Інтерв’ю 2019-05-25T04:04:49+03:00
Українські Новини
Олександр Пузанов

Олександр Пузанов

Олександр Пузанов: практично все, що ми хотіли повернути в комунальну власність, ми вже повернули

Уже понад рік ви обіймаєте посаду заступника голови міськадміністрації. Розкажіть про те, як ви стали заступником.

Роботу запропонував Олександр Павлович Попов. А познайомив нас Руслан Крамаренко. Він порекомендував мене як юриста, що зможе вирішити поставлені Олександром Павловичем завдання.

Які досягнення команди ви можете відзначити, виділити, що не вдалося реалізувати?

Головне досягнення команди - поновлення системи управління містом в інтересах киян. Ми будуємо метро, дороги, мости й будинки. Відновлюємо парки й сквери, відкриваємо нові школи й дитячі садки. Разом з киянами вирішуємо, якою бути столиці в 2025 році. У моїй сфері відповідальності до досягнень можна віднести повернення у власність територіальної громади стратегічно важливих підприємств, таких як "Київміськбуд", "Київгаз", "Київводоканал", "Київхімволокно". Повернуто великі й резонансні об'єкти нерухомості в центрі міста. З останніх - книгарня "Сяйво", яка має почати працювати через кілька місяців. Повернуто майже півтори тисячі гектарів землі, виділених безплатно попередньою владою.

Крім того, нам вдалося зменшити кількість зовнішньої реклами в центрі Києва. А ринок реклами став приносити міському бюджету відчутний дохід - за перше півріччя поточного року ми в 36 разів збільшили доходи бюджету, порівняно з першим півріччям 2010 року. Плюс ми скоротили видатки на виготовлення соціальної реклами в 20,5 разу.

Адміністративна реформа, що зараз проходить у КМДА, уже дала змогу скоротити штат приблизно на 400 осіб, тобто приблизно на 20%. Нарешті запустили реформу комунальних ЗМІ. Процес триває, ми зупинятись не плануємо.

Олександре Геннадійовичу, розкажіть про реорганізацію комунальних ЗМІ.

Робота цих медіа вкрай неефективна - мізерні наклади при роздутих штатах, на які витрачаються величезні гроші. Продукт не цікавий - повернення досягають 70%. Тобто випускаємо 9 тисяч примірників газети "Хрещатик", а не проданими отримуємо понад 6 тисяч. Ми довго не могли вирішити це питання. Напевно, не в останню чергу завдяки кадровим змінам у Київраді, намітився очевидний прогрес - на останній літній сесії було ухвалено рішення про реорганізацію. Ми об'єднаємо "Хрещатик" і "Вечірній Київ". Одна редакція буде випускати дві газети. "Хрещатик" перетвориться в офіційний вісник, буде публікувати офіційні документи Київради й міськадміністрації. А "Вечірній Київ", на якому ми зосередимо основну увагу, повинен стати газетою, цікавою для киян. Здійснимо кадрові зміни, докупимо техніки, та й взагалі дамо виданню друге життя, адже бренд "Вечірній Київ" коштує багато. Колись наклад газети перевищував 200 тис. примірників, і ми хочемо повернути "ВК" колишню славу й популярність. Статути нових підприємств уже розроблено.

По телекомпанії "Київ" та ж історія: у нас нарешті з'явилась можливість оголосити конкурс на головного редактора ТРК. Пройде конкурс - з'явиться новий керівник, що зможе поліпшити роботу телекомпанії. Зараз ми займаємося технічною базою ТРК, каналу буде виділено нове приміщення, тому найближчим часом він зможе видавати більше якісний контент. Треба робити те, що цікаво глядачеві, оперативно й професійно інформувати про міські новини.

Чи проводилася інвентаризація земель і об'єктів комунальної власності? Скільки зараз у громади вільних га і приміщень? Чи визначені землі, що підлягають приватизації? Яка їх площа і про які ділянки йдеться?

Станом на 31 серпня Головне управління земельних ресурсів КМДА проінвентаризувало 66,3 тисячі га, що становить 90% забудованих земель Києва. Що стосується майна то, інвентаризація проводиться тими структурними підрозділами  й комунальними підприємствами, на балансі в яких воно перебуває, відповідно до закону "Про бухобілк". Крім того, усе ще триває інвентаризація майна, що передається з балансу ліквідованих районних рад на баланс міста. Я думаю, що до кінця року інвентаризацію буде завершено.

Чому, на вашу думку, так і не вдається нормально проводити земельні аукціони зараз? Стільки разів уже намагалися провести їх, але так і не набиралася необхідна кількість учасників.

Питання проведення земельних торгів не врегульовані на законодавчому рівні. Порядок відбору й підготовки ділянок до продажу прописано в Земельному кодексі, але сам механізм проведення земельних торгів має бути врегульований окремим законом. Цей закон досі не прийнято. Головне управління земельних ресурсів КМДА зверталося за роз'ясненням у Державне агентство земельних ресурсів, як проводити земельні аукціони до прийняття відповідного закону, і отримало відповідь, що легітимність таких торгів залишається сумнівною. Законодавча невизначеність відлякує покупців, тим більше, що вторинний ринок без проблем може задовольнити попит.

