здавалося б, дрібні, але які все-таки потребують часу і уваги питання, як спрощення процедури реєстрації експертів, які працюють в рамках проектів ЄС в Україні і так далі. Все це та багато іншого - за трохи більше, ніж два місяці роботи.

Під час переговорів Ви відчували проблеми єврозони, які зараз існують? Позначаються вони на переговорному процесі?

Прямого впливу немає. Нам потрібно говорити про стандарти, правила, законодавство, а це не залежить від того, який курс євро або який стан національних економік європейських країн. Між нами все ще досить велика дистанція, але ми виконали величезну роботу (в напрямку зближення - ІФ) і продовжуємо рух у цьому напрямку.

Крім руху в бік Європи українська влада активно налагоджує політико-економічні стосунки з Росією та іншими країнами СНД, зокрема, Україна підписала угоду про зону вільної торгівлі з країнами СНД. Коли ця угода буде ратифікована Верховною Радою?

Зараз ідуть внутрішньовідомчі процедури, і по їх завершенні парламент приступить до розгляду цього питання. Це може статися як через тиждень, так і через місяць. Завдання економістів порахувати всі плюси і мінуси, вплив на внутрішній ринок і тільки після цього підготувати документи до ратифікації.

Якою, на ваш погляд, є оптимальна модель співпраці між Україною та Митним союзом?

Митний союз створений, а це означає, що простір для українських товарів буде поступово закриватися. З одного боку, це не смертельно. Бізнес буде переорієнтовуватися. Але з іншого боку, ми будемо втрачати історичні ринки, в цей період будуть виникати труднощі, і це буде позначатися на стані не тільки окремих підприємств, але і на економіці в цілому. Потрібно шукати якісні рішення і вибудовувати партнерські відносини не тільки з окремими суб'єктами, а з Митним союзом в цілому.

Але, як я вже неодноразово говорив, неможливо перебувати у двох митних союзах одночасно. На сьогоднішній день наші зусилля, згідно з українським законодавством і стратегією, перш за все, спрямовані на приєднання до Євросоюзу. Наш вибір - європейська модель інтеграції.

Чи прораховувалися наслідки втрати для України ринків Росії та країн СНД?

Коли ми говоримо про втрати, потрібно розуміти, що це дорога з двостороннім рухом. Будуть втрати не тільки з нашого боку, але і з боку Митного союзу. Україна - величезний 45-мільйонний ринок, який споживає велику кількість товару з території МС. Ми на сьогоднішній день вкрай коректні відносно своїх партнерів з приводу проведення будь-яких антидемпінгових або спеціальних розслідувань, і сподіваємося на взаємність. Але ми володіємо і можливостями, і інструментарієм з відстоювання власних інтересів.

Газове питання завжди впливало на українсько-російські відносини, вже два роки наша влада б'ється за перегляд газових контрактів і ціни на російський газ, поки безрезультатно. Одночасно ведеться активна робота з диверсифікації джерел поставок енергоносіїв. Які перспективи в цьому напрямку, наскільки реальні і вигідні плани із закупівлі Україною газу в Європі?

Розмови про пошук альтернативних джерел поставок енергоносіїв ведуться досить давно, оскільки ця тема тісно пов'язана із забезпеченням енергобезпеки країни. На сьогоднішній день Україна як ніколи близька до отримання газу з інших джерел. Мова не йде про компенсуючу кількість, але тим не менше, це важливо.

Нам буде легше розмовляти з нашим головним постачальником газу про можливість перегляду цін на блакитне паливо для України, якщо ми справді будемо мати альтернативи щодо поставок газу. Непоступливість диктується, насамперед, монопольним становищем.

Національна акціонерна компанія (НАК) "Нафтогаз України" і RWE Supply & Trading GmbH (RWEST, Німеччина) уклали рамкову угоду про купівлю-продаж природного газу. Чи ведуться переговори з іншими компаніями про можливість купівлі газу?

Справді, такі переговори ведуться. В Європі газ схильний до ринкової кон'юнктури з точки зору часу споживання, вартості та обсягів. Виходячи з цього, питання не тільки в наявності газу, але і в можливості його прокачування. Переговори ведуться і в першому, і в другому напрямку.

Розроблено ТЕО будівництва LNG-терміналу в Україні, коли уряд планує розглянути затвердження цього ТЕО на своєму засіданні?

Я думаю, що це вже питання найближчих засідань уряду, можливо навіть у цьому місяці.

На вашу думку, чи не є реорганізація НАК "Нафтогаз України" порушенням газового контракту з Росією? Хто виступить правонаступником НАК за договорами?

Це питання буде додатково досліджуватися юристами. Поділ є важливим і необхідним кроком для того, щоб роз'єднати товарні потоки і піти від перехресного субсидування. Воно є гальмом розвитку, зокрема, і газовидобутку на території Україні. Що стосується способів та можливих наслідків, то їх повинні вивчити юристи і запропонувати ті схеми, які можуть бути адаптовані за контрактних умов, підписаних раніше.

На якому зараз етапі переговори з МВФ щодо надання Україні чергового траншу кредиту stand by? Чи можливий транш у цьому році?

