Інтерв’ю 2022-09-09T04:04:50+03:00
Українські Новини
Майліс Репс і Марієтта де Пурбе-Лундін

Майліс Репс і Марієтта де Пурбе-Лундін

ПАРЄ: ми донесли до влади сигнал, що в України закінчується час

На минулому тижні Україну відвідали співдоповідачки Парламентської асамблеї Ради Європи Майліс Репс і Марієтта де Пурбе-Лундін. В інтерв'ю спеціальному кореспонденту "Коммерсант-Украина " Сергію Сидоренку вони розповіли про проблеми, які викликають найбільшу стурбованість Ради Європи, про очікувані дії української влади, а також про умови, за яких можливе введення ПАРЄ санкцій у відношенні України.

- Якою буде тональність січневого звіту моніторингової місії ПАРЄ про ситуацію в Україні?

М. Р.: - Він буде відрізнятися від торішнього. Торік доповідь ПАРЄ складалася в той час, коли багато реформ в Україні лише стартували. Раніше ми говорили, що даємо Україні час почати процес, але сьогодні цього виправдання для Києва більше не існує. Пройшов рік, прийшла черга обговорити зроблене.

М. П-Л.: - Втім, в України все-таки є можливість зробити дуже багато чого до того, як буде оприлюднено доповідь. Так що зараз усе в руках вашої влади.

- Ви вважаєте, що кілька місяців достатньо для того, щоб зняти претензії ПАРЄ?

М. П-Л.: - У вас було багато років для того, щоб виконати зобов'язання, узяті під час приєднання до Ради Європи. У вас було цілком достатньо часу. Українська влада багато говорила на цю тему, а тепер настав час діяти.

М. Р.: - Візьмімо конкретні приклади. Проект Кримінально-процесуального кодексу переданий на вивчення експертам РЄ, на наступному тижні буде готова їх відповідь. Так що в української влади є досить часу, щоб прийняти цей закон з тими змінами, які ми порекомендуємо внести. Інший приклад - зміна Кримінального кодексу (КК.-"Ъ"), декриміналізація статей 364 і 365. Місяця цілком достатньо!

- ПАРЄ може вдатися до санкцій для впливу на Україну, якщо ви не побачите прогресу? Чи розглядається можливість позбавлення України голосу в моніторинговому комітеті ПАРЄ або в ПАРЄ в цілому або навіть припиненні членства України в органах РЄ?

М. Р.: - Все це можливо, хоча ми щиро сподіваємося, що Україна не зайде так далеко. Швидше за все на січневій сесії не буде вжито крайніх заходи впливу на Україну. Зміниться мова резолюції, її тональність. Що стосується негативного сценарію, то побоювання пов'язані насамперед з виборами, що наближаються, у парламент. Якщо виборче законодавство буде використано певним чином, то у вашої країни виникнуть справді серйозні проблеми. Саме тому ми приділяємо особливу увагу питанню роботи над законом про вибори. Ще один варіант - якщо продовжиться політично мотивоване використання кримінального законодавства, якщо до нас буде надходити дедалі більше доказів того, що судова система не є незалежною. А такі сигнали ми, на жаль, вже одержуємо... Отже, у січні буде лише інший тон звіту про Україну, але через півроку ситуація може змінитися.

М. П-Л.: - Мені все-таки здається, що українська влада чутлива до критики, що вони знайде можливість не зайти в той глухий кут, з якого потім буде дуже складно вийти. Ми донесли до влади сигнал, що в України закінчується час. Думаю, влада нас зрозуміла.

- Протягом останнього року багато європейських політиків говорили, що донесли сигнал до українського керівництва, однак згодом їх надії не виправдовувалися...

М. П-Л.: - Ми зробили все можливе  - зустрілися з більшою кількістю представників влади, з міністрами. Ми були цілком відверті з ними, пояснили, що і ми, і ПАРЄ втрачаємо терпіння, а Україна вичерпує час, який залишився в неї. Україна вже не може просто говорити і обіцяти, як це було раніше, вона має діяти.

- Чи варто очікувати, що гуманізація Кримінального кодексу зніме більшість претензій міжнародного співтовариства до України?

М. Р.: - Якщо скласти список того, що варто зробити українській владі, він займе кілька сторінок, так що один закон не вирішить всіх проблем. Наприклад, ми провели інтенсивні переговори з вашим міністром внутрішніх справ, обговоривши безліч тем: жорстокість міліції, проблеми, пов'язані з досудовим позбавленням волі, необхідність покращити захист прав людини і так далі. Декриміналізація статей кодексу - це дуже важливе питання для політичних контактів на найвищому рівні та дуже чутливе для ЄС, але далеко не єдине. Хоча декриміналізація дасть можливість зняти частину питань, оскільки кілька справ відносно колишніх членів уряди ґрунтуються саме на статтях 364 і 365 КК.

- Чи буде в січні прийматися рішення про зняття або продовження моніторингу ПАРЄ у відношенні України?

М. Р.: - У проміжному звіті буде йтися про рівень нашої стурбованості ситуацією в Україні. І чим більшої буде стурбованість, тим далі відсунеться перспектива зняття моніторингу.

- Коли буде підготовлена повномасштабна доповідь про українське питання?