Скільки нежитлових приміщень підлягає приватизації? Уже є потенційні покупці?

Багато об'єктів, що підлягають приватизації, зараз здані в оренду. Їх орендарі і є потенційними покупцями. Загалом до програми приватизації включено 152 об'єкти групи А (це цілісні майнові комплекси підприємств, де працює менше ніж 100 осіб, і приміщення). З них 86 об'єктів загальною площею 19,5 тис. м2, можуть бути приватизовані шляхом викупу, і 66 об'єктів, загальною площею 20,4 тис. м2, можуть бути продані на аукціоні. Крім того, можуть бути приватизовані об'єкти, передані місту з балансів ліквідованих райрад. Загальна площа таких об'єктів 170 тис. кв. м, але інформація ще потребує уточнень.

Яка ситуація з поверненням у комунальну власність незаконно відчужених активів - землі, майна?

Сподіваюсь, до кінця року процес буде завершено. Суди ледь не щодня приймають рішення на користь киян. Одне з останніх рішень - щодо парку біля метро "Дарниця". 29 серпня Київський апеляційний адміністративний суд визнав недійсним рішення Київради про виділення 15,5 га землі на Броварському проспекті компанії "Ярус". Залишилось розірвати через суд договори оренди щодо цих земельних ділянок, і можна знову висаджувати дерева й благоустроювати на цьому місці парк. Зараз разом із прокуратурою вивчається можливість повернення в комунальну власність ще близько 50 об'єктів, які були приватизовані за заниженою ціною. Загалом щодо більше ніж 1 тис. га земельних ділянок є рішення судів. Понад 100 га усе ще в судах.

Є чи спроби опору з боку тих, кому були продані ці активи? Чи надають вони які-небудь документальні підтвердження своїх прав власності? Чи завжди вдається довести незаконність таких угод?

Так, безсумнівно, опір є. Наші опоненти ретельно готуються до судових процесів. Але юристи КМДА працюють краще.

Чи були випадки, коли місто домовлялося про "добровільне" повернення активів? Можете навести приклади?

Поки таких випадків не було. Але не буду приховувати, з боку осіб, які зараз володіють такого роду приміщеннями, будинками або земельними ділянками, надходять пропозиції врегулювати ситуацію шляхом переговорів. Є власники, які купили ці об'єкти на вторинному ринку. Вони розуміють, що це угоди сумнівні з точки зору законності, і готові доплатити місту ринкову вартість об'єктів. Мовляв, "ми доплатимо, і місто зніме свої претензії". У відповідь на попит виникла ідея розробити й прийняти положення про порядок укладення мирових угод. Положення передбачає, що доплата зможе вирішити це питання. Якщо документ буде прийнято, ми вже цього року зможемо залучити в бюджет додаткові кошти.

Чи можливий повторний продаж повернутих активів?

Так, якщо об'єкт теоретично може бути відчужений. Коли йдеться про пляжі, сквери, дитячі майданчики, про території парків, то, природно, і мови бути не може про передачу їх комусь під забудову.

Які ще активи місто має намір повернути в комунальну власність?

За великим рахунком, всі що хотіли, ми вже повернули.

Коли місто планує знову надати на розгляд Київради приватизацію комунального пакета акцій банку "Хрещатик"? Пакети акцій яких ще підприємств будуть запропоновані?

Рішення про включення пакета банку "Хрещатик" до Програми приватизації можуть прийняти тільки депутати. Зараз проект рішення щодо цього об'єкта перебуває на розгляді постійної комісії Київради із власності. Якщо буде позитивний висновок комісії, 22 вересня спробуємо повторно внести об'єкти, які так і не були включені. Ситуація така, що за 8 місяців 2011 року бюджет отримав від приватизації майже 22 мільйони гривень. Ще 25 мільйонів гривень мають надійти найближчим часом за вже підписаними договорами. Але 47 мільйонів за 8 місяців - це не той темп, що дасть змогу виконати річний план у 1,38 млрд. Треба або знизити планку надходжень у міський бюджет від приватизації, або дати змогу приватизувати цікаві для інвесторів об'єкти.

Завершилася оцінка Борщагівського ХФЗ. Чи має намір місто виставити свій пакет акцій на продаж і коли? Скільки плануєте залучити від цієї угоди?

Рішення щодо цього об'єкту теж має прийняти постійна комісія Київрада із власності. Поки депутати не внесуть цей об'єкт до програми, його продати не можна. Але за оцінною вартістю місто могло б отримати за пакет мінімум 300 млн. гривень.

Навесні Олександр Павлович доручив провести розслідування в ГУ реклами. Які його результати?

Так, виявлено деякі порушення, інформація про результати розслідування була передана Олександру Павловичу Попову. Але, напевно, статистика надходжень у бюджет міста за 6 місяців 2011 року порівняно з першим півріччям 2010 року говорить сама за себе.

