Андрій Магера

Андрій Магера: хотілося б, щоб новий закон про парламентські вибори набув чинності якомога раніше

Верховна Рада прийняла нову редакцію закону "Про вибори народних депутатів України". Як ви оцінюєте цей закон?

Якщо оцінювати позитиви чи негативи цього закону, то треба говорити відносно чогось, тобто відштовхуватись від будь-якого іншого закону про вибори. Якщо його порівнювати з законом, за яким проводилися парламентські вибори за пропорційною виборчою системою до Верховної Ради 5-го і 6-го скликань, то як, на мене, закон про вибори на пропорційній основі, в своїй суті і за процедурою був набагато кращий у порівнянні з тим, який нещодавно прийняла Верховна Рада. Але якщо порівнювати новий закон із тим, який діяв на парламентських виборах 1998 і 2002 роках, то мені здається він все ж таки є кращим. Не тому, що він якийсь унікальний і над ним серйозно працювали, якісь норми вдосконалювали. Ні. Пояснення в тому, що багато хороших, прогресивних норм просто перейшли з попереднього закону про парламентські вибори на пропорційній основі. Це мабуть чи не єдине пояснення, чому він кращий, ніж той закон, який діяв 1998 і 2002 роках.

Безумовно треба віддати належне як членам тимчасової спеціальної комісії від більшості, так і від опозиції, які знайшли компромісний варіант редакції закону і який зрештою об'єднав зал. Зрештою була виконана одна із рекомендацій "Венеціанської комісії" про те, що такі закони мають прийматися консенсусом, тобто і більшістю, і опозицією.

Чи є в тексті проголосованого закону положення, які носять в собі ризики для фальсифікацій?

Закон не є ідеальним. Він містить в собі ряд норм, які особисто мені, як практику, одному з організаторів виборів, не подобаються. Одним із недоліків є те, що закон дозволяє вносити зміни до списку виборців навіть у день голосування за рішенням суду. На мою думку, варто було б зберегти норму чинного закону про вибори на пропорційній основі, де передбачено, що списки виборців не можуть бути змінені менш, як за 3 дні до дня голосування. Це важливо тому, що комісії повинні мати реальну картину, яка кількість виборців у них включена. ЦВК у такому випадку отримує достовірну, повну, своєчасну інформацію про кількість виборців в день голосування і може цю ж інформацію оприлюднити через ЗМІ. Зараз у нас ситуація така, що, скажімо, я 28 жовтня 2012 року, не зможу назвати точну кількість виборців, яка в нас включена до списків в день голосування, тому що в той же день голосування будуть рішення судів про включення виборців до списку чи про їх виключення. Вважаю, що ця ситуація не є нормальною. Дехто з юристів також звертає увагу на те, що законом не виключаються можливості для підкупу виборців. Однак, це не проблема самого закону про вибори, це не предмет регулювання цього закону, для цього повинні працювати норми Кримінального кодексу. Але якщо в Кримінальному кодексі, наприклад, написано, що кримінально караним є тільки неоднарозове голосування на одній і тій самій дільниці, а на різних не є кримінально караним, то я не розумію законодавця в цьому питанні.

Перехідні положення закону визначають, що право на подання кандидатур до окружних і дільничних виборчих комісій мають депутатські фракції, про сформування та реєстрацію яких у ВР 6 скликання оголошено на пленарному засіданні. Скажіть, чи може, виходячи з цього положення, наприклад, депутатська група "Реформи заради майбутнього", яка згідно регламенту має права фракції, подавати свої кандидатури до складу виборчкомів?

Я скажу свою особисту точку зору, щоб це не сприймалося, як позиція всієї ЦВК. Оскільки депутатська фракція, це все ж таки об'єднання депутатів за результатами виборів, то за результатами виборів 2007 року фракцій у ВР є лише 5. Мені здається, що будь-яка депутатська група може мати певні процедурні права фракції тільки в тих питаннях, що стосуються внутрішньої роботи парламенту, наприклад, право голосу на погоджувальній раді, включення її представників до складу тимчасових спеціальних, слідчих комісій. Але ці повноваження не можуть розповсюджуватися на позапарламентські питання, а формування виборчих комісій - це зовнішнє квазіповноваження. Тому, гадаю, що в даному разі суб’єктів подання кандидатур до складу виборчих комісій є 5, а не 6. Я схиляюсь до такого розуміння закону. Якщо би законодавець хотів записати "депутатські фракції, або групи, прирівняні до фракцій", то можна було би трактувати по іншому, а там написано "депутатські фракції, які сформовані у ВР".

Це Ваша особиста точка зору. Але чи можуть інші юристи виписане в законі формулювання трактувати по-іншому?

Не лише я так думаю. Принаймні, я чув таку позицію з вуст багатьох, як провладних, так і опозиційних депутатів. Крім того, не можна відштовхуватися на 100% від того тексту, який був розданий депутатам. Через те що там бували певні неточності, які повинні виправити тимчасова спеціальна комісія спільно з юридичним управлінням апарату ВР. Було доручення виправити перед підписанням закону саме такі моменти, неузгодженості, щоб не було якихось двозначностей у читанні закону. Тому я не впевнений, що саме в такій редакції залишилася відповідна норма перехідних положень. У будь-якому разі на засіданні тимчасової спеціальної комісії мова йшла виключно про депутатські фракції, тобто про 5 суб'єктів, які зареєстровані у ВР.

Вже минуло більше 10 днів від часу прийняття закону, а він досі не підписаний навіть головою ВР, не кажучи вже про Президента. Чи є, на вашу думку, підстави для того, щоб цей закон був заветований главою держави? Чи є в ньому якісь положення які суперечать Конституції і можуть бути підставою для вето?

Те, що закон тривалий час знаходиться у ВР, це, на мою думку, не означає, що є якесь порушення процедури. Згідно з регламентом, закон перед підписанням головою ВР повинен бути завізований, детально проаналізований і з точки зору стенограми відповідного засідання ВР, і багатьох інших моментів, які потрібно відстежувати. Як тільки він буде готовий, я думаю, голова парламенту його підпише і невідкладно направить Президенту. А чи застосує Президент право вето до цього закону, або ж навпаки його підпише, мені складно сказати. Принаймні з того, що я чув з преси, Президент готовий підписати цей закон, якщо там не буде неконституційних положень. Чи є в ньому неконституційні норми, буде визначати сам Президент, оскільки він за своїм статусом як глава держави є гарантом дотримання Конституції, зокрема конституційних процедур прийняття законів. Я не можу давати таких оцінок. Після того, як законопроект був прийнятий і став законом, то оцінку йому може давати вже тільки глава держави. Однак, Президент має право повертати до ВР закон із зауваженнями для повторного розгляду не тільки у випадках порушення Конституції, а і у випадках недоцільності, наприклад. Тим більше що остаточний текст закону навряд чи ще хтось бачив. Остаточний текст з'явиться тоді, коли його підпише голова ВР. А питання щодо вето, я думаю варто адресувати як мінімум речникам Адміністрації Президента.

А як застосування вето може позначитися на організації виборів? Адже пропозиції Президента ще треба буде розглянути у парламенті, а це буде потребувати додаткового часу.

В цьому є певна небезпека. Якщо буде повторний розгляд закону у ВР, це може зайняти тривалий час, і на жаль, це негативно вплине на підготовку до виборів не тільки ЦВК, а й усіх потенційних суб'єктів виборчого процесу парламентських виборів 2012 року. Все ж таки хотілося б, щоб всі наперед знали, які правила виборів, щоб всі вивчили закон. Тому хотілося б, щоб цей закон набув чинності якомога раніше. Але яка буде позиція глави держави ми дізнаємося вже досить скоро, тому що після отримання закону Президентом у нього є 15 днів для прийняття відповідного рішення.

Якщо все ж таки закон буде підписано, коли ЦВК розпочне безпосередні дії по підготовці до виборів ВР-2012?

Я думаю, що як тільки закон буде опубліковано і він набере чинності, ми відразу будемо готувати свої напрацювання щодо практичної реалізації цього закону. Зокрема будемо готувати відповідні проекти постанов ЦВК, які необхідно буде нам прийняти стосовно затвердження форм певних документів, в разі необхідності – надання певних роз’яснень для нових виборчих комісій, які будуть створені на ці парламентські вибори. І ряд інших заходів будемо вживати. У тому числі будемо готуватися до "просвітницької роботи" серед виборців. Сподіваюсь, що за сприяння наших міжнародних партнерів ми зможемо надати соціальну рекламу через ЗМІ для виборців, щоб вони знали коли відбувається голосування, кого вони обирають, в чому особливості цієї виборчої системи. З цієї метою можуть бути використані відео-ролики, зовнішня реклама, радіо станції. Це може бути досить широкий спектр засобів, головне, щоб він був ефективний. Подібна практика розміщення соціальної реклами вже застосовувалася ЦВК і на президентських, і парламентських, були також ролики щодо впровадження Державного реєстру виборців, коли йшло первинне наповнення бази даних держреєстру.

Які перспективи прийняття Виборчого кодексу після прийняття нового закону про парламентські вибори? Чи можна сказати, що черговими змінами до закону "Про вибори народних депутатів України", ВР поставила хрест на кодифікації виборчого законодавства?

Проект Виборчого кодексу давно зареєстрований у ВР. Далеко не перший рік він там лежить, і вже, мабуть, пилом припав. Але досі немає політичної волі його розглядати. Мені важко зрозуміти чому. Можливо, політикам варто відповісти на це питання.

На моє ж глибоке переконання, нам треба приймати Виборчий кодекс. По-перше він об’єднує спільні процедури для різних виборчих законів, для різних видів виборів, він уніфікує багато моментів. Він лише покращує діюче правове поле для регулювання питань виборів в Україні і варто було б піти шляхом кодифікації. Чи цей процес закритий? Я вважаю, що ні. Звертаю вашу увагу, що в указі Президента щодо створення робочої групи по опрацюванню законодавства про вибори зазначено, що вона створюється власне з метою кодифікації виборчого законодавства. Тому кодифікація з порядку денного не знята, я в цьому глибоко переконаний. Однак, навряд чи встигне нинішнє скликання ВР прийняти кодекс, часу вже дуже мало залишалося. Час був упущений, на жаль.

Скажіть, чи може змінитися склад ЦВК до парламентських виборів?

Мені, як одному з членів ЦВК, нічого не відомо на рівні офіційної позиції парламенту чи глави держави про пропозиції змінити склад комісії. Зі свого боку скажу, що усі 15 членів ЦВК працюють повноцінно і немає жодних підстав для дострокового припинення повноважень будь-кого з 15 членів комісії. Ніхто громадянство України не втратив, ніхто не досягнув 65-річного віку, немає інших підстав для дострокового припинення повноважень будь-кого з членів ЦВК. Тому, я думаю, про це говорити не те що передчасно, а й безпредметно.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.