Одне з ключових вимог МВФ - підвищення тарифів на газ для населення. Думаю, що це питання буде поки залишатися відкритим. Позиція уряду полягає в тому, що підвищувати ціни на газ для населення можна буде тільки після відпрацювання моделі надання адресної соціальної допомоги. Інакше ми породимо кризу неплатежів і створимо соціальну напруженість.

З економічної точки зору питання, яке перед нами ставить МВФ, об'єктивне. Нам потрібно більш розумно підходити до питання енергоспоживання. Марнотратство, з яким ми ставимося до енергоресурсів, пояснюється їх дешевизною. Підвищення цін на газ буде стимулювати впровадження енергозберігаючих технологій, мінімізувати втрати при транспортуванні енерго-і теплоносіїв безпосередньо до споживача. Бо часом такі втрати сягають 50-60%.

За умови підвищення цін на газ і за правильного підходу до питання енергозбереження витрати населення можуть і не збільшитися.

Ваше бачення реформи житлово-комунального господарства?

ЖКГ - величезна недоінвестована зона. Бажаючих вкладати в неї гроші багато. Умова одна - тарифи повинні відповідати затратам і мати невелику інвестиційну складову. Як тільки ми вирішуємо це питання, у нас відбою не буде від бажаючих інвестувати в ЖКГ. Все інше - ілюзія. Коштів держбюджету ніколи на це не вистачить, а інвестиції залучити в збиткове підприємство неможливо.

Які підприємства можуть бути виставлені на приватизацію в 2013 році, щоб профінансувати дефіцит бюджету, як це планує Мінфін? Чи підтримуєте ви приватизацію портів, залізниці?

В Україні залишилося близько 200
підприємств, що не підлягають приватизації. Це говорить про те, що приватизаційний процес у найближчі рік-два підійде до свого щасливого завершення. Я вважаю це абсолютно правильним - досвід показує, що держава не завжди є якісним і належним управлінцем. Що стосується залізниці, то з урахуванням того, що це найважливіша частина інфраструктури держави, поспішати не варто. Щодо портів - проблем абсолютно не бачу, за умови конкурентних процедур продажу та недопущення монополізації.

У березні зростання промислового виробництва змінилося падінням, в агросекторі після осінньої засухи навряд чи вдасться повторити результат 2011 року. Чи буде уряд погіршувати макропрогноз на 2012 рік? Чи не призведуть соціальні виплати до зростання інфляції і девальвації?

Заплановані макропоказники за перший квартал справді не були досягнуті. Це не таке значне відхилення, але недовиконання існує.

Якщо говорити про ризики можливої ​​інфляції в результаті реалізації соціальних ініціатив президента України Віктора Януковича, можу сказати, що на сьогоднішній день ми перебуваємо в дефляційній точці, і ті суми, які плануються до виплат, нас не лякають. Вони матимуть незначний вплив на процес інфляції, але ми впевнені в тому, що залишимося в розрахункових параметрах за результатами року.

Стабільність курсу річ виправдана, але багато хто питає, як Україна примудряється зберігати стабільний курс валют протягом 2-3 років і чи не є це штучним?

Стабільний курс національної валюти - це перш за все відбивач стану економіки, банківської системи, а також золотовалютних резервів країни. Знаючи внутрішню ситуацію в Національному банку України, впевнений, що сьогодні у НБУ ніяких проблем з точки зору підтримки цього курсу не існує - він формується ринковими методами.

Яким чином можливе падання євро позначиться на нашій економіці?

Прогнозую, що значного падіння курсу євро не буде, оскільки, на мій погляд, часткові ризики виходу Греції із зони євро вже закладені в поточному курсі, хоча спекулятивний тиск можливий. Для нас це має певне значення, так як частина золотовалютних резервів сформована в євро, але, через названі причини, ситуація перебуває в межах похибки.

Багато керівників європейських країн констатували, що євроінтеграція України безпосередньо пов'язана з проведенням прозорих і демократичних парламентських виборів. Чи впорається українська влада з цим завданням? Ви самі балотуватися в народні депутати не плануєте?

Балотуватися я точно не буду - ні за списками, ні по мажоритарному округу.

Що стосується проведення парламентських виборів, то особисто я вважаю, що Україна повинна провести чесні, прозорі і демократичні вибори. Більше того, ми не маємо права допустити інших виборів. Результат повинен бути відображенням волевиявлення громадян.

Звичайно, це не виключає політичної боротьби, досить серйозної пропагандистської роботи, як з боку опозиції, так і з боку влади. Найголовніше - потрібно навчитися визнавати поразку, хто б не програв: влада чи опозиція. Не можна кричати, що вибори були нечесні і несправедливі ще до їх завершення. Оскільки це вселяє зневіру в саму кампанію, невіру в тих, хто в ній бере участь і хто її проводить.

Дуже добре, що буде багато спостерігачів з різних міжнародних і українських організацій, і будуть проводитися екзит-поли. Всі ці фактори разом повинні дати об'єктивний результат.


Архів
Новини

ok