Інтерв’ю 2022-09-17T04:04:54+03:00
Українські Новини
Мирослав Лайчак

Мирослав Лайчак

Мирослав Лайчак: "Угода про асоціацію з Євросоюзом — це не договір про перемир'я з ворогом"

20-й раунд переговорів щодо угоди про асоціацію (СА) між Україною і Європейським союзом завершився провалом, стверджують джерела "Ъ". Київ не відступив від вимоги фіксації в документі перспективи членства в ЄС і не пішов на компроміс по інших спірних моментах. Єдиним питанням, з якого досягнуто успіху, стала відмова від терміну "довгостроковий" у відношенні скасування візового режиму, однак назвати це досягненням переговірних груп не можна — сторони лише реалізували рішення, досягнуте на саміті Східного партнерства. Про ситуацію в переговірному процесі щодо СА спеціальному кореспонденту "Коммерсант-Украина " Сергію Сидоренку розповів керівник переговірної групи Євросоюзу, управляючий директор європейської дипломатичної служби з Росії, східних сусідів ЄС і Західних Балкан Мирослав Лайчак.

- Як ви оцінюєте минулий раунд переговорів між Україною і ЄС?

- Важко назвати його успішним. Він пройшов у діловій атмосфері, але я очікував, що ми зможемо просунутися з деяких питань далі, ніж у нас вийшло.

- Давайте будемо відвертими - прогрес нульовий.

- (сміється) Завжди є просування...

- Тоді назвіть хоча б один пункт, з якого сторони досягли компромісу, крім відмови від довгостроковості безвізового діалогу.

- Це дуже складний договір, ми обговорюємо багато питань, так що просування є завжди. Але я дійсно сподівався на більший прогрес.

- Чи вірно, що 20-й раунд планувався як останній і дата наступного раунду не визначена?

- Це ніде не було зафіксовано, але в нинішній ситуації кожен із раундів міг би стати останнім. Оскільки на переговорах ми не змогли погодити низку питань, ми вирішили домовитися про дату наступного раунду після того, як у нас з'являться гарні шанси на просування.

- Це буде в нинішньому році?

- Я б дуже цього хотів. Європейська сторона до цього готова.

- Чи коректно говорити, що неузгодженими залишилися тільки політичні питання і ухвалення рішення що них може бути передано на рівень президентів?

- Не зовсім. Є кілька питань, які ще можна вирішити на рівні керівників переговірних груп. Хоча порядок нашої роботи передбачає, що в заключній фазі деякі з цих питань будуть обговорюватися на найвищому рівні. Але для проведення зустрічі на такому рівні потрібна політична атмосфера, що сприятиме її результативності.

- Раніше Президент Віктор Янукович заявив, що відкладе завершення переговорів щодо договору про асоціацію, якщо в ньому не буде зафіксована перспектива членства.

- Ми ведемо переговори з Україною щодо угоди про асоціацію й вільну торгівлю, що відкриває величезні можливості й для політичної асоціації, і для економічної інтеграції. Разом з тим має бути чітко визначено, чим цей договір не є. Це не договір про вступ у Євросоюз. Перспектива членства в ЄС - це дуже серйозне питання, що вирішується на вищому політичному рівні, і він не обговорюється в рамках договору про асоціацію. Давайте подивимося на приклад Балканських країн, які перебувають у процесі приєднання до Євросоюзу. Коли вони підписували договори про асоціацію, там не було перспективи членства! Вона з'явилася в них пізніше. Я пояснюю це так: перспектива - це не те, що ЄС дає кому-небудь. Це те, що держава демонструє за допомогою розвитку свого суспільства, прозорості політичних процесів у країні.

- Україна останнім часом посилила свою позицію із цього приводу?

- Я б так сказав - це питання дуже активно обговорюється на всіх раундах, і тут позиція України більш-менш постійна.

- Чи вбачаєте ви проблему в тому, щоб цей договір мав обмежений термін дії, скажімо, 10 років, як наполягає Україна?

- Природно, вбачаємо. Цей договір за своєю філософією повинен підписуватися на невизначений строк. При цьому обидві сторони мають право в будь-який момент знову відкрити переговірний процес, змінити деякі положення СА або припинити його дію в цілому, замінивши його новим договором. Зрозумійте, угода про асоціацію з Євросоюзом - це не договір про перемир'я з ворогом. Це партнерський договір, який нічого не нав'язує, у якому сторони добровільно беруть на себе зобов'язання. Не слід побоюватися, що якщо щось не зафіксовано в договорі, те цього точно не відбудеться. Навпаки! Філософія ЄС полягає в тому, що якщо у вас виникла проблема, то ми разом з вами спробуємо її вирішити. І якщо ви захочете щось поміняти в договорі й поясните нам, чому, то ми з вами разом подивимося, як це зробити. Ми не можемо передбачити все, вгадати, що буде через п'ять-десять років. Але нам потрібні рамки для діяльності.

- Добре, допустимо, через десять років Україна захоче переглянути основні принципи цієї угоди про асоціацію, наприклад, ту ж перспективу членства. Як проводити такий перегляд безстрокового документа?

- Ще раз - ми можемо переглядати що завгодно й в будь-який час.

- Правила перегляду зафіксовані в тексті договору?

- Вони зафіксовані в дусі договору. Втім, Україні має бути зрозуміло, що це договір про асоціацію й вільну торгівлю. Так що давайте вирішувати за його допомогою саме питання, що стосуються асоціації й економічної інтеграції. Ми не зможемо використовувати цей же договір для вирішення питань членства або подібних. Ми не уникаємо цих питань у наших відносинах, але будемо їх обговорювати тоді, коли прийде час, і в тій формі, яка для цього потрібна.

- Чому б не провести комплексний перегляд СА через п'ять або десять років, як пропонує Україна?

- Я не бачу необхідності й узагалі логіки в тому, щоб нав'язувати собі необхідність комплексного перегляду договору через певний строк. Це не означає, що такий перегляд неможливий - якраз навпаки: через органи, які ми створюємо, ми будемо вирішувати спори і змінювати положення договору, в коригуванні яких виникла потреба. Договором передбачено створення Ради асоціації. Цей орган буде регулярно обговорювати характер виконання угоди й давати рекомендації сторонам.

- Існує думка, що, підписавши договір, Україна бере на себе юридично зобов'язуючу обіцянку провести низку реформ, у тому числі політичних. Чи так це?

- Звичайно, СА, як і будь-який міжнародний договір, має статус юридично зобов'язуючого документа. Водночас текст угоди не вимагає від України приймати які-небудь рішення. Передбачається, що держава, яка підписала договір, бере на себе добровільне зобов'язання йти в певному напрямку - ми говоримо про дух європейської інтеграції. Але кроки, які потрібно робити на цьому шляху, не описані в СА.

- А Євросоюз зі свого боку бере на себе якісь добровільні зобов'язання?

- Зрозумійте, Євросоюз - це клуб, а Україна хоче зблизитися з цим клубом і, можливо, стати його членом. Але якщо ви хочете вступити в клуб, ви приймаєте правила, які там діють. Ви ж не станете вимагати, щоб клуб прийняв ваші правила заради того, щоб ви стали його членом?! Так що тут все ясно й очевидно.

- Єврокомісія має мандат на проведення переговорів з Україною. Він включає право парафувати договір після завершення переговорів чи для цього вам потрібне окреме рішення Ради ЄС?

- Наразі ми перебуваємо в ситуації, коли держави-члени ЄС проявляють дуже сильний інтерес до цих переговорів, і ми практично в кожній фазі, на кожному кроці інформуємо Раду ЄС і домовляємося про наступні кроки.

- Чи обов'язково парафування має відбутися на саміті Україна-ЄС, у присутності президентів?

- Можливе парафування на рівні керівників переговірних груп, можливо, що це буде політичний акт, - залежить від домовленостей сторін.

- Чи є парафування СА обов'язковою процедурою? Чи може бути так, що Україна і ЄС не зможуть його парафувати, але потім ситуація зміниться й буде ухвалено рішення про підписання договору, минаючи його парафування?

- Технічно можливо все. Може бути, ми швидко пройдемо всі ці фази до кінця, а може, зупинимося на тій фазі, у якій перебуваємо зараз, хоча ми цього й не хочемо.

- У середу ЄС і Україна обмінялися думками про виконання Києвом порядку денного асоціації. Розкажіть про ваші оцінки прогресу України в цій сфері.

- Є прогрес із низки напрямів. Я б особливо відзначив розділ, у якому описується проведення Україною і ЄС спільної зовнішньої політики й політики безпеки. Але не буду приховувати - є сфери, у яких ЄС очікував більшого. Насамперед я кажу про реформування юстиції, системи управління, про реформу правової системи. До того ж хотілося б, щоб ці реформи здійснювалися на основі рекомендацій Венеціанської комісії, ОБСЄ й самого Євросоюзу.

- Зараз цих рекомендацій не завжди дотримуються?

- Це ви констатували, я так розумію.

Інтерв'ю взяв Сергій Сидоренко, "Коммерсант-Украина ".

 





Архів
Новини
В наслідок агресії рф поранено 773 українських дітей, – Офіс генпрокурора 13:11 Інфографіка
ЗСУ встановлюють вогневий контроль над залізницею, якою окупанти тягнують резерви з Криму, – ОК "Південь" 13:25
На Запоріжжі колаборанти з озброєними окупантами ходять по оселях і шукають людей на "референдум" , – мер Енергодара Орлов 13:49
Морпіхи за тиждень знищили 37 російських військових і десятки одиниць техніки, – ВМСУ 14:07
СБУ знешкодила інформаторів загарбників у Дніпрі і Покровську 14:27
У ЄС задумали відключити від SWIFT останній великий російський держбанк 14:51
В парламенті Фінляндії закликають запровадити санкції ЄС проти "Росатому", - ЗМІ 15:25
Іржава зброя для резервістів. Фото: Telegram
У Росії мобілізованим на війну проти України видали іржаві автомати, – ЗМІ 21:33 Відео
Кожному, хто допомагає Росії зброєю, гарантована ізоляція, і йдеться не лише про санкції, – Єрмак 16:23
Зеленський посмертно присвоїв звання Герой України бійцю Сергію Сові з Нікополя 17:01
більше новин

ok