М. Р.: - Ще через рік, на початку 2013-го. Справа в тому, що ми не можемо оприлюднити повноцінну доповідь відразу ж після того, як заслухаємо українську попередню (на січневій сесії ПАРЄ.-"Ъ"). А потім у вас почнеться виборча кампанія, під час якої ми також не станемо публікувати звіт.

- Рік тому наші дипломати припускали, що моніторинг ПАРЄ буде знято в 2011-му або як максимум у січні 2012 року. На ваш погляд, така можливість існувала?

М. Р.: - Навіть кілька місяців тому, до судових процесів у відношенні колишніх високопоставлених політиків, в Україні відбувалося безліч позитивних процесів. Країна почала чіткий рух до Європи, непогано просувалися переговори з ЄС. Було багато сигналів про те, що проводяться саме ті реформи, про які ми просили, Київ направив багато законопроектів у Венеціанську комісію. У ті дні в нас була надія: Україна справді просувається вперед. Не все було ідеально, існувала стурбованість із приводу діяльності неурядових організацій, свободи ЗМІ, але загальне враження було позитивним. Але потім, особливо в останні два місяці, процес застопорився.

- Що стало поворотним моментом у зміні позиції ПАРЄ?

М. П-Л.: - Так само, як і у випадку з позицією Євросоюзу - погіршення почали спостерігатися в серпні, коли Юлія Тимошенко була взята під варту. До цього ще була надія, що їй буде надане право на чесний суд, але після всі зрозуміли, що щось іде зовсім не так.

- Ви акцентуєте увагу саме на справі колишнього прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. Інші справи колишніх чиновників, наприклад екс-голови МВС Юрія Луценка, для вас менш пріоритетні?

М. П-Л.: - Ми говоримо про чинну в Україні систему, жертвами якої стали колишній прем'єр-міністр і члени її уряду. Про Юлію Тимошенко ми говоримо тільки тому, що її справа демонструє, наскільки погано працює судова система в Україні, як необхідні законодавчі зміни. До слова, якщо статті 364 і 365 залишаться в КК, може з'явитися ще кілька подібних кримінальних справ і вироків відносно інших людей.

М. Р.: - Із приводу Луценка в нас також є величезна стурбованість, але в його випадку ми концентруємося на інших проблемах. Нас турбує дуже тривале перебування його під вартою без рішення суду і відмова надати йому можливість лікування, тим більше в ситуації, коли стан його здоров'я швидко погіршується.

- На які ще проблеми в Україні ви вказуєте?

М. П-Л.: - Нашу серйозну стурбованість викликає ситуація зі свободою зборів. Громадські організації змушені просити дозволу влади на проведення демонстрацій і найчастіше зіштовхуються із забороною. Чому в Україні забороняються демонстрації? Чому існують розпорядження місцевої влади, які не дозволяють проводити мітинги в тих або інших випадках? Це в принципі неприпустимо!

М. Р.: - Багато наших співрозмовників говорять про проблеми в сфері свободи ЗМІ, про те, що самоцензура стає дедалі більш очевидною. В основній доповіді ми також зупинимося на законі про суспільне телевізійне мовлення. Крім того, є питання до тому, як розвиваються електронні ЗМІ, як розподіляються частоти.

- На думку низки експертів, погіршення ситуації з демократією стало незворотним, і цей процес буде тривати щонайменше ще 10-20 років. Ви допускаєте, що такий прогноз реалістичний?

М. П-Л.: - У найближчі кілька місяців ми побачимо, чи не так це. Але мені хотілося б, щоб це виявилося неправдою.

М. Р.: - Якщо ви поговорите з деякими людьми із президентської адміністрації, то ви переконаєтеся: вони розуміють, чого ми від них очікуємо. Вони говорять про бажання влади робити певні кроки. Ми не побачили байдужності з їх боку.

- Що ви почули від президента Віктора Януковича?

М. Р.: - Президент так і не відповів на наш запит про зустріч, так що ми спілкувалися зі співробітниками президентської адміністрації - Андрієм Портновим, Оленою Лукаш і Мариною Ставнійчук.

М. П-Л.: - З Юлією Тимошенко нам також не вдалося зустрітися. Нам відмовили в праві відвідати її, і пояснення було таким самим, як і раніше - суд не побачив у нашому проханні достатніх підстав.

Інтерв'ю взяв Сергій Сидоренко "Коммерсант-Украина ".

 





Архів
Новини
Одеська міськрада не захотіла демонтувати пам'ятник російській імператриці Катерині ІІ 21:50
ЗСУ продовжують наближатись до Лимана, звільняючи нові населені пункти, – ISW 09:45
Окупанти обстріляли понад 30 населених пунктів на півдні, - ЗСУ 09:32
Людський ресурс не є єдиною проблемою російської армії, – голова ЦРУ 10:20
США та ЄС після ядерних погроз готові запровадити нові санкції проти Росії, - ЗМІ 17:10
Альфа-банк націоналізують за 1 гривню, — Кулик 17:28
Росія може атакувати критичну інфраструктуру України після "референдумів", – Генштаб 19:46
Заборона імпорту російських продуктів на €7 млрд та експортні обмеження. В ЄС розробили новий пакет санкцій 17:31
Росіянам заборонили перетинати кордон із Грузією пішки, на самокаті або велосипеді 19:14
В Україні продовжить зростати захворюваність на коронавірус на початку жовтня 17:37
більше новин

ok