Інтерв’ю 2018-10-04T04:04:45+03:00
Українські Новини
Юрій Луценко

Юрій Луценко

Юрій Луценко: моя камера - 9,5 кв. м., цегляний стіл і стілець, вікно з гратами в три ряди, залізні нари...

Що відчуває людина, яка 268 днів (станом на 19.09.) перебуває "у камері 9,5 кв. м., із цегляним столом, стільцем, вікном із ґратами в три шари й залізними нарами"? Слава Богу, ви не знаєте! А от Юрій Луценко знає. Про що – крім усього іншого – розповів в ексклюзивному інтерв’ю Lb.ua .

Першому - після "посадки" - настільки масштабному й вичерпному. Не маючи можливості зустрітися - для подібного роду бесіди - з Юрієм Віталійовичем особисто - ми скористалися нагодою, передавши йому запитання безпосередньо в Лук'янівку.

От - більш ніж вичерпні відповіді. Вичерпні для тих, хто розуміє, які ситуація з "політв'язнем номер два" (як він сам себе називає і яким насправді є), з Тимошенко, з іншими "сидільцями", матиме наслідки особисто для нього. Не кажучи вже про країну...

"Фінал справи очікую до літа наступного року"

Ваша справа ввійшла у вирішальну стадію. Яким - найбільш імовірним - вам бачиться зараз її результат?

По-перше, до завершальної стадії ще як мінімум 40-50 засідань. Що при нинішніх темпах розгляду справи означає фінал до літа наступного року. По-друге, навряд чи варто розмірковувати про правовий варіант результату. Я не винний у злочинах, що мені приписують, що підтверджується й матеріалами справи, і показаннями перших же свідків.

Але хто повірить у торжество правосуддя в українському суді для політв'язня №2? Тому відправною точкою політичного прогнозу у моїй справі я вважаю вирок Юлії Тимошенко плюс один-два роки "за капосність".

Багато хто з регіоналів зараз дотримується думки: Луценко вже досить посидів, помучився, чимало здоров'я втратив, можна над ним і зглянутися. Чи можуть подібні настрої в стані біло-блакитних, на ваш погляд, полегшити вашу долю? Може, аж до зміни запобіжного заходу з арешту на підписку, "м'яким строком" (за прикладом Діденка) тощо?

І серед регіоналів є ті, хто нормально оцінює події в країні. Але рішення будуть приймати на Банковій, де закорковування міри, моралі й совісті - факт, що стався.

З моменту старту "справи Луценка", політикум був однозначний: це - "корпоративна помста всієї ПР" екс-міністрові МВС. Поділяєте цю думку? Можливо, все-таки варто виділити кілька прізвищ людей, що виступали ініціаторами "помсти"?

Якби мене одного кинули за ґрати - можна було б шукати різні варіанти "чому". А в наших реаліях всі гранично зрозуміло - Партія регіонів і особисто Янукович мстяться Майдану й убезпечуються від нього на перспективу.

Знаю точно: Янукович сказав: "Треба!", прокурори відповіли: "Єсть!". У результаті - маячна справа, паскудне слідство і незаконний арешт.

Деталі не такі вже важливі. Мені називали різні прізвища - Іванющенко, Ахметов, Фірташ, Колесніков, Могильов. Повірте, не маю жодного бажання що-небудь з'ясовувати.

Помста - не моя політика, вона отруює життя, залишки якого хотілося б витратити на позитив.

Як відомо, незадовго до арешту вас попереджали про такий сценарій розвитку подій. У вас також була можливість покинути територію країни. Сьогодні, провівши стільки часу в СІЗО, зізнайтеся чесно, якщо б була можливість повернути ті дні - скористалися б рятівним шансом?

Відповім без позерства - ні. Що б не трапилося, я не уявляю себе в ролі боягуза й зрадника тих, хто вірить у мене. Для мене Майдан - не випадкове минуле чи політтехнологія. Для мене - це мільйони щирих людей, перед якими я відповідальний. Це найкращі 17 днів і ночей мого життя. Я їх нізащо не зраджу.

"Зберегти себе у в'язниці не так вже й складно - потрібно побільше книг і спогадів"

Обставини ухвалення вироку Ігорю Діденку наводять на думку: швидше за все, мав місце якийсь компроміс. Можливо, це й не так, однак питання в іншому: чи намагалися, за період вашого перебування в СІЗО, якісь представники влади (справжні чи мнимі) схилити вас до якоїсь домовленості, обіцяючи натомість волю? Якщо так, то як, хто й за яких обставин (прохання максимально відтворити всі деталі). Можливо, вам підсаджували когось у камеру із цією метою?

Ні. Замовник добре мене знає (хоч і не настільки, щоб називати мене "одним близьким другом") і ці методи - зайві.

А у випадку з Діденком журналісти марно шукають чорну кішку. Він, Макаренко, Іващенко й низка інших чиновників - військовополонені режиму олігархів-переможців. Ну, така фішка в них. Якщо Лідер тримає в клітці кенгуру, то почет позаводив своїх "улюбленців" за ґратами. Слава Богу, кенгуру хтось випустив, от і хлопців перестають мучити.

Та й у чому вони винуваті? У тому, що виконували свої функціональні обов'язки при тій владі?

Я й кажу - військовополонені, "винуваті", що були під рушницею" не в тій формі, що перемогла. І заарештовувати за це за відсутності копійки особистого зиску - аморально й дико.

До речі про камеру. Розкажіть про умови вашого утримування в СІЗО - подробиці побуту. Хто ваші співкамерники, як ви спілкуєтеся, проводите час? Чи дозволяють вам мати фізичні навантаження, можливо - для розрядки - виконувати якусь нескладну роботу? Чим і як ви харчуєтеся?

Умови стандартні. Будинок так званої "Катьки", 1861 року будівництва. У коридорі - 6 камер. Контингент - підозрювані в убивствах, у тому числі міліціонерів, інших особливо тяжких злочинах. Камера 9,5 кв. метрів, цегляний стіл і стілець, вікно із ґратами в три шари, залізні нари. Телевізор для нас і цілодобова відеофіксація про нас. Із мною - колишні працівники МВС, раніше був і хлопець із прокуратури. Щоденна прогулянка в бетонному дворику на тих же 9,5 кв. метрах. Є турнік, там і роблю всі можливі фізичні вправи.

Чи правда, що вас утримують в особливо жорстких умовах, тоді як деяким іншим, у тому числі політичним "сидільцям" дозволяють "послаблення". Так, нам відомо, що згадуваний Діденко й колишній керівник Еліти-центру навіть у футбол умудрялися грати на даху СІЗО.

Що стосується горезвісного "футболу на даху", усе пояснюється дуже просто - хто сидить у камерах більших (від 6 до 32 осіб), тих і вигулюють у двориках більших. У будинку так званого "Столипіна" 1910 року будівництва прогулянковий дворик - на даху. Жодної романтики - просто мало місця.

Запевняю вас, справа не в розмірі камери. І навіть не у цвілі на столітніх стінах, не в дірці, що заміняє унітаз, не у відсутності теплої води вже скільки місяців навіть у лазні, не в цілодобовому витті й гавкоті собак і таке інше. Проблема в розлуці з рідними й друзями. Я просто фізично відчуваю, як у нас украли 268 (на 19.09.) днів і ночей життя. Зберегти себе у в'язниці не так вже і складно - потрібно побільше книг і спогадів. А от як заснути, знаючи про проблеми дружини й дітей, не маючи можливості їм допомогти, просто обійняти - це проблема із проблем.

"Лук’янівське СІЗО може легко відбити клієнтуру Баден-Бадена й Трускавця"

Не надто приємне, але важливе для всіх, хто стежить за справою, питання: який насправді стан вашого здоров'я? Чи констатуєте загрозу вашому життю в СІЗО?

Питання насправді неприємне: мене вкрай напружує публічна інформація, пов'язана зі станом мого здоров'я. Особливо тяжко чути неправду чиновників, що переходять всі моральні межі. Як, наприклад, розповісти про з'їдену ковбасу й борщ у розпал голодування. Ну, та це до слова.

Мене обстежили на серйозній апаратурі в травні, потім у серпні. У результаті комісія лікарів, визначена МОЗ, поставила тяжкий діагноз. Суд оголосив тритижневу перерву "для лікування підсудного Луценка". У понеділок цей строк закінчився. Замість лікування за цей час мені призначили ще одну комісію для перегляду діагнозу.

Членам цієї нової комісії я розповів чудовий анекдот у тему:

Учителька записала в щоденник учня: "Шановні добродії батьки Ізі, помийте хлопчика - від нього тхне".

Наступного дня вона прочитала в щоденнику відповідь: "Шановна пані вчителька. Ізю не треба нюхати, його потрібно лікувати".

Я не намагаюся хоч якось спотворити свій стан здоров'я. Я ж доросла людина й усвідомлюю, що мене ніхто ніяк з-під арешту не випустить. Але я мав ілюзію повірити, що після діагнозу ними призначених лікарів вони дозволять мені курс крапельниць тощо. Виявилося, що й цього мені не належить. Швидше за все, вони обмежаться висновком про нормалізацію здоров'я. Страшно подумати, як витримають такий результат Трускавець, Баден-Баден і Карлові Вари! Після такої реклами Лук’янівський СІЗО може легко відбити їх клієнтуру, що роками нерозумно марнує гроші в надії на оздоровлення.

Ще питання щодо вашої майбутності. Деякі ЗМІ приписують Банковій розробку й такий сценарій: посадити Тимошенко, але помилувати вас, з тим, щоб не занадто дратувати Європу. Як ви це прокоментуєте.

Тут відповідь та ж, що й на друге запитання.

Чи не відчуваєте розчарування, шкоди, у зв'язку з тим, що дипломати, політики західного світу, всі ті, на чию допомогу так сподівалися ваші близькі й соратники, не дуже активно стараються для вашого звільнення? Особливо - якщо проводити аналогічні паралелі зі справою Тимошенко? Чим це пояснюєте?

Навпаки, я навіть не очікував такого ступеня уваги, що приділяють моїй справі як посольства західних країн, так і керівництво європейських структур. З урахуванням того, що моє прізвище на Заході ніколи не популяризувалося, я вважаю оптимальними заходи політичної підтримки - від моніторингу ходу судового процесу до конкретного рішення Європарламенту.

До речі сказати, європейці - навіть раніше за наші ЗМІ - точно оцінили ситуацію з Тимошенко й Луценком не як кримінальні справи екс-прем'єра й екс-міністра, а як переслідування лідерів двох політичних сил, що перемогли на останніх виборах у парламент. Швидше за все цим, а не політичними симпатіями, пояснюється міжнародна вимога припинити знищення опозиції в нашій країні.

Цілком усвідомлюючи цей високий статус, я постійно заявляю про необхідність підписати цього року Угоду про Асоціацію з ЄС.

Навіть якщо вам "влютують" ще більш жорсткий - ніж прогнозується - вирок?

У цьому разі - тим більше. Логіка проста: якщо "на районі" завівся хуліган, краще віддати його в школу з вимогливими вчителями. Інакше він зв'яжеться із сусідськими рецидивістами й перетворить життя району на пекло.

Ви в "Lb.ua" досить чітко описуєте перспективу України, коли вертикаль влади осідлала братва. Тому вибір у країни дуже простий - або почати євроінтеграцію, або зібрати вибиті зуби поламаними руками.

Чому ви впевнені, що Захід захоче зв'язуватися із братвою, що перекваліфікувалася у вищих керівників? Та чи й впорається?

Тут я оптиміст. Як ви знаєте, нещодавно Барак Обама схвалив - офіційно підписав - рішення про боротьбу з міжнародними злочинними співтовариствами, у т.ч. з "Brother's Sircle", тобто "Братвою" із країн СНД. У рамках цього плану до мене звернулися знайомі фахівці з метою отримання певних консультацій. Поки що я взяв тайм-аут - до підписання Договору про Асоціацію України і ЄС. Взяв, щоб не лякати - зайвий раз - західних партнерів. Але сам факт такого звернення, по-моєму, свідчить про серйозні наміри серйозних людей.

Інтерв'ю взяла Соня Кошкіна, Lb.ua .


Архів
Новини

ok