Чи завершено інвентаризацію рекламних носіїв у Києві? Які її результати? За Вашою оцінкою, яка частка ринку зовнішньої реклами перебуває "у тіні" і які від цього збитки міського бюджету?

За оцінками КМДА, "у тіні" перебуває 20% ринку зовнішньої реклами в місті. Ми активно займаємося знесенням конструкцій, на які немає дозволів. За 8 місяців ми забрали понад 500 одиниць, в основному в центральній частині. Збитки й недоотримані бюджетом гроші від їх незаконного розміщення обчислюються мільйонами гривень за рік.

Які в міста плани щодо ринку зовнішньої реклами? Чи готуються якісь нормативні документи? Чи заплановано скорочення кількості носіїв і на скільки? Скільки їх зараз?

Активно просувається розробка концепції розміщення зовнішньої реклами в Києві. Ми хочемо уніфікувати міські носії. Кількість реклами скоротимо на 20-30% у центральній частині, тому що ближче до околиць ситуація не завжди однозначна. З найбільшими операторами зовнішньої реклами є повне розуміння в цьому питанні. По базі КП "Київреклама" у місті 9291 великий носій. Це 6028 окремих щитів, 2006 сітілайтів, 522 тумби, 307 щитів на фасадах будинків, 301 лайтпостер на опорах, 127 конструкцій на дахах.

Хто встановлює розцінки на рекламу? Оператори беруть із рекламодавців плату за встановленим тарифом? Якщо ні, то наскільки вищі ці тарифи? Чи планується підвищення тарифів?

Відразу хочу уточнити: ціну, за якою оператори продають площу рекламодавцям, місто не може й не повинне контролювати. Це їхній бізнес. А от розцінки для самих операторів установлює місто. Зараз ми проводимо аналіз, порівнюємо наші розцінки з вартістю реклами в інших великих містах. Якщо наші ціни відповідають ринковим, ми не будемо їх міняти. Але в кожному разі тарифи будуть економічно обґрунтованими.

Скажіть, чи знаєте Ви, що зараз із Анатолієм Чубом, Олексієм Євлахом, Денисом Комарницьким, В'ячеславом Супруненком?

Про це краще запитувати в правоохоронних органів.

До речі, не так давно був зі скандалом звільнений начальник ГУ торгівлі Ігор Шовкун. Чи завершила прокуратура розслідування? Що зараз із ним?

Шовкун був звільнений за одноразове грубе порушення службових обов'язків. Він не забезпечив виконання доручення Олександра Попова про відкриття магазинів "крокової доступності", що, у свою чергу, спричинило звільнення. Жодних образ і невдоволення тут бути не може - доручення необхідно виконувати своєчасно, професійно і якісно. Це запорука ефективної роботи будь-якої організації.

Скажіть, а Леонід Черновецький чим зараз реально займається, чи підписує він які-небудь документи і яким чином, якщо його в Україні немає? Йому їх возять?

Підписує. Яким чином - не цікавився.

Які основні порушення в діяльності адміністрації були виявлені за час вашої роботи? Яка кількість зафіксована?

За цей час було притягнуто до дисциплінарної відповідальності кількох високопоставлених київських чиновників. Також були порушення й у роботі комунальних підприємств. У декількох з них довелося замінити керівників.

Восени в міськадміністрації завершиться реорганізація. Розкажіть, хто буде звільнений? У чому суть цієї реорганізації, що зміниться в структурі, крім кількості співробітників?

Скорочення в адміністрації будуть. Нам потрібні люди, які дивляться вперед і думають про майбутнє. Тому буде проведено атестацію кадрового складу, щоб з'ясувати, хто гідний представляти інтереси киян, а хто ні. Ми визначили, який вигляд повинна мати структура управління містом, які управління КМДА потрібні, а які немає. У підсумку вийшли на 14 департаментів замість нинішніх 37 управлінь. Свій проект про скорочення кількості структурних одиниць і співробітників ми запропонуємо на одному з найближчих пленарних засідань Київради. Якщо він буде затверджений, нова система почне працювати не пізніше ніж 1 січня 2012. Посади будуть скорочені й, відповідно, будуть звільнення. Я не готовий назвати точну цифру звільнених співробітників, все залежить від того, яка структура буде затверджена Київрадою. Там, де виникне необхідність скорочувати, звичайно, будемо забирати того начальника, який слабший. У результаті ми хочемо створити мобільну систему управління.

Вам взагалі подобається працювати в міськадміністрації? З усіма заступниками знаходите спільну мову? Є конфліктні питання?

З усіма заступниками знаходимо спільну мову. Працюємо злагоджено - команда у Попова сильна.

Олександре Геннадійовичу, скажіть, чи готова команда Олександра Попова до виборів?

Ми налагоджені на продуктивну працю. Про вибори будемо думати тоді, коли їх призначать.

 

 


Архів
Новини

ok