ONLINE
22.05.19 11:00 Брифинг: "Негативное освещение и игнорирование реформ - избирательная технология"

Інтерв’ю 2018-04-20T04:05:14+03:00
Українські Новини
Віктор Дроник

Віктор Дроник

Віктор Дроник: українські рибалки протягом 20 років не отримують державної підтримки

На сьогодні в Україні рівень споживання риби та рибопродуктів не надто високий. Споживаємо, здебільшого, імпортний продукт. За вашою оцінкою, яка частка риби імпортується в Україну?

Так, із розрахунку наукової біологічно обґрунтованої норми споживання рибної продукції на душу населення споживання риби та рибопродукції в Україні повинно становити близько 900 тис. тонн. Водночас, за статистичними даними останніх років без урахування домашніх і фермерських господарств вилов становив 660-810 тис. тонн, з яких майже 70% - імпортна продукція. Отже, ми в цьому питанні – імпортозалежні, власне, як і майже всі держави ЄС. Понад 90% обсягу імпорту припадає на види риб, до яких Україна не має доступу, і які видобуваються виключно у водах морських економічних зон інших держав.

Чи можемо ми запропонувати альтернативу імпорту? Що для цього потрібно зробити?

Обсяги імпорту можна значно зменшити за рахунок власного виробництва рибопродукції шляхом інтенсивного розвитку аквакультури - морського та прісноводного рибництва. Зокрема, шляхом вирощування не лише коропових, а й форелі (лососевих), окунеподібних та осетрових видів риб. Вже в 2010 році вирощено 21 тонн осетрових, а це російський та сибірський осетри, стерлядь, веслоніс, що у 2,5 рази більше, ніж у 2009 році. Крім того, на сьогодні вже розроблено зональні рибоводно-біологічні нормативи водойм, відповідно до яких ми будемо виробляти до 100 тис. тонн товарної риби на рік і за середнього вилову 16,4 ц/га риби (наразі - 5-6 ц/га).

Також зазначу, що на обсяги вилову у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні країни суттєво впливає проведення зариблення. За оперативними даними, на сьогодні вже вселено понад 45 млн екземплярів молоді риб. У разі підтримки вітчизняних рибалок (можливого субсидіювання, компенсації пального, спрощення отримання кредитів та ін.) можна зменшити частку імпорту за рахунок збільшення вилову короткоциклічних видів риб - хамси (анчоуса), кільки, шпрот, яких минулого року було завезено близько 25 тис. тонн. В той час як власний вилов цих видів риб становив: хамси – 22 тис. тонн, тюльки – 10 тис. тонн, кільки -24 тис. тонн. Що стосується оселедців, то вітчизняні запаси цього виду (щороку у нас виловлюється 400-500 тонн) не дають змоги задовольнити традиційний попит українського споживача.

Чи завершено вже проведення інвентаризації українських водойм?  З огляду на це чи з’являються  нові проекти у аквакультурі?

Робота з інвентаризації українських водойм здійснена. Але під час її проведення нашими фахівцями виявлено дуже багато господарських та законодавчих суперечностей. Часто саме через невизначеність господарської приналежності землі під водними об’єктами наші спеціалісти мали труднощі у проведенні інвентаризації. Адже після роздержавлення усіх рибогосподарств  земля їх належним чином, як того нині вимагає "Земельний кодекс України", не оформлена. Раніше це положення регулювали різні нормативні документи. Отже, це питання зараз доопрацьовується, процес узгодження багатьох нюансів триває. Ми сподіваємося, що це, а також, дуже багато інших питань зможе врегулювати Закон України "Про аквакультуру", який нині вже готується на розгляд уряду.

Все-таки чи зможе українська риба зайняти вагому частку в споживанні?

Часто українська риба є неконкурентоспроможною порівняно з імпортованою. Це пояснюється тим, що рибна продукція, яка надходить із держав ЄС, Китаю і деяких інших, виловлена і вирощена в умовах державної підтримки, в зв’язку з чим пропонується по доволі низьких цінах. Українські рибалки за останні 20 років не мали такої підтримки. Крім того, існування низки посередників, які реалізують рибну продукцію, робить непривабливим рибний промисел. На оплату рибалкам та судновласнику надходить від 5 до 10% від роздрібної вартості риби. Скорочення кількості посередників та розвиток спеціалізованих оптових ринків сприятиме розвитку рибної галузі.

Яка ситуація на сьогодні із членством України у міжнародних організаціях із управління рибальством?

Поточного року Україна розрахувалась із борговими зобов’язаннями перед цими організаціями, зокрема з ККАМЛР та НАФО (Комісією зі збереження морських живих ресурсів Антарктики та Організацією з рибальства у північно-західній Атлантиці). Минулого року ми у зв’язку з наявністю боргів були позбавлені навіть права вирішального голосу, що негативно позначилося на позиції України в ККАМЛР. Сплата боргів та демонстрація серйозності намірів держави підтримувати судновласників у їх планах з відновлення промислу активізувала діяльність судновласників. Так, уперше за 10 років подано заявку на ведення промислу іклача судном під Державним прапором України у водах поблизу Антарктиди. За позитивного розвитку подій (вчасного отримання кредиту від міжнародних банків) не виключено поновлення вже поточного року українського промислу антарктичного криля - найбільшого у світі сировинного ресурсу - у водах навколо Антарктиди.

Скільки суден океанічного плавання на сьогодні має Україна? Скільки риби вони добувають?

В останні роки вилов суднами океанічного промислу становив 160-110 тис. тонн і поступово скорочується, що, насамперед, пов’язано зі зменшенням кількості промислових суден. Сьогодні судновласники, не маючи відповідної підтримки держави, або продають судна, або передають в оренду під юрисдикцію інших держав. Так, якщо минулого року в цей період промислом займалось 9 суден, то наразі тільки 7. Вони за 10 місяців поточного року добули 85 тис. тонн риби та інших водних живих ресурсів. Частка виловленої в океані продукції, яка завозиться  до України, 2010 року становила 11%. Не задіяні можливості для вилову риби ще двох українських суден, використання яких наразі законсервовано. Модернізація суден, підтримка державою промислу суднами під прапором України у водах відкритого океану, будівництво чи придбання нового рибопромислового флоту, зокрема для відновлення промислу антарктичного криля, який, до речі, може стати базовим компонентом комбікормів для потреб аквакультури, а також підтримка участі України в міжнародних організаціях, організація відповідної логістики щодо доставки в Україну рибної продукції, яка буде  виловлюватись українськими суднами, - все це дасть змогу зменшити обсяги імпорту.

У чиїй власності на сьогодні перебувають ці судна?

Із 7 рибопромислових суден, що працюють в океані, 5 належать державі. Одне з суден майже два роки не працювало через відсутність квот. Наразі вдалось звільнити судно із застави, триває процедура передачі його в бербоут-чартер, що дасть змогу поліпшити фінансовий стан судновласника - державної компанії. Наразі на розгляді в уряді знаходиться програма розвитку рибного господарства до 2016 року, якою передбачено будівництво 5 суден для океанічного промислу. За попередніми прогнозами, на зазначені цілі з державного бюджету мають виділити понад 600 млн. грн. Для будівництва малотоннажних суден потужності українських підприємств сьогодні використовує Росія.

Чи реалізуються в Україні наразі проекти з будівництва рибопереробних заводів?  

Так, на етапі розробки знаходиться проект будівництва рибопереробного заводу в Керчі, на якому передбачено будівництво холодильника на 5 тис. тонн. Разом з тим, інвестором сьогодні вже розпочато відновлення посолочних ліній.

Довідково

За дев’ять місяців 2011 року вилов риби та інших водних живих ресурсів підприємствами рибної галузі України склав за статистичними даними 137,2 тис.т., з яких океанічними підприємствами, на які припадає 60 відсотків від загального вилову, було добуто 78,0 тис. т риби, а в Азово-Чорноморському басейні - 44,6 тис. т, внутрішніх водоймах -14,6 тис. т риби. Ці показники не враховують вилову у фермерських господарствах, які у різні роки за розрахунками статистичних органів складають від 40 до 60 тис.т, що суттєво впливає на фактичний обсяг ринку рибопродукції та споживання риби.


Архів
Новини
Розпуск парламенту абсолютно виправданий, - партія "Соціальна справедливість" 13:49
Супрун полетіла з України одразу після інавгурації Зеленського 22:15
Міністр оборони Степан Полторак. Фото: facebook.com/generalpoltorak
Я розчулений: Полторак опублікував фото зруйнованого Кремля 16:43 Фото
Місія МВФ скорочує графік роботи в Україні і не переглядатиме програму співпраці 09:45
Володимир і Олена Зеленські. Фото: olenazelenska_official/Instagram
Олена Зеленська створила офіційний Instagram-аккаунт і в ньому вже 6 фотографій 22:03
Зеленський скликав голів фракцій на консультації щодо розпуску Ради у вівторок 16:33 Документ
"Енергоатом" наполягає на своєчасній реалізації реформи ринку, - Сергій Бєдін 11:47
Український бізнес подолає політичну турбулентність, – Шимків 10:25
Ми всі хочемо, щоб у цей визначальний час країна рухалася вперед, - Володимир Кличко про інавгурацію 12:43
Зеленський ініціював скасування мажоритарної системи і зниження прохідного бар'єру до 3%, - Хомутиннік 13:39
більше новин